УДК 657:336.56
“Економічні науки”, облік і аудит
Зима Ю.П.
аспірант,
Державний агроекологічний університет (м. Житомир)
Державне фінансування сільськогосподарських підприємств як об’єкт
бухгалтерського обліку.
Аналіз літературних джерел за останні двадцять років довів, що поняття
державного фінансування як об’єкту
обліку, по-різному трактується у працях з бухгалтерського обліку. Визначення
державного та цільового фінансування знаходимо у І.А. Белебехи, П.Т. Саблука, Я.М Баренгольца, М.Ф. Огійчука, Ф.Ф Бутинця, Н.Н Грабової. Однак,
залишається чимало невирішених питань, які потребують детального вивчення,
зокрема це: властивості державного фінансування як об’єкту обліку, порядок
відображення бюджетних коштів на рахунках та у фінансовій звітності. Метою
даного дослідження є узагальнення основних властивостей державного фінансування
сільськогосподарських підприємств як об’єкту обліку.
Державне фінансування на сільськогосподарських підприємствах недержавної
форми власності становить окреме джерело збільшення власного капіталу та
обігових коштів.
Державне фінансування можна
розподілити на такі види: субсидії, дотації та капітальні трансферти. Субсидія — допомога в грошовій або натуральній
формі, що надається державою за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів
і за соціально-економічною сутністю має загальне або цільове призначення для
фінансування певних програм або проектів. Дотація — грошові кошти, які
надаються з державного бюджету для підтримки цін на окремі види продукції,
покриття витрат на утримання житлово-комунального господарства тощо. Капітальні
трансферти — це неоплатні односторонні платежі, передбачені для придбання
капітальних активів, компенсації витрат, пов’язаних з пошкодженням основного
капіталу, або збільшення капіталу одержувачів [8].
За своїм економічним змістом державне фінансування є доходом підприємства. Законодавство
з бухгалтерського обліку в Україні не містить чіткого визначення, чим є
державне фінансування. Базою для обліку державного фінансування є П(С)БО 15
“Дохід”. Документ визначає, що цільове фінансування визнається доходом протягом
тих періодів, в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов
цільового фінансування та не визнається доходом доти, поки не існує
підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо
такого фінансування. Інакше кажучи, державне, або цільове, фінансування стає
доходом не у момент зарахування його на
поточний рахунок підприємства, а у момент його використання підприємством на
чітко визначені цілі. Виникає питання, а яким саме доходом буде державне
фінансування — операційним, доходом від звичайної, фінансової чи інвестиційної
діяльності.
Щоб відповісти на це питання, слід розглянути на які цілі витрачається
фінансування. Очевидно, що у разі використання його на поточні витрати, що
обслуговують операційну діяльність, цільове фінансування слід визнавати доходом
від операційної діяльності, з використанням відповідного рахунку. Державне
фінансування є доходом від звичайної діяльності, у разі використання його на
компенсацію витрат на придбання основних засобів, закладання багаторічних
насаджень, формування основного стада.
У міжнародному обліку, надання державної допомоги регламентується МСБО 20
“Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу”. МСБО 20
визначає державну допомогу як захід уряду з метою надання економічних пільг
одному або групі підприємств, які відповідають певним якісним критеріям.
Державні гранти (дотації, субсидії, премії) за МСБО — це допомога держави у
формі передачі ресурсів підприємству в обмін на минуле або майбутнє дотримання
певних умов, які пов’язані з основною діяльністю підприємства. Державні гранти
надаються на чітко визначених умовах, невиконання яких призводить до анулювання
або повернення гранту. Грант передбачає надання конкретних економічних вигод у
вигляді грошових коштів або активів, вартість яких може бути достовірно
визначена. У зв’язку з цим не відносять до державних грантів ті форми державної
допомоги, вартість якої не може бути достовірно визначена (надання гарантій, консультування
тощо), а також операції з державою (державні закупівлі).
Державні гранти, пов’язані з біологічними активами,
оціненим за справедливою вартістю (за вирахуванням витрат у місці продажу) слід
обліковувати згідно МСБО 41 “Сільське господарство”. Цей стандарт містить
поняття умовного державного гранту. Прикладом умовних державних грантів є
гранти, які надаються на умовах якщо підприємство: не займалося певним видом
сільськогосподарської діяльності протягом тривалого терміну; здійснювало
протягом кількох років сільськогосподарську діяльність у певній місцевості.
Серед характерних рис державного фінансування сільськогосподарських
підприємств, які вливають на порядок його відображення в обліку, слід
відзначити такі:
1) підприємство не несе витрат по
отриманню фінансування;
2) підприємство несе зобов’язання щодо виконання умов надання фінансування,
тобто фінансування завжди має цільовий характер;
4) фінансування надається в нормативах на базову одиницю розрахунку (1га
посіву, 1 тонну живої ваги, 1 голову худоби тощо);
5) як правило, фінансування надається на конкурсній основі.
Надаючи фінансування сільськогосподарським товаровиробникам, держава ставить перед собою стратегічні цілі: розвиток
виробництва, забезпечення соціальної стабільності, продовольча безпека країни.
Підсумовуючи, можна дати таке визначення державного фінансування
сільськогосподарських підприємств як об’єкту обліку: це дохід, отриманий
сільськогосподарськими підприємствами у вигляді бюджетних асигнувань, на
принципах безоплатності, безповоротності та цільового використання, в межах
законодавчо встановлених нормативів, з метою розвитку виробництва.
Перспективою подальших досліджень процесу обліку державного фінансування є
вивчення порядку відображення бюджетних коштів
у фінансовій звітності.
Література
1.
Бухгалтерський
облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. — 2-ге видання.,
перероб. і допов./ М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред.
проф. М.Ф. Огійчука. — К.: Вища освіта, 2003. — 800с.
2.
Бухгалтерський
фінансовий облік. Підручник/ За ред.проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир.: ЖІТІ, 2000.
— с. 77.
3.
Бюджетний
кодекс України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ.
4. Голов
С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та
фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник.
К.: Лібра, 2004. — 880 с.
5.
Кучеренко
Т.Є., Шайко О.Г. Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування за
програмами державної підтримки сільськогосподарських підприємств //Облік і
фінанси АПК. — 2006. — № 7. — С. 109-112.
6. Міжнародні
стандарти бухгалтерського обліку 2000/Переклад з англ.
за ред. С.Ф. Голова/К.: Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України,
2000. — 1272 с.
7.
П(С)БО
15 “Дохід”.
8.
Фінансовий
словник-довідник/ М.Я. Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М.Скупий та ін.
За ред. М.Я. Дем’яненка.— К.: ІАЕ УААН, 2003. — 555 с.