Економічні науки/ Маркетинг і Менеджмент

Гравель Є.Ю.

Таврійська державна агротехнічна академія, Україна

Податкове планування як засіб мобілізації фінансових

 ресурсів підприємства

Податкове планування на рівні підприємства — це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності і розміщення активів з метою досягнення максимально низького рівня податкових зобов'язань, які при цьому виникають. За умови його правильної організації дає підприємству можливість:  звести до мінімуму податкові зобов'язання, максимально збільшити прибуток, розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками і замовниками, ефективно керувати грошовими потоками, уникати штрафних санкцій.

Найбільш ефективними є так звані напівлегальні заходи мінімізації податкового навантаження. Надзвичайного поширення набули наступні методи: застосування пільгових підприємств - основна податкова база «виводиться» на підприємства, з законодавчо закріпленими  пільговими умовами оподаткування. Наприклад, на платників податків, за спрощеної системою оподаткування.

Правильне укладання договорів – чинне законодавство надає низку пільг для виконавців довгострокових договорів, зокрема, зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість. Однак часто виконавці таких договорів не використовують наданих їм пільг або ж тягар оподаткування перекладають на своїх замовників, укладаючи договори про залучення коштів пайової участі.

«Фірма-одноденка» - зареєструвати таку фірму намагаються на загублений паспорт іноземця у зв'язку з відсутністю бази даних про втрату цих документів.  Ці фірми не здають баланс, або фіктивно відображають мізерні обороти; не сплачують податків взагалі або умовно нараховують небагато. Їм властиві операції пов’язані з переведенням коштів у готівку та транзит. Строк експлуатації такої фірми до першої податкової перевірки.

У разі, коли керівництво підприємства приймає рішення використовувати напівлегальні чи протизаконні заходи мінімізації податкового навантаження слід звернути увагу на існуючі методи аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства, які дозволять податковим органам виявити протиправні дії.

Найбільш поширеним є метод документального аналізу – спрямований на пошук невідповідностей у документації. Використовуються наступні прийоми перевірки: нормативної (на відповідність нормам законодавства), арифметичної (контроль за правильністю підрахунків), зустрічної (зіставлення різних примірників одного документа) та взаємного контролю (зіставляють різні документи, що відображають одну господарську операцію).

За для виявлення факту приховування прибутку та відмивання грошей використовують внутрішній порівняльний аналіз діяльності підприємства – порівнюють показники діяльності підприємства по декількох періодах. Виявивши коливання розміру прибутку, аналізують причини що їх спричинили (наприклад зміни у господарському обороті або у витратах). Відсутність переконливих пояснень може свідчити про порушення.

При перевірці малих і середніх підприємств результативним є метод розрахунку касового дефіциту. Законодавчо закріплено обов’язковий облік готівки в касовій книзі. Отже, власник підприємства не може видати грошей більше, ніж є в касі. У разі, якщо витрати за певний період перевищують суму первісної касової готівки та грошові надходження за цей період, робиться висновок про касовий дефіцит. При відсутності аргументованих пояснень цього факту може висуватись версія про приховування доходів.  

Ефективність податкового планування на підприємстві можна оцінити за допомогою ряду коефіцієнтів, загальна схема розрахунку яких передбачає відношення сукупності податкових витрат або окремих складових до об'єму продажів, собівартості або прибутку. Показники можуть розраховуватися як в долях одиниці, так і у відсотках. Сукупність показників ефективності податкового планування наведено в таблиці 1.

Табл.1 Показники ефективності податкового планування

Показник

Алгоритм розрахунку

Загальний показник ефективності оподаткування

Чистий прибуток/Сукупні податкові витрати

Податкомісткість продажів

Сукупні податкові витрати/ Обсяг реалізації

Коефіцієнт оподаткування витрат

Податки, що відносяться на витрати/Сукупні витрати

Коефіцієнт оподаткування прибутку

Податки, що відносяться на прибуток/ Прибуток

 

Наведені показники всебічно характеризують ефективність податкового менеджменту. Проте через особливості вітчизняного господарського середовища неможливо привести рекомендовані значення всіх коефіцієнтів. Оцінка можлива лише на основі динамічних розрахунків, що дозволяють виявити тенденції для кожного окремого підприємства.

Відносно показника «податкомісткість продажів» фахівець з податкового планування А. Васильєв приводить наступну оцінну шкалу: значення показника < 20%, податкове планування може бути обмежене рамками чіткого ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього документообігу, використанням прямих пільг; у інтервалі 20-45%, — необхідним є залучення податкових консультантів (аудиторів); у інтервалі 45—70%, повинен проводитись податковий аналіз і експертиза організаційних, юридичних , фінансових заходів і інновацій, обов’язковою є співпраця з податковими консультантами, юристами, що спеціалізуються в області оподаткування і податкового права; значення показника > 70% - подальше ведення діяльності не є доцільним.

Отже, розглянувши основні складові податкового планування на підприємстві можна зробити наступні висновки:

-                     організація податкового планування на підприємстві дозволяє легальним чином мінімізувати податкове навантаження, тим самим вивільняючи додаткові фінансові ресурси;

-                     безперервний моніторинг податкового законодавства дає можливість своєчасно виявляти податкові лазівки, що сприятиме оптимізації системи оподаткування конкретного підприємства.