Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Асп. Колесніченко А.Ю., здобув. Полівчак В.С., Паласевич М.Б.

Львівська комерційна академія

Шляхи забезпечення ефективності функціонування комерційного бізнесу в економіках перехідного типу

Перспективний розвиток підсистеми комерційного бізнесу в складних умовах трансформації вітчизняної економіки до ринкових умов можливий тільки через оптимальний розвиток і поєднання різних за потенціалом суб’єктів цієї підсистеми – малих, середніх і великих, кожен з яких відіграє помітну роль в динамізації всієї сфери бізнесу. Основна роль при цьому належить малим підприємствам, організація діяльності яких повинна базуватися на основі стандартної моделі, направленої на оптимізацію прибутку – основного показника ефективності діяльності суб’єкта бізнесу. За відомої обмеженості задіяних ресурсів і порівняно невеликого потенціалу, малі суб’єкти бізнесу володіють значними можливостями для маневрування, швидкої зміни бізнесової стратегії. У той же час, комерційний бізнес в цілому не може ефективно розвиватися без накопичення достатнього потенціалу середніх і великих підприємств, які стають орієнтирами для розвитку всієї підсистеми, до рівня яких прагнуть у стратегічній перспективі всі бізнесові формування.

Пріоритетним напрямом розвитку вітчизняного комерційного бізнесу є створення належних законодавчих, економічних і політичних умов для повноцінного функціонування торговельно-сервісних формувань основних організаційно-правових форм: індивідуальних, партнерських, корпоративних, що доволі позитивно зарекомендували себе як високоефективні у світовій практиці комерційного бізнесу. Порівняльна характеристика переваг і недоліків кожної означеної організаційно-правової форми ведення справи дає підстави для формування власної цільової ринкової стратегії реальними суб’єктами комерційного бізнесу. В рамках цієї стратегії перспективного розвитку комерційного підприємства повинні реалізовуватися конкурентні переваги даного суб’єкта бізнесу, орієнтовані на досягнення стійкого становища на ринку, мінімізацію комерційного ризику і оптимізацію прибутку. Обґрунтована цільова стратегія бізнесового суб’єкта повинна передбачати зменшення ступеню ризику і забезпечення заданих рівнів рентабельності, які можливі за рахунок: 1) знаходження фінансово стабільних партнерів; 2) проведення активних зовнішніх консультацій; 3) створення резервного фонду страхування ризиків; 4) перенесення частини ризику за рахунок перестрахування.

В перехідних умовах трансформації економічних відносин загальну ефективність функціонування суб’єктів комерційного бізнесу значно знижує негативний вплив низки об’єктивних і суб’єктивних чинників. Вони пов’язані, передусім, із недосконалістю вітчизняного законодавства, нерозвиненістю інфраструктури комерційного бізнесу, обмеженістю джерел фінансування, відсутністю системи державної підтримки і захисту комерційних формувань. В цих умовах розвиток і функціонування суб’єктів комерційного бізнесу є мало ефективним, що потребує перегляду основних підходів до організації сфери комерційного бізнесу на загальнодержавному рівні.

Підвищення ефективності роботи комерційно-бізнесових підприємств може бути досягнуте за рахунок розроблення і впровадження комплексних механізмів державного регулювання системи комерційного бізнесу, адресної підтримки суб’єктів цієї системи, забезпечення рівноправного доступу усіх комерційних підприємств, без огляду на форму власності і масштаби діяльності до наявних ресурсів. При цьому необхідно приділити належну увагу завершенню формування законодавчої бази в частині комерційного бізнесу, матеріальному, фінансово-кредитному та кадровому забезпеченню комерційних підприємств, що в перспективі дасть відчутний соціально-економічний ефект.

Підсистема комерційного бізнесу в сучасних умовах потребує єдиного комплексного підходу до її розвитку на перспективу. Основним методичним підходом до формування мережі торговельно-сервісних підприємств окремого регіону або населеного пункту може стати визначення потреби в торговельних або корисних площах підприємств торгівлі, ресторанного господарства, сервісного обслуговування в розрахунку на 1000 жителів. На основі базового нормативу цієї потреби, з урахуванням інвестиційної привабливості та мінімальної рентабельності проектованих комерційно-бізнесових підприємств необхідно, на наш погляд, розраховувати потенційні капіталовкладення у сферу комерційного бізнесу. Прогноз потенційних капіталовкладень в розвиток торговельно-сервісних підприємств регіону дозволить визначити перспективи розвитку мережі торговельних, виробничо-торговельних і сервісних підприємств і сформувати перспективну модель розвитку підсистеми комерційного бізнесу.

Моделювання підсистем комерційного бізнесу повинно у першу чергу враховувати тип і соціально-економічне значення окремих населених пунктів всередині регіону. При цьому загальним методичним підходом має стати поступова інтенсифікація мережі торговельно-сервісних підприємств, збільшення кількості та потужності цих суб’єктів комерційного бізнесу у міру зростання масштабів самих населених пунктів регіону: від невеликих пунктів обслуговування – до крупних сучасних торговельно-сервісних комплексів.