Петровська Т.Е.

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Вибір параметру оптимізації та алгоритм оцінки надійності підприємства на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту

Актуальність. Сучасний рівень розвитку теорії планування експерименту (факторного, регресійного, екстремального, що дискримінує, імітаційного) вимагає знань алгебри матриць, понять теорії ймовірностей і математичної статистики, основ опуклого аналізу й теорії екстремальних завдань в інвестиційному проектуванні.

У даній статті розглядаються основні поняття теорії планування експерименту в їхньому додатку до системи яким є підприємство підчас впровадження проекту.

Для оцінки надійності підприємства підчас впровадження проекту розроблено модель. У зв’язку з цим, передінвестиційну фазу доповнено видом робіт - «оцінка надійності вибору передпроектного рішення», що включає чотири взаємопов’язані методи, які застосовуються у певній послідовності.

Мета статті. Запропонувати блок-схему алгоритму методики оцінки надійності системи, якою є підприємство, на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту, що складається з трьох блоків.

Виклад основного матеріалу. Відкрита складана система характеризується тим, що при впливі на неї факторів зовнішнього середовища, вона видає набір реакцій. Її ефективність оцінюється за допомогою параметра оптимізації. Розмаїтість параметрів оптимізації залежить від об'єкта й мети дослідження [1]. Автор доповнює існуючу показниками: індикатор надійності та коефіцієнт стійкості.

До параметрів оптимізації ставляться певні вимоги. Параметр оптимізації повинен бути кількісним, тобто його значення повинні задаватися числом. Параметром оптимізації системи при проектуванні може бути обрано показник ефективності діяльності підприємства на передінвестиційній фазі. Він дає змогу визначити чи доцільною була проектна діяльність по здійсненню змін на підприємстві. Цей показник є складовою системи надійності підприємства підчас впровадження проекту. Пропонується його назвати індикатором надійності.

Він являє собою сукупність фінансово-економічних показників згрупованих по певних ознаках. Розрахунок їх пропонується різними науковцями [2, 3, 4]. Якщо розглядати ці показники з погляду характеристики ними надійності діяльності підприємства, то можна згрупувати їх у певну модель у такий спосіб, а саме виділити п'ять груп показників: 1) показники майнового стану (коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт відновлення основних засобів); 2) показники ліквідності підприємства (коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, чистий оборотний капітал); 3) показники рентабельності підприємства (коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності діяльності, коефіцієнт рентабельності продукції, коефіцієнт загальної рентабельності); 4) показники фінансової стійкості (коефіцієнт платоспроможності (автономії), коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними джерелами, коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт реальної вартості майна, коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів); 4) показник ділової активності (коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності мобільних засобів, коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів, коефіцієнт оборотності готової продукції, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт середнього строку оберт дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), коефіцієнт оборотності власного капіталу).

Для індикатора надійності підприємств інженерного забезпечення використовуємо дворівневу систему показників.

, (1)

.

де: К_i – коефіцієнти оцінки показника i-го першого рівня; К_ij – коефіцієнти оцінки ij-го показника другого рівня (j-го підпоказника i-го показника); р_ij – ваговий коефіцієнт j-го підпоказника в групі i-го показника по відношенню до інших підпоказників групи; m_i – кількість підпоказників в групі i-го показника, – абсолютний ваговий коефіцієнт ij-го показника другого рівня.

Формулу (1) можна переписати у матричному вигляді

(2)

, ,

– транспонована матриця, операція (spur - слід) – сума діагональних елементів квадратної матриці

Після підрахунків коефіцієнтів необхідно визначити кількість балів, яку вони отримають з урахуванням поведінки до та після проектування, а також тенденції їх зміни. Бальна шкала переведення номінальних значень коефіцієнтів до порівняльного вигляду наведена в таблиці 1. Також в неї наведено розподіл по зонах стану надійності підприємства після проектування в залежності від значення інтегрального показника – індикатора надійності.

Таблиця 1

Бальна шкала переведення номінальних значень коефіцієнтів до порівняльного вигляду та розподіл по зонах надійності інтегрального показника

Бал	Відповідальність но-мінального значення коефіцієнту нормати-вному: відповідає (+), не відповідає (-)		Тенденція зміни показника	Пояснення присвоєння бала номінальному значенню коефіцієнта	Характеристика стану надійності системи після проектування
	До проекту	На перед- інвестиці- ній фазі
1	2	3	4	5	6
0,0	-	-	Погіршення	Не відповідає нормативно-му значенню до та після проектування, та мав зміну у гірший бік після проекту	Система надійності після проектування в катастрофічному стані (0-0,79)
0,4	-	-	Ні яких змін	Не відповідає нормативно-му значенню до та після проектування, та не мав зміну у гірший бік після проектування
0,8	-	-	Покращення	Не відповідає нормативному значенню до та після проектування, та мав зміну у бік покрашення після проектування	Система надійності після проектування в критичному стані (0,8-1,59)
1,2	+	-	Погіршення	Відповідає нормативному значенню до проектування, та не відповідає нормі після проектування
1,6	-	+	Покращення	Не відповідає нормативному значенню до проектування, та відповідає нормі після проектування	Система надійності після проектування в допустимому стані (1,6-2,49)
2,0	+	+	Погіршення	Відповідає нормативному значенню до та після проектування, та має зміну у гірший бік після проектування
2,5	+	+	Ні яких змін	Відповідає нормативному значенню до проектування та після проектування, та має стабільний стан після проектування	Система надійності після проектування в стабільному стані (2,5-3,0)
3,0	+	+	Покращення	Відповідає нормативному значенню до проектування, та має тенденції до покращення після проектування

У вище приведеної шкалі має місце крок в 0,4 та 0,5 бала. Кожне послідуюче значення має тенденцію к якимось змінам. На значеннях тенденція 0,4 та 2,5 зміна коефіцієнтів не має ніяких прояв, тобто ніяких змін ні в кращій ні в гіршій бік. Після його підрахунку визначається стан надійності системи підчас впровадження проекту (що розроблено в четвертому розділі).

