История / 2. Общая история
Кардава Н. А.
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Коти в
культурі Нідерландів за творами
живописців
XVI–XVII ст.
Без сумніву, один з найпоширеніших домашніх улюбленців у наш час — це
кіт. Ця тварина посіла чільне місце в культурі людини ще з часів Стародавнього
Єгипту, звідки поступово поширилася по всій Європі [6]. Отже, дослідження того,
як сприймалися кішки в суспільстві, є актуальним. В XVI–XVII ст. коти також
жили поряд з людьми, зокрема в Нідерландах про це яскраво свідчить велика
кількість картин. Мета роботи: визначити, яке ставлення до котів
віддзеркалилося в цих творах.
Переважним прошарком суспільства в досліджуваний період були купці [16, с. 31–32], і саме
їхній смак та панування протестантизму, бажання бачити в мистецтві щось
побутове, земне, вплинуло на поширення характерного побутового жанру живопису
та призвело до скорочення замовлень на релігійні сюжети [16, с. 53–57].
Тож можна впевнено припускати, що образи котів у полотнах художників цього часу
віддзеркалюють смаки не лише творців, а й споживачів, що особливо цінно для
історичного дослідження.
Одним з майстрів анімалістичного натюрморту був Франс Снейдерс (1579–1657)
[7, с. 245]. Це розкішні, декоративно-цілісні композиції. «Кухар біля столу з
дичиною» [15]. Автор ретельно прописує кожну пір’їнку птахів, барвистого
фазана, майстерно передає матеріальність фактур тканини в одязі кухаря, їжі,
доповнюючи сюжет звичайним котом у його природному хижому прояві — прудкість та
блискавичність руху, коли справа доходить до полювання на їжу [15]. «Справ, як
у кішки в м’ясній крамничці» [8] — давня приказка, яка добре характеризувала би
цю картину.
На зображенні «Етюди голови кішки» [9] Ф. Снейдерс розкрив різнопланову
емоціональність цієї тварини, створюючи цей етюд, здається, він і сам був
зачарований та хотів донести до глядача хижу сутність тванинки.
«Кіт сповнений почуття власної гідності доти, доки не побачить собаку»
(невідомий автор) [9] — приказка про ситуацію на полотні Ф. Снейдерса «Комора»
[14]. Зображено трапезу двох собак та здивовано-агресивного кота, який зберігає
нерухому позу з трохи притиснутими вухами й ладен на бійку зі злісними
суперниками, щоб тільки поласувати наїдками. Напружена атмосфера між тваринами
підкреслюється розкиданою їжею та розбитим посудом.
Кішки Ф. Снейдерса — це не безневинні створіння, які ніжаться на руках
господарів, а маленькі хижаки з міцними м’язами, які час від часу не проти
поласувати дичиною з господарського столу.
Корнеліс Сафтлевен
(1607–1681) створив особливо цікаві релігійні й містичні роботи. Інноваційними були його сатири й алегорії. Сафтлевен досяг успіху в
живописі звірів й часто зображував їх як активних персонажів, іноді з
прихованою алегоричною роллю [5]. Саме на картині «Школа звірів» [12] у
зображених тваринах простежуються характерні людські звички. Козел тут
головний, він вважає себе найрозумнішим інтелігентом з виделкою та ножем у
копитах. Осел сидить поруч і читає книгу, а кіт тримає в лапах сачок для комах
і натякає розбишацьким поглядом на легковірність та грайливість характеру.
У роботі К. Сафтлевена «Відьмацька таверна» [10] кіт —
втілення темної сили, демонів, котрий вірно допомагає відьмі у її нечистих
справах.
Картин купували переважно городяни, ремісники і навіть звичайний люд, щоб
прикрасити маленькі домівки, картини часто слугували для візуального розширення
простору, тому художники особливо ретельно виписували деталі та намагалися
максимально використовувати можливості перспективи [4]. Однією с таких
картин-ілюзій є «Кіт дивиться через паркан» [11]. Швидше за все, кіт виступає в
ролі домашнього улюбленця, адже насолоджується спокоєм та безтурботністю, а
можливо — вільного вуличного кота, про що свідчать трохи примружені очі.
Ретельно прописані фактура дерева паркану та голова кота, яка виглядає зі
щілини, ще більше посилюють візуальний ефект об’єму. Дивне, загадкове створіння
начебто знає таємницю та лукаво дивиться і позує.
Загалом уся творчість К. Сафтлевена сповнена містичних персонажів, влучно
підібрана кольорова гама для сюжетів, у яких часто знаходять місце і коти, ще
раз нагадуючи про загадкову потойбічність натури.
Абсолютно протилежною за характером виступає кішка в релігійній картині
Вермейна Ян Корнеліса (1500–1599) [1, с. 243] «Святе сімейство біля вогнища»
[2]. Ця картина цікава тим, що ще не припинилися діяння інквізиції, для якої
кішка вважалася слугою темних сил, а на цьому полотні спостерігаємо, як кішка
спокійно насолоджується біля вогнища в ногах Матері Божої, ще ближче до Сина
Божого ніж янгол. «Гріхопадіння» [3] Хендріка Гольціуса — ще одна картина на релігійну
тематику, де є кіт. На передньому плані дуже привертає увагу сумний кіт, який
сидить біля Адама і дивиться прямо на глядача. Швидше за все, символізує
нездатність дотримуватися обов’язків.
Отже, в досліджуваний період коти залишалися необхідним та корисним
помічником у господарстві нідерландців, домашнім улюбленцем заможних громадян
та звичайних селян, привертали увагу та захоплювали багатьох художників своєю
граціозною та загадковою натурою, за що були зафіксовані на полотнах геніальних
майстрів. Ці твори дійшли до наших днів як неспростовний доказ діяльності котів
на той час і того, що цих тварин часто оцінювали саме як хижаків.
1. Азаров А. А. Русско-английский энциклопедический словарь
искусств и художественных ремесел : в 2 т. / Азаров А. А. — Т. 1. — М. :
ФЛИНТА, 2005. — 1616 с.
2. Вермейен Я. К. Святе сімейство біля вогнища, 1532/1533 рр. (Режим
електронного доступу : http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/3/77/805/77805495_4000579_Vermeen_Yan_Kornelis_ok_15001559Heilige_Familie_am_Feuer.jpg).
3. Гольціус Х. Гріхопадіння, 1616 р. (Режим електронного доступу :
http://gallerix.ru/album/NGA/pic/glrx-64451).
4. Дмитриева А. А.
Картина как часть интерьера. Иллюзионистические приемы в голландской живописи
XVII века : [Электронный ресурс] /
Дмитриева А. А. — Режим доступа :
http://archvuz.ru/2011_3/15
5. Корнелис Сафтлевен : [Электронный ресурс]. —
Режим доступа :
http://classic-online.ru/ru/art/painter_biography/Saftleven/5229/
6. Кошки в истории : [Электронный ресурс]. —
Режим доступа : http://vsookoshkax.ru/istoriya/koshki.htm
7. Полевой В. М. Популярная
художественная энциклопедия / Полевой В. М. — Кн. 2. —
М–Я. — М. :
Советская энциклопедия, 1986. — 462 с.
8. Пословицы, поговорки
и приметы о кошках и котах : [Электронный ресурс]. — Режим доступа :
http://cats.uz/component/proverb/?id=12&task=view&start=140
9. Пословицы, поговорки
и приметы о кошках и котах :
[Электронный
ресурс]. — Режим доступа :
http://cats.uz/component/proverb/?id=47&task=view
10. Сафтлевен К. Відьмацька таверна, 1650 р. (Режим електронного
доступу : http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/3/76/888/76888046_large_4000579_2929)373GIRD00Z.jpg
11. Сафтлевен К. Кіт дивиться через паркан, 1666 р. (Режим електронного
доступу : http://philologist.livejournal.com/2061153.html).
12. Сафтлевен К. Школа звірів, 1655 р. (Режим електронного доступу :
https://uncrated.files.wordpress.com/2011/06/1987_32.jpg).
13. Снейдерс Ф. Етюди голови кішки, 1609 р. (Режим електронного доступу :
http://www.artniderland.ru/f-snyders/e09cat.php).
14. Снейдерс Ф. Комора, 1636 р. (Режим електронного доступу :
http://classic-online.ru/ru/art/picture/Snyders/175341).
15. Снейдерс Ф. Кухар біля столу з дичиною, 1634–1637 рр. (Режим
електронного доступу : http://www.artniderland.ru/f-snyders/e34kok.php).
16. Хёйзинга Й. Культура Нидерландов в XVII в. / Хёйзинга Й. — СПб. :
Издательство И. Лимбаха, 2009. — 664 с.