Секція „Економічні науки”

Підсекція № 12

Сегеда С.А.

Вінницький державний аграрний університет

Формування ринку насінництва

соняшнику в Україні

Створення власних високоякісних сортів і гібридів сільськогосподарських культур та організація насінництва відповідно потребам господарств є одним із важливих пріоритетів держави. Рівень задоволення товаровиробників посівним матеріалом та його відповідність вимогам внутрішнього й зовнішнього ринку значною мірою визначає базовий потенціал урожайності і, отже, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції незалежно від форми власності на землю та організаційної схеми її використання.

Проблеми функціонування ринку товарного насіння соняшнику висвітлені в працях Броніна О., Лазні В., Митченка О., Перегінця В., Побережної А.. Проблемами насінництва займаються такі науковці як Гаврилюк В., Кириченко В., Пазій І., Соколов В. Проте немає робіт, в яких були б висвітлені питання формування ринку продукції насінництва соняшнику, або як самостійного товару, або у взаємозв’язку з розвитком ринку товарного соняшнику.

Метою дослідження є виклад методичних підходів формування ринку насінницької продукції в Україні як похідного до ринку товарної продукції культури.

В системі ринків аграрно-продовольчої продукції важливе значення має ринок насінництва соняшнику. Його формування і розвиток залежить від стратегії розвитку олієпродуктового підкомплексу, економічного стану підприємств аграрно-промислового комплексу, що визначатиме ефективність галузі і її інтенсивний розвиток.

Дослідженнями встановлено, що товарне виробництво соняшнику в Україні розвивається на екстенсивній основі. Висока кон’юнктурність продовольчого насіння на внутрішньому і зовнішньому ринках та значна прибутковість сприяли тому, що площі посівів в 2005 році зросли до 3,7 млн. га, або в 2,3 рази порівняно з 1990 роком. Це сприяло надмірному насиченню соняшником сільськогосподарських посівів, що призвело до порушення науково-обґрунтованих сівозмін. Висвітлене зумовлено недостатньо сформованим внутрішнім ринком аграрно-продовольчої продукції, станом розвитку ринкової інфраструктури, зростаючим попитом на товарне насіння соняшнику, низьким рівнем платоспроможності більшості аграрних формувань.

У тісному взаємозв’язку із ринком товарного насіння функціонує і ринок продукції насінництва соняшнику. Тому одним з важливих методичних підходів до формування ринку сортового та гібридного насіння соняшнику є врахування обсягів виробництва продовольчого олієнасіння при раціональному розміщенні його у регіонах з відповідним природнокліматичним потенціалом. Сутність раціонального розміщення посівів товарного соняшнику полягає у виборі найсприятливіших природнокліматичних та економічних умов регіонів і господарств для його вирощування, які відповідають біологічним потребам рослини. і забезпечують одержання максимуму прибутку за раціонального технологічно обумовленого рівня виробничих затрат.

Наукові розробки та практичний досвід свідчать, що при розміщенні соняшнику в сівозміні необхідно виходити з потреб рослин та можливостей ґрунту, враховувати попередники та наслідки, упереджуючи погіршення родючості ґрунтів. Дослідження ринку продовольчого насіння соняшнику, врахування всіх факторів його продуктивності є невід’ємною умовою прогнозування й розміщення насінницьких посівів та формування попиту на насіння сортів і гібридів.

Важливою умовою ефективного формування насіннєвого ринку є науково обґрунтоване прогнозування площ насінницьких посівів і обсягів виробництва посівного матеріалу соняшнику. Планування виробництва посівного матеріалу має відповідати попиту на нього в країні, а також за її межами. Перший формується в залежності від товарних посівів культури, другий базується на основні міжнародних договорів, контрактів між приватними компаніями, тощо. Для розширення географії продажу насіннєвої продукції соняшнику і інших культур на рівні державних структур необхідно розвивати зовнішньоекономічні зв’язки в напрямі освоєння та завоювання ринкового простору зовнішніх ринків, збільшення їх ємності, підтримувати та стимулювати (субсидії, преференції тощо) проведення експортних операцій на насіннєвому ринку, створити економічні передумови розвитку обробки насіння як ринкового продукту (заводи з сушіння, очистки, оброки, фасування).

Ефективне виробництво як продовольчого, так і насіннєвого соняшнику потребує необхідних грунтово-кліматичних умов і дотримання науково обґрунтованих принципів розміщення. Слід враховувати й регіональний аспект розміщення виробництва насіннєвої продукції в зонах виробництва продовольчого соняшнику (розміщення ділянок гібридизації, просторова ізоляція, дотримання встановлених віддалей розміщення посівів). Тому прогнозування виробництва селекційно-насінницької продукції і розміщення насінницьких посівів буде базуватись на пропорційній основі відповідно до зонального розміщення товарних посівів культури. В методичному плані це дасть змогу планувати посіви насіннєвого соняшнику (посіви супереліти, еліти, репродукційного насіння, ділянки гібридизації, розсадники 1-го і 2-го років вирощування тощо) в конкретній грунтово-кліматичній зоні (області) України.

Висновки.

1. Виробництво товарного насіння соняшнику сьогодні здійснюється на екстенсивній основі. Зазначені тенденції здійснюють прямий вплив на формування і функціонування субринку насінницької продукції соняшнику.

2. Формування ринку насінництва соняшнику має ґрунтуватись на двох основних принципах: забезпечення потреб внутрішнього ринку країни в посівному матеріалі соняшнику та участь у формуванні експортних ресурсів; відповідність обсягів виробництва посівного матеріалу посівним площам товарних посівів соняшнику.