Ясько Г.В., Кашуба О.В.

Донецький державний університет управління

Деякі психофізіологічні аспекти нетрадиційних систем оздоровлення в самовдосконаленні студентів.

Фізичне виховання дітей та молоді в Україні є невід'ємною частиною системи народної освіти, важливим компонентом їх гуманітарного виховання. Багато різних видів спорту допомагають досягти необхідних результатів для підвищення фізичного розвитку студентів, але найбільших досягнень, як у фізичній, так і в духовній сфері, допомагає досягти хатха-йога, впроваджена у навчальні заняття з фізичного виховання. Пропонована нижче інформація відноситься до оздоровчої фізичної культури, яка, на нашу думку, в перспективі може бути прийнята «на озброєння» українською освітньою системою.

На жаль, у більшості людей дуже розмите уявлення про йогу і це незважаючи на те, що багато людей активно захоплені пошуком швидких і надійних методів оздоровлення. Згідно з ученням йоги, практичне вивчення хатха-йоги наділяє людину ідеальним здоров'ям, збільшує життя і дає нові сили і здібності, якими звичайна людина не володіє і які здаються майже чудовими. Головна мета хатха-йоги – здорове тіло. У той же час хатха-йога готує фізичне тіло людини до перенесення всіх труднощів, пов'язаних з функціонуванням у ньому вищих психічних сил – вищої свідомості, волі, інтенсивних емоцій і т.п. Перераховані вище якості та їх розвиток викликають велику напругу і тиск на фізичне тіло. І якщо воно не підготовлено особливими вправами, як це буває в його звичайному нездоровому стані, воно не зможе витримати такий тиск і не впорається з напруженою роботою органів сприйняття і свідомості, яка неминуче пов'язана з розвитком здібностей людини. Щоб дати можливість серцю, мозку, нервовій системі (і іншим органам, роль яких в психічному житті людини мало відома, а іноді й взагалі невідома західній науці) витримати тиск великих навантажень, все тіло повинно бути врівноваженим, гармонізованим, очищеним, приведеним до ладу і підготовленим до нової, колосально важкої роботи, яка його чекає. Людина, що практикує йогу, вчиться керувати диханням, кровообігом і нервовою енергією. Навчаючись володіти своїм тілом, людина в той же час вчиться володіти своєю ментальною сферою.

Серед інноваційних методів поліпшення здоров'я та фізичного стану організму студентів, які пропонує хатха-йога, можна згадати про Пранаяму, яка означає техніку правильного дихання. Наше життя – всього лише послідовність вдихів і видихів. Наші життєві сили (прана) постійно виснажуються різними думками, турботами, бажаннями. Ми витрачаємо Прана на будь-яку думку, на кожен рух м'язів, тому нам потрібно постійно поповнювати її запаси. Це можливо, здебільшого, тільки за допомогою дихання. Йоги вважають, що якби всі люди дихали правильно, дотримувалися здорової дієти, то хвороби, від яких зараз страждає цивілізоване людство – астма, гіпертонія, серцеві захворювання, туберкульоз та інші – стали б лише тьмяним спогадом. Крім того, за допомогою Пранаяма людина може розвинути і підсилити здатність концентруватися, силу волі, моральні якості, самоконтроль, поліпшити ефективність праці. Навіть духовному розвитку сприяє Пранаяма. Такий благотворний ефект досягається ще й за рахунок того, що при практиці Пранаяма встановлюється рівновага і порядок між цілющими позитивними і негативними струмами.

У дихальному центрі головного мозку знаходиться обмежена кількість нейронів, які впливають на розумову діяльність. З віком їх стає менше, а головний мозок, за підрахунками вчених Каліфорнійського університету, може компенсувати втрату тільки 60% «дихальних» нейронів. Оскільки нервові імпульси, що запускають механізм вдиху, втрачають здатність коректно генеруватися, під час сну розвиваються різні порушення дихання, що веде до накопичення продуктів окислення і гіпоксії. Людина втрачає здатність до концентрації. У нормі клітини дихального центру реагують на зміни складу крові і активують механізм вдиху. Якщо функціонування нейронів дихального центру порушено, це веде до негативних наслідків. Але навіть у разі відновлення дихання, гіпоксія може провокувати напад стенокардії, інфаркт міокарда чи інсульт. Здоровий мозок виконує одночасно багато важливих функцій, виробляючи велику кількість хвиль мозкової активності різних частот, що відображає ці функції. Діяльність мозку в стані неспання виражається альфа-і бета хвилями.