Індикатор надійності входить до складу системи надійності підприємства інженерного забезпечення підчас впровадження проекту, яку запропоновано.

Якщо розглядати підприємство як систему, що складається з підсистем, то підчас впровадження проекту вона доповнюється іще однією складовою - проектом. Надійність усієї системи залежить від стану надійності кожної з них. Пропонується застосовувати методику оцінки надійності підприємства з урахуванням надійності тимчасової (змінною) підсистеми – проекту.

Система надійності повинна включати у себе низку розрахунків, які визначаються за допомогою математичних методів. Для оцінки надійності підприємства підчас впровадження проекту використання тільки одного показника, індикатора надійності, недостатньо. Він повинен ураховуватися у межах єдиної комплексної оцінки. До її складу пропонується також ввести методи експертної оцінки.

Робота цієї системи повинна проходити на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту. Як було наведено вище, передінвестиційну фазу пропонується доповнити таким видом робот як «Оцінка надійності вибору передпроектного рішення». Вона здійснюється за допомогою чотирьох взаємопов’язаних методів, які застосовуються у певній послідовності.

Першим етапом є підрахунок інтегрального показника надійності підприємства за результатами впровадження проекту. Він дає змогу визначити в якій зоні знаходиться підприємство на передінвестиційній фазі життєвого циклу проекту.

Другим етапом є експертна оцінка надійності усього підприємства та надійності конкретних галузей, а саме: виробничої, фінансово-економічної, соціально-політичної та екологічної за 100 бальною шкалою. Він дає змогу виявити яки області в діяльності підприємства потребують негайних змін.

Третім етапом є побудова «рози ризиків» на основі визначених балів виробничого, фінансово-економічного, соціально-політичного та екологічного ризиків на попередньому етапі. Це дає змогу порівняти різні фактори ризику.

На четвертому етапі подальший розвиток цього методу досягається за допомогою графічної побудови «спіралі ризиків». Вона відображає упорядкування (ранжирування) факторів ризику.

Блок-схема системи надійності підприємства інженерного забезпечення підчас впровадження проекту наведено на рис. 1.

вхід

1	Підрахунок інтегрального показника надійності підприємства за підсумками проектування.
2	Експертна оцінка надійності усього підприємства та надійності конкретних областей
3	Побудова «рози ризиків» на основі визначених балів виробничого, фінансово-економічного, соціально-політичного та екологічного ризиків
4	Графічної побудова «спіралі ризиків».
		вихід

Рис. 1. Блок-схема системи надійності підприємства інженерного забезпечення підчас впровадження проекту.

Алгоритм концепції побудови системи надійності підприємства підчас впровадження проекту наведено на рис. 2, 3, 4.

Запропонована система дає можливість визначити: яка з областей підприємства потребує негайних змін; за допомогою якого проекту ці зміни будуть здійснюватися; яким чином це впливатиме на діяльність підприємства.

Далі визначаються показники ефективності обраного проекту за допомогою ТЕО.

Рис. 2. Блок-схема алгоритму оцінки надійності підприємства (блок 1.)

Рис. 3. Блок-схема алгоритму оцінки надійності підприємства (блок 2).

Рис. 4. Блок-схема алгоритму оцінки надійності підприємства (блок 3).

Висновки. Параметром оптимізації системи, якою є підприємство підчас впровадження проекту, є показник надійності, що характеризує стан діяльності підприємства на передінвестиційній фазі. Він дає змогу визначити яка область потребує термінових змін та за допомогою якого проекту це буде вирішено, тому необхідно здійснити вибір ключового параметру оптимізації системи.

Для оцінки надійності підприємства підчас впровадження проекту необхідно застосовувати модель, до складу якої, крім індикатора надійності, входять методи експертної оцінки. У зв’язку з цим, передінвестиційну фазу доповнено видом робіт - «оцінка надійності вибору передпроектного рішення», що включає чотири взаємопов’язані методи, які застосовуються у певній послідовності.

Література:

1. Риск-анализ инвестиционного проекта: Ученик./ Под ред. М.В.Грчевой.-М: ЮНИТИ, 2001. – 351с.

2. Внукова Н.М., Смоляк В.А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємства: проблеми теорії та практики. Монографія.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 180 с.

3. Смоляк В. А. Анализ состояния реализации продукции предприятий Харьковской области // Вісн. Харк. держ. економ, ун-ту.- 2001.- № 4 (20).- С. 31 - 32.

4. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под. ред. Е. С. Стояновой.- М.: Перспектива.- 2004.- 656 с.