Ужгород: ландшафтна реконструкція зелених

насаджень – європейський підхід

В сучасних великих містах з їх розвинутою мережею транспорту, щільною житловою і громадською забудовою створюються умови, що несприятливо впливають на здоров’я людини. Повітря забруднюється газоподібними викидами виробництва, вихлопними газами автомобілів та пилом. Мертва підстилаюча поверхня забудови і замощень погіршує мікрокліматичні умови, особливо в гарячу пору року. Міський шум, що особливо проявляється на вулицях з інтенсивним рухом транспорту, подразнює нервову систему людини, виснажуючи її. На психіку людини негативно впливає також сіро-чорний колір бетонних стін та асфальту.

Зелені насадження виступають найважливішим фактором життєвого середовища людини, її праці, відпочинку й культури. Вони покликані охороняти здоров`я людей, підвищувати їх трудову активність, виховувати і задовольняти культурні потреби у спілкуванні з природою. Загальна урбанізація та дія підприємств важкої та переробної промисловості призводять до збільшення активної ролі рослин у нашому житті. Поряд з цим вони дивують нас загадковістю, світлом і колоритом.

Головним засобом оздоровлення повітря населених місць є широкий розвиток системи озеленення. Дослідженнями встановлено їх вирішальна роль в покращенні складу повітря – збагачення його киснем та очищення від шкідливих домішок. Зелені насадження сприятливо діють на температурний режим та вологість повітря, захищають від сильних вітрів, зменшують міський шум. Сади, сквери, бульвари, парки, зелені насадження в житлових кварталах – краще місце для відпочинку населення та для організації різних масових культурно-просвітницьких заходів.

Значну роль зелені насадження відіграють в архітектурі міста. Декоративні властивості рослин – різноманіття форм, кольору та фактури – відкривають широкі властивості для використання насаджень як одного з засобів архітектурно-планувальної фітомеліорації.

Метою роботи є вивчення сучасного стану зелених насаджень і розробка рекомендацій стосовно оптимізації їх структури і функціонування.

Для прикладу оберемо територію міста Ужгорода і розглянемо стан та перспективи ландшафтної реконструкції зелених насаджень її території, згодом конкретизувавшись на прикладі лісового масиву «Шахта».

Ландшафтно-планувальна структура і функціональне зонування території міста Ужгорода

Територія комплексної зеленої зони формується під впливом росту міста Ужгорода з врахуванням містобудівного, сільськогосподарського, лісогосподарського, рекреаційного використання ландшафту.

Природні і техногенні структурно-формуючі фактори зумовили побудову планувальної структури і функціонального зонування території комплексної зеленої зони м.Ужгорода по наступній схемі.

В проекті м. Ужгорода виділена територія міської забудови (ядро) в проектуючій міській рисі Ужгорода, яка включає всі групи внутрішньо міських зелених насаджень: загального користування (парки, сквери, бульвари, набережні), обмеженого користування (на житлових територіях, на ділянках шкіл, дитячих закладів, суспільних будівлях, спортивних споруд, установ охорони здоров’я, промислових підприємствах), спеціального призначення (на вулицях, в санітарно-захисних і охоронних зонах, на території ботанічного саду, розсадників) [1].

Виділена зовнішня зона комплексної зеленої зони, включаючи майданчики приміських лісів виходячи з перспективної чисельності населення м.Ужгорода, землі сільськогосподарського призначення, розташовані в зоні потрібної площі лісів і необхідних обмежень для території зелених зон.

Комплексна зелена зона складається із системи зелених насаджень безпосередньо в місті (парки, сквери, бульвари, набережні, озеленення вулиць, підприємств, житлових забудов) і насаджень зовнішнього пояса (ліси, колективні сади і виноградники приміських господарств, озеленення залізничних і автомобільних доріг, заклади відпочинку і лікування). Протяжність території комплексної зеленої зони з півночі на південь дорівнює 35 км, із заходу на схід 27 км. Загальна площа зелених насаджень Ужгорода досягає 1389,83 га, або 72% від площі території міста в межах міської зони. На одного жителя припадає 144,7 м² зелених насаджень. Але більшу частину площі насаджень (біля 25%) займають плодові сади і виноградники виробничого значення, наявність яких не впливає на озелененість безпосереднього міста [2].

В планувальній структурі території комплексної зеленої зони вісь 1-го порядку утворюють транспортний зв’язок державного значення Чоп – Львів і ріка Уж, які з’єднують місто-центр із зоною масового відпочинку Невицьке –Оріховиця – Кам’яниця; транспортна вісь державного значення Ужгород –Мукачево, яка з’єднує місто-центр із зоною курортних закладів в районі сіл Ленковці – Чертеж [1].

Планувальну вісь 2-го порядку утворює – р.Латориця. Недалеко від місця її пересічення з транспортною віссю 1-го порядку проектується зона відпочинку.

В межах міста Ужгорода виділено 7 ландшафтно-планувальних зон, які відрізняються одна від одної функціональним значенням об’єктів зеленого будівництва, а також дендрологічним складом, рівнем благоустрою та ін..

1. Нагірна паркова зона.

2. Прируслова паркова зона.

3. Зона розсадницького господарства на річковій терасі.

4. Зона житлової забудови на рівнині правобережжя.

5. Лівобережна рівнинна паркова зона і озеленення житла.

6. Лівобережна рівнинна зона озеленення промислових підприємств.

7. Радванська зона загальноміського парку і лісопарку [1].

Важливо відзначити те, що територія м.Ужгорода представляє собою як рівнинну так і гірську місцевість.

Розглянемо більш детально гірську місцевість, вибравши для цього лісовий масив Шахта. Важливо відзначити, що значну частину займає територія ботанічного саду УжНУ. В центрі лісового масиву розміщене колишнє стрільбище. Оскільки значна територія лісового масиву являє собою територію ботанічного саду, тому будь-яка пересадка або висадка дерев і чагарників повинна супроводжуватися спеціальними актами. Варто відзначити, що всі ботанічні сади є об’єктами природно-заповідного фонду, тому будь-яка діяльність має погоджуватись з місцевими органами (Державне управління охорони навколишнього природного середовища) Міністерством екології України.

Доцільно створити таке озеленення території, яке б було не тільки перспективним у своєму значенні, але й економічно вигідним. Беручи до уваги теперішній стан лісового масиву, то можна відзначити, що територія потребує значної ландшафтної реконструкції і озеленення своєї території. На даній території зростають такі породи дерев як граб, сосна звичайна, липа серцелиста, осика, каштан їстівний, дуб червоний (північний). На насипах зростають дуб скельний, бирючина, ожина та граб.

Для початку візьмемо до уваги зовнішній контур лісу, який для покращення ландшафтного оздоблення можна представити у вигляді живої стіни за допомогою насаджень, для прикладу оберемо граб звичайний.

Загалом озеленення території можна сформувати у вигляді «павутини», центром якої буде колишнє стрільбище. Стежки та путівці, які ведуть до нього можна озеленити та оздобити. До прикладу, сам прохід засипати гравієм, а по боках можна посадити граб, який також ідеально підходить для декорації.

Оскільки територія колишнього стрільбища є військово-історичною спадщиною періоду, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, то можна створити також рекреаційну зону для туристів та відпочиваючих. Враховуючи те, що лісовий масив є територією активного відпочинку, тому тут можливо спостерігати наявні стихійно створені вогнища, які не тільки створюють небезпеку для життя людини, але й завдають значної шкоди природі. Тому було б доцільно створити насипи з каменю призначені для розпалювання вогнищ.

Отже, провівши ряд досліджень можна зробити висновоки:

¨ територія міста Ужгорода має вдале географічне розташування, що є привабливістю для туристів;

¨ територія міста має 7 різноманітних за своїм функціональним призначенням ландшафтних зон;

¨ на території зростають багато різноманітних екзотичних порід рослин;

¨ однією з гордостей Ужгорода є її найдовша в Європі липова алея, протяжність якої 2,2км;

¨ приваблива гірська зона Ужгорода – лісовий масив Шахта, нова територія ботанічного саду, навчальна база для лісівників, біологів та географів;

¨ відтворення історичної цінності та облаштування куточку відпочинку європейського стандарту на даній території – шлях добросусідства і мирного існування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Проектні матеріали по реконструкції та планування території м. Ужгорода.

2. Клімат Ужгорода. Під редакцією канд. геогр. наук Бабиченко В.Н. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1991. – 192 с.