При сьогоднішньому стресовому способі життя ми часто демонструємо підвищену бета – активність. Щоб подолати цей негатив, багато хто шукає способи виробництва альфа-хвиль – спокійного існування, релаксації. Альфа-хвилі сприяють більш продуктивній роботі, пошуку більш раціональних способів вирішення економічних проблем. Коли ми підвищуємо нашу альфа і бета (включаючи мю – поріг неспання і сну), активність (тета-хвилі працюють під час засипання) за допомогою конструктивних процесів – медитацій, вправ йоги, ми домагаємося зміни стану свідомості або «альфа активності».

Традиційні методи йоги і медитації вимагають близько десяти років практики, щоб досягти виробництва ідеальних альфа-хвиль. Виробництво альфа-хвиль скорочується в момент обробки даною частиною мозку сенсорної інформації, а також у процесі вирішення проблем та пізнавальної активності.

В останні кілька років були виділені нові підгрупи альфа-хвиль. Мю хвилі (іноді їх називають Тальфа) є прикордонними між Альфа / Тета хвилями (від 7 до 9 Гц). Їх активне виробництво асоціюється зі здоровим станом свідомості, що дає виняткову інтуїцію і досвід особистої трансформації. Деякі дослідники впевнені, що «здорова» мю-активність може знижувати стан безпричинного гніву і тривоги. Приклад цих хвиль мозкової активності – «п'ята стадія» медитації. Тим не менш, ознакою поганого ментального здоров'я є стан, коли людина не може свідомо контролювати свою мю-активність і «зациклюється» на мю, перебуваючи в сонливому стані. Довготривале, неконтрольоване виробництво мю-хвиль часто спостерігається у людей, які страждають від розладів, пов'язаних з низькочастотною активністю мозку, як, наприклад, дисфункція уваги, сезонні афектні розлади, хронічна втома, депресія.

Крім дихання, слід обов'язково звернути увагу на медитацію як на ще один інноваційний метод впливу на результати фізичної діяльності людей, зокрема студентів. В останні роки феномен медитації все більше і більше привертає до себе увагу вчених усього світу. Для дослідження медитацій використовуються найсучасніші наукові методи, що дозволяють отримати унікальну інформацію про те, як впливає медитація на різні функціональні системи і на організм людини.

З'ясувалося, що всупереч думці величезного числа скептиків, медитація реальність, а не міф. Медитація – це складний нейрокогнітивний процес, що міняє біоелектричну активність, центральну і вегетативну нервову систему людини, що відповідно відображається на психічному рівні. На думку зарубіжних та вітчизняних дослідників, регулярні медитації формують інший характер фізіологічного функціонування людини. Ті, хто практикує медитацію, набувають знижений невротизм, психотизм і депресивність, демонструють меншу особистісну тривожність і кращі здібності у визначенні й вираженні емоцій.

Таким чином, людина, яка займається медитацією, являє собою психоемоційну стабільну особистість. Її фізіологічні показники вказують на зменшене «фонове завантаження» кори головного мозку і меншу фонову активність нервової системи, що дає хороший ресурс реагування з появою такої необхідності. Показники варіативності серцевого ритму вказують на наявність більшого функціонального резерву серця.

Висновки. Для вдосконалення необхідно застосовувати вправи хатка-йоги самостійно, що дозволить, не тільки підвищить ефективність від основних занять, а й вийти на більш високий рівень заняття йоги вже в якості профілактики різних захворювань.

Литература

1. Золотов М.И. Менеджмент и экономика физической культуры и спорта. / М.И. Золотов, В.В. Кузин и др. - 2-е изд. М.: Академия, 2004. – 215 с.

2. Алешин Е.В. Критерии управления качеством обучения в физическом воспитании в высшей школе / Е.В. Алешин, В.В. Хижняк, Н.А. Баербаш // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2009. – № 10. – С. 4-6.

3. Сафронов А.Г. Йога: физиология, психосоматика и биоэнергетика: монография / А.Г.Сафронов. – М.: Восток, 2005. – 250 с.

4. Свами Вивекананда. Философия йога. – Магнитогорск: Амрита, 1992. – 245 с.

5. Айенгар Б.К.С. Прояснение йоги. Йога Дипика. – М.: Медси XXI, 1993. – 528 с.