Історія/1. Історія України.

К.і.н., доц. Чубіна Т.Д.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Якуб Потоцький: основні віхи життя

Якуб Потоцький (герб Пилява) - ротмістр, галицикй підкоморій. Походив з незаможної сім’ї, родинним гніздом якої був Поток у одному з повітів Краківського воєводства.

На зламі XV і XVI ст. в частині того села, яка звалася Dolnym Potokiem, мали свої наділи настільки численні Потоцькі, що мусили використовувати прізвиська (Cornus, Gawin, Grad, Pantir), тому що імен було не достатньо для їх ідентифікації. Якуба Потоцького часом визначали іменем Majkowicza або Maćkowicza, що свідчить про те, що він був сином Macieja. Однак в краківських документах не зустрічається такий Maciej, не був він і краківським хорунжим, як стверджували давні автори генеалогії Потоцьких. Сумнівно є також, що це був саме цей Maciej, який у 1505 р. одержав від князя Michala Glińskiego село Przytulankę на Підляшші.

Безсумнівним є те, що Потоцький мав рідного брата Jana, а також що його двоюрідним братом був також Jan званий Gradem, спадкоємець найбільшої частки в Потоку. Коли і за яких обставин Якуб Потоцький переїхав до галицької землі, не відомо. В 1527 р. як спадкоємець «Потока, Пукова i Соколова» Потоцький з’явився у Кракові і поступився часткою, що належала його дружині Katarzynі, а також її сестрам Anni та Jadwigi Jemielnickich.

В 1530 р. Потоцький віддав в аренду свою частину в Потоку, двоюрідному брату, однак в 1533 р. він перепродав йому її за 300 злотих. Тоді ж склав із себе обов’язки відмовитися від наділу в Потоку на користь свого рідного брата Jana (від 1542 р. він був галицьким підчашім), а також на користь іншого двоюрідного брата, якого називали Gradem. Того ж року Потоцький на piotrkowskim сеймі (06 лютого) дістав від короля «in feudum» село Wojnisz (Uniz) в галицькій землі. Можливо він був на цьому сеймі як депутат руського воєводства і, користуючись перебуванням в центральній Польщі, вирішив врегулювати свої майнові справи. З того часу уриваються всілякі зв’язки Потоцького з краківською землею. На сліди родинних контактів ми натрапляємо лише в кінці XVI ст., коли син Jana Gradа Wojciech називав опікуном своїх дітей двоюрідного брата Stanisława, сина Якуба, а також двоюрідних братів Jana і Andrzeja.

20 квітня 1535 р. Потоцький обіймав посаду помічника галицького земського судді. Відтоді він пов’язував свої судейські обов’язки з військовою службою в постійній регулярній обороні, в котрій служив напевно, протягом декількох років. В 1531 р. він був в корогві Wawrzyńca Budzowskiego і 22 липня брав участь у битві з молдавським воєводою Петром Рарешем (Piotrem Rareszem) під Обертинем (Obertynem). В 1536 р. Потоцький був ротмістром 50-кінної роти в скороченому призові подільського війська, в 1537 р. на парад в Gródku Jagiellońskim прибув з ротою, яка нараховувала 120 коней. Його рота зазнала великих втрат в битві 01 лютого 1638 р. над Seretem з Петром Рарешем. Влітку того ж року Потоцький став на чолі нового призову – роти з Małopolski (200 коней) у зв’язку з приготуванням до війни з Молдавією і напевно був з нею у серпні під Chocimiem.

З 25 квітня 1539 р. Потоцький був ротмістром кінноти (100 коней) руського воєводства. 18 квітня 1543 р Потоцький став галицьким підкоморієм. Призначення було здійснене під час краківського сейму; ймовірно під час наступних сеймів (1544, 1545 і 1547 рр.) одержав різні призначення, можна таким чином припустити, що він був на них присутній як депутат від галицької землі. Вірогідним є його депутатство на краківському сеймі в 1545 р.; король підтвердив тоді призначення Потоцького на посаду підкоморія