Економічні науки. 13.

Краснова Т.Д., Скоромцова Т.А.

Національна академія державної податкової служби України

Методологічні підходи до оцінки рівня оподаткування регіонів України.

В умовах формування нової системи управління ринковою економікою особливе значення має створення стимулів для підвищення ефективності управління бюджетами на місцевому та регіональному рівнях. Значна частина проблем бюджету пов’язана з точністю визначення рівня оподаткування регіону (РОр).

У залежності від завдання, яке дослідники (О.О. Папаїка, Г.В. Саєнко, В.Г. Саєнко, В.А. Ткаченко, С. В. Каламбет, Ю.А. Кармазін, С. В. Онишко, А.М. Жеребних, Н.М. Сабітова, І.В. Горський, Н.В. Кашина, А.П.Свинцова, П.А. Кадочніков, О.В.Луговий, Л.Л. Тарангул, С. Г. Синельников-Мурильов, І.В.Трунін та ін.) ставлять перед собою, у публікаціях вітчизняних і зарубіжних економістів пропонуються різні визначення і, відповідно, різні методики оцінки рівня оподаткування (РО) [1, 2, 3, 4, 5, 6]. Велика частина досліджень присвячена актуальному питанню визначення РОр з метою оптимізації розрахунків міжбюджетних трансфертів і стимулювання регіонів, які виявляють недостатню фінансову активність. При цьому, чим більший ступінь міжрегіональної диференціації природнокліматичних і соціально-економічних умов, а в кінцевому підсумку і в рівня оподаткування, тим менша можливість його оцінки на регіональному рівні за допомогою порівняно простих методів.

В даний час одержав широке поширення (Канада, США, Німеччина, Швейцарія) метод репрезентативної податкової системи (РПС), яка передбачає, прогноз потенційних податкових платежів у бюджет регіону за допомогою застосування стандартних (чи середніх по країні) податкових ставок до відповідних податкових баз [7]. При цьому слід зазначити, що удосконалення даного методу призводить до додаткового використання для оцінки РО територій непрямих методів оцінки податкової бази з використанням одного чи декількох макроекономічних показників, які характеризують кінцевий доход у регіоні (середньодушові доходи і чисельність населення, валовий регіональний продукт, товарообіг, обсяг експорту, прибуток підприємств і організацій, вартість основних засобів підприємств і організацій та ін.). Ці показники є основою для побудови регресійних моделей, які дозволяють спрогнозувати надходження від різних податків.

Використання макроекономічних показників для оцінки РО регіону, на відміну від методу РПС, більш перспективне з позицій забезпечення незалежності оцінки РО від ризику створення стимулів для вибору стратегії поведінки регіональної влади, яка полягає в максимальному збільшенні обсягів фінансової допомоги з держбюджету. Однак не можна погодитися з дослідниками (П.А. Кадочніков, О.В. Луговий, С. Г. Синельников-Мурильов, І.В. Трунін), які вважають, що такий підхід актуальний як у випадку відсутності необхідної податкової статистики, так і при її недостатній вірогідності.

У свою чергу, С. В. Онишко і А.М. Жеребних пропонують формулу визначення “потенційного рівня стягнення податків” як відношення “фактичних податкових платежів” до “потенційних податкових платежів” за умови відсутності недоїмок, “нераціональних податкових пільг” і суперечностей між законодавчими нормами [2]. Тобто . Далі автори пропонують показник ефективності окремого податку чи їх сукупності: “коефіцієнт резерву збільшення планових надходжень ”, який дорівнює відношенню рівня фактичного стягнення податків до потенційного . Тобто . (1)

Показник дозволяє оцінити майбутню ефективність податку чи податкової системи. Однак його використання більш трудомістке й має в собі погрішність у порівнянні з пропонованою формулою (1), оскільки вимагає визначення , що збільшує суб’єктивізм при оцінці.

Відповідно до пропозицій С. В. Онишка, А.М. Жеребних, І.В. Горського [2, 4], у якості потенційно можливих податкових платежів можна використовувати суму нарахованих згідно з діючим законодавством податків , яка містить приріст заборгованості , тобто . При обчисленні можливе також врахування наданих законодавством податкових пільг . Із урахуванням цих положень формула (1) прийме наступний вигляд:

, %. (2)

Однак визначений подібним чином показник може використовуватися лише для оперативного аналізу, оскільки не обов’язково відображає оптимальне значення податкового тягаря і тому може призводити як до приховування підприємницької діяльності, так і до її припинення. Розвиток ситуації подібним чином ставить під сумнів використання у знаменнику формули (2) доданка . Застосування актуальне у випадку, коли менші максимально допустимого податкового тягаря, а також у випадку необґрунтованості податкових пільг. При цьому розробка критеріїв, на основі яких можливе надання податкових пільг, є актуальною задачею.

Аналіз існуючих методологічних підходів до визначення РОр Дає можливість виокремити такі з них:

- метод репрезентативної системи податків;

- метод брутто-податків;

- використання макроекономічних показників;

Розглянемо основні переваги та недоліки кожного з цих підходів. Метод репрезентативної системи податків, який спирається на використання показників, що об’єктивно вимірюють дохідні можливості регіонів, а саме:

- показники податкових баз та ставок податків у відповідності з чинним законодавством України;

- прогнозні показники соціально-економічного розвитку регіонів;

- індекси-дефлятори (індекси споживчих цін);

- показники рівня збирання податків у певному регіоні;

- показники рівня недоїмки у певному регіоні.

Алгоритм оцінки РОр з використанням репрезентативної системи податків передбачає наступу послідовність:

- визначаються основні та інші податки, за якими проводиться розрахунок рівня оподаткування;

- по основним видам податків РОр визначається за допомогою методу репрезентативної системи податків. Це – податок на додану вартість, податок на прибуток, прибутковий податок з фізичних осіб, акцизи, податок на майно підприємств. Інші податки відносять до категорії “інші податки і збори”. РО по цих податках розраховується на основі фактичних і очікуваних податкових надходжень в поточному (базовому) році і прогнозованого індексу зростання споживчих цін;

- проводиться розрахунок податкової бази по кожному виду основних податків на плановий рік. При цьому враховуються зміни в податковому законодавстві. Рівень оподаткування для і-го регіону по основним видам податків на рік планування розраховується за наступною формулою:

(3)

де – рівень оподаткування за основними видами податків.

– прогнозована податкова база по податку виду 0.

– середня репрезентативна ставка податку виду 0.

– коефіцієнт, що враховує збираємість податку виду 0 в середньому по країні.

Середня репрезентативна податкова ставка за основними видами податків розраховується за кожним податком окремо:

; (4)

де – середня репрезентативна ставка по податку 0;

– нараховані збори за основним податком – 0 в і-му регіоні;

– податкова база податку – 0 в і-му регіоні;

n – кількість регіонів, .

Коефіцієнт збираємості по кожному з основних видів податків розраховується на основі фактичних показників базового року за формулою:

, де (5)

– фактичні надходження по податку виду 0 в базовому періоді.

– нараховані податкові надходження по податку 0 в базовому (поточному) періоді.

Рівень оподаткування по інших податках розраховується за формулою :

; (6)

де – рівень оподаткування і-го регіону по інших податках.

– очікувані податкові надходження по іншим видам податків в поточному році в і-му регіоні;

– індекс зростання споживчих цін.

Сукупний РОр дорівнює сумі РО основних та інших видів податків:

(7)

де – прогнозований сукупний потенціал регіону;

– рівень оподаткування регіону по основних видах податків;

– рівень оподаткування регіону по інших видах податків.

Необхідно підкреслити, що рівень оподаткування є базовою основою при розрахунках податкових доходів, які відносяться до категорії податкового ресурсу регіону.

Податковий ресурс на відміну від рівня оподаткування враховує погашення частки податкових недоїмки та пільги, які надаються в плановому році.

Податковий ресурс регіонів розраховується по кожному з основних податків за формулою :

, (8)

де – плановий податковий ресурс регіону за основними податками4

– приріст недоїмки по податку 0 в поточному році;

– сума пільг в і-му регіоні по податку 0 в плановому році.

Ця методика дозволяє забезпечити узгодженість бюджетного планування і має наступні преваги:

- підвищується зацікавленість в зменшенні податкових недоїмок в регіонах;

- підвищується зацікавленість використання податкової бази.

Використання даної методики в Україні обмежено внаслідок відсутності достатньої статистичної інформації по податкових базах.

Ставки податків і пільг відрізняються для різних груп товарів, видів діяльності. При розрахунках РО потрібно врахувати ті з них, що встановлюються державним законодавством і непов’язані з податкоспроможністю регіону.

Розширений метод репрезентативної системи податків для оцінки РОр використовує метод регресійного аналізу на основі даних про фактичні значення бази оподаткування. Тому зі зростанням похибок в характеристиках бази оподаткування збільшується різниця між оцінками РОр реальних і фактичних реальними податковими надходженнями.

Тому результати, що отримуються за допомогою розширеного методу репрезентативної податкової системи не можна розглядати як точну оцінку РОр

Метод брутто-податків [6] при визначення РО не враховує величину пільг, відстрочок, податкових канікул тощо. Це пояснюється потенційним характером податків, тому що пільги можуть бути тимчасовими, може змінитись їхня галузева (регіональна) структура, залежно від зміни пріоритетів державної економічної політики та за діяння інших важелів державного регулювання РОр методом брутто-податків визначається з податкової бази окремих головних податків. Його алгоритм містить наступні кроки:

- податок на додану вартість розраховують залежно від сумарних обсягів роздрібного товарообігу і платних послуг та податкової ставки;

- акцизний збір визначається виходячи з обороту підакцизної продукції і середньої ставки акцизу в розрахунку на 1 грн. вартості підакцизної продукції;

- регіональний РО прибуткового податку визначається за формулою:

(9)

ФОП р – фонд оплати праці в регіоні.

– законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працюючих.

- податок на прибуток підприємств Пр розраховується за формулою:

; (10)

де – сукупний обсяг продукції підприємств регіону.

С – ставка податку на прибуток.

r – інші чинники, що формують прибуток.

- загальний рівень оподаткування регіону буде дорівнювати сумі потенціалів за кожним податком:

; (11)

m – кількість різновидів податків.

Недоліком цього методу є помилки за рахунок розходжень між плановими і фактичними сумами податкових надходжень.

Метод використання макроекономічних показників для визначення рівня оподаткування регіону на базі узагальнюючих показників економічної діяльності регіону та макроекономічних показників розвитку економіки в цілому передбачає визначення РОр за формулою:

; (12)

де РОр – рівень оподаткування регіонів;

РОк – рівень оподаткування країни;

ВРП р – валовий регіональний продукт;

n – кількість регіонів;

Рівень оподаткування країни за рік знаходимо за формулою:

; (13)

– валовий національний дохід країни.

– не грошові доходи країни з врахуванням умовних послуг.

ПМ – сукупний прожитковий мінімум.

– кількість працюючих країни у галузях економіки.

Відносний рівень оподаткування регіону дорівнює:

. (14)

Використання такої оцінки базується на низці припущень. По-перше податкове навантаження на одиницю доданої вартості у всіх галузях вважається сталим. По-друге така оцінка ставить регіони в нарівні умови, тому що більший в економічному сенсі регіон входить в цю оцінку з більшою вагою.

Перевагою цього методу є те, що сумарна абсолютна помилка прогнозу дорівнює нулю, тобто суми оцінок по регіонам дорівнюють фактичним податковим надходженням. Це зручно для бюджетного планування, але якість оцінки (стандартна помилка, похибка) РО буде різною по регіонах. Для великих (в економічному сенсі) регіонів оцінка буде точніша ніж для малих.

Тобто при визначенні РОр, цим методом, середнє податкове навантаження малих регіонів може бути завищено в 10-20 разів, а оцінка на основі абсолютної середньої ставки по країні буде зсуненою.

Інше питання, чи можна вважати різниці в податковому навантаженні економічно обґрунтованими. Відповідь на це питання можна отримати за допомогою економетричної залежності між нарахованими податками і ВРП.

Існуючий досвід дослідження залежності між нарахованими податками і ВРП (вигляд поля кореляції) вказує на те, що лінійний тренд даної залежності не проходить через початок координат і в рівнянні парної регресії є значна константа .

; (15)

де – сума податкових зобов’язань і-го регіону (податкові надходження плюс приріст заборгованості) на душу населення.

– валовий регіональний продукт і-го регіону на душу населення.

– помилка, непояснювальний залишок регресії.

і – параметри рівняння регресії.

Коефіцієнт , який характеризує ефективну ставку податкового навантаження на додану вартість – частку податків у валовому регіональному продукті, буде значно вище ніж середня по країні частка податків у ВРП. Тоді може статись, що і – й регіон має нульове податкове навантаження. Але додана вартість не може бути створена без виплати заробітної платні і отримання прибутку або доходу.

Тобто недоліком такої оцінки РОр є те, що на оцінку моделі дуже впливає величина доходу, внаслідок чого маємо значний довірчий інтервал для величини нарахованих податків. Ці неточності можуть бути зменшеними, якщо при оцінюванні використовувати зважений метод найменших квадратів, де в якості ваги беремо обернені значення пояснювальної змінної: , – пояснювальна змінна в регресіях.

Література:

1. Кашина Н.В. Методика расчетов налогового потенциала // Финансы. 2001. - № 2.

2. Горский И.В. Налоговый потенциал в механизме межбюджетных отношений // Финансы. – 1999. – с. 27 – 30.

3. Коломиец А.Л., Мельник А.Д. – Налоговый вестник. – Январь – с.3.

4. Каламбет С. В. Податковий потенціал: теорія, практика, управління. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 304 с.

5. Крисоватий А. І., Кізима А. Я. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – С.123.

6. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. /Ред. кол.: М. Я. Азаров (голова) та ін. –К.: НДФІ, 2004. –т.3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: Монографія / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Т. І. Єфименко та ін. –308с.

7. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: Монографія / Під. заг. ред. Є. П. Кушнарьова. – Х.: Видавничий Дім “Інжек”,2004. – 448 с. Укр. мова

8. Каллан Р. Основные концепции нейронных сетей: Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2001. – 288 с.