ЗМІНА ФУНКЦІЙ ОБЛІКУ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИМОГ МАКРОРІВНЯ
Сучасна економічна освіта, яку сьогодні отримують фахівці з
бухгалтерського обліку, недостатньо орієнтована на дослідження та вивчення
питань методології бухгалтерського обліку. Однією з причин цього, як відмічає
М. Блауг[1], є
те, що автори, які займалися питаннями економічної методології, визначали своє
завдання у раціоналізації традиційних способів аргументації. Такий підхід ми
часто можемо спостерігати в історичних дослідженнях, в процесі формування
власних теорій, які пропонуються для пояснення досліджуваних явищ, з подальшим
прогнозом їх розвитку. Традиційним при цьому є використання наукових методів
індукції з послідуючою дедукцію.
Припускаємо, що використання лише цих методів не допоможуть
отримати нові знання, які б дозволи пояснити причини сучасного стану розвитку
бухгалтерського обліку.
Знання характеризуються умовою конкретності -
залежать від взаємодії та взаємозв’язків явищ та від умов, місця та часу, в
яких вони існують і розвиваються. Це накладає значну кількість обмежень на
застосування індукції та дедукції у побудові моделей бухгалтерського обліку,
призначених показати “яким облік має бути” або моделей, призначених пояснити
“яким облік є”.
Це змушує нас свідомо розширити
предметну область у дослідженнях бухгалтерського обліку та доповнити їх
аналізом історико-економічних умов та системним аналізом. Так ми приходимо до
необхідності вивчення розвитку бухгалтерського обліку в контексті його
взаємодії з іншими системними утвореннями.
В якості прикладу, можна розглянути виявлену залежність між
розвитком бухгалтерського обліку та потребами макроекономічних узагальнень, які
в свою чергу, були спричинені утворенням в Західній Європі в XVI ст.
централізованих національних держав.
Конкретна історична ситуація зумовлює виникнення нових
функцій бухгалтерського обліку. Необхідно підкреслити, що то є зовнішній фактор,
а не внутрішній, і пов’язаний він, як вже зазначалося, з потребами
макроекономічних узагальнень. Проблема тут полягає у тому, що самі
макроекономічні узагальнення не розглядалися на той час ні як функція
бухгалтерського обліку, ні як його завдання або ж мета. Пояснити це не
допомагає й традиційна теорія, яка визначає, що облік розвивається у
відповідності до потреб власника, що є внутрішнім чинником.
Таким чином, ми спостерігаємо кризу дедуктивного методу. Він
не дозволяє нам сьогодні побудувати модель тодішнього обліку і пояснити причини
змін, що відбулися. Річ у тому, що такі моделі не дозволяють нам побачити
(розпізнати) появу нового стійкого зв’язку між бухгалтерським обліком та
державою. Вони не враховують інформаційного кругообороту між мікро- та
макрорівнями, який з’явився на той момент.
Змінивши акцент свого дослідження, розглянувши систему обліку
в контексті системи суспільного відтворення, ми нарешті знаходимо логічне
пояснення цим змінам, що відбулися. Облік – це підсистема системи суспільного
відтворення, тобто економічної системи країни, а тому має враховувати її
вимоги. Що власне й відбулося у XVI
ст., коли система обліку почала змінюватися під впливом появи та розвитку
макроекономічних узагальнень, необхідних економічним системам країн.
Можна навести ще один приклад, що стосується соціальної функції
бухгалтерського обліку, яка сьогодні стає все більш популярною[2], [3].
Вчені стверджують, що вона покликана забезпечити суспільні інтереси або
інтереси країни, яка їх уособлює. Проте, нагадаємо, що свого часу класиками
економічної теорії було закріплено зміщення методології економічного аналізу
від проблем етики ведення господарства до дослідження комплексу факторів,
пов’язаних зі створенням і розподілом матеріального багатства. Відбулася зміна
категоріального апарату, зміщення економічних інтересів, проблем, економічних
завдань, на які спрямований розвиток економічної думки. Проблема пошуку
збагачення, пошуку джерел багатства через аналіз видів економічної діяльності
змістилася у площину цілісного, системного аналізу секторів економіки, окремих
класів, результатів діяльності всієї економіки країни.
Паралельно змінювався й облік. Його розвиток був спрямований на
покращення методів, процедур визначення ефективності комерційної діяльності
(визначення фінансового результату). Тобто прагматична раціональність поведінки
суб’єктів макроекономічного рівня суспільно-економічних відносин визначила
прагматично-раціональний характер обліку. Тому залишається незрозумілим, які
причин зумовили необхідність появи соціальної функцій бухгалтерського обліку.
Адже сьогодні макроекономічні узагальнення, втілені у систему національних
рахунків, носять такий же прагматично-раціональний характер.
Пояснити це нам
частково можуть допомогти зміни в економічній теорії благополуччя.
Одним з основних її положень є те, що кожен індивід поряд з уподобаннями в
споживанні має структуру пріоритетів у відношенні до соціальної корисності, яка
може бути виявлена через процедури суспільного вибору. Задача економіки
суспільного благополуччя, на думку акад. А.Д. Некіпелова[4],
полягає у тому, щоб при повному використання ресурсів, що є у розпорядженні,
досягти найвищого рівня соціальних уподобань. Розвиваючи свою думку, він
зазначає, що агреговані грошові показники не можуть розглядатися як адекватна
оцінка рівня суспільного благополуччя, а рівень ВВП або аналогічний йому
макроекономічний параметр є лише грубою їх апроксимацією. Отже, зміни положень
теорії благополуччя сьогодні формують нові вимоги до мікрорівня, що в свою
чергу породжує необхідність нових функцій бухгалтерського обліку, зокрема,
соціальної.
Підсумовуючи сказане, необхідно відзначити, що для визначення
причин зміни функцій обліку необхідно проводити дослідження в контексті його взаємодії з іншими системними утвореннями, а
також доповнити їх аналізом історико-економічних умов та системним аналізом.
Відомості про автора
Прізвище Травін
Ім’я Віталій
По батькові Вікторович
Домашня адреса 10020, м. Житомир,
вул. Малікова, 30, кв. 156
Місце роботи Житомирський
державний технологічний університет, вул. Черняхівського, 103, телефон
(0412) 24-09-91
Посада аспірант
кафедри бухгалтерського обліку і контролю
Заявка на
виступ
Повна назва вищого навчального закладу Житомирський державний технологічний
університет
Поштова
адреса вул. Черняхівського, 103, м. Житомир, 10005, телефон
(0412) 24-09-91, е-mail but@ztu.edu.ua
Прізвище, ім’я, по батькові Травін Віталій Вікторович
Посада аспірант
кафедри бухгалтерського обліку і контролю
Назва доповіді Зміна
функцій обліку в контексті трансформацыъ
вимог макрорівня
Тема дослідження Бухгалтерський
облік і система національних рахунків: інтеграція мікро та макрорівнів
[1] Марк Блауг Методология экономической
науки, или Как экономисты объясняют. Пер. с англ./Науч. ред. и вступ ст.
В.С. Автономова. – М.: НП “Журнал Вопросы экономики”, 2004. – 416 с.
[2] Малюга Н.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні: теоретико-методологічні основи: Наукова доповідь за дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, 08.06.04. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 84 с. (с. 32)
[3] Петрук О.М. Регулювання бухгалтерського обліку в Україні: теорія, методологія, практика: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 152 с. (с. 52)
[4] А.О. Вереникин, Д.И. Волошин Экономическая теория: исторические корни, современное состояние и
перспективы развития. – Весник Московского университета, 2005. – №2,
с. 121-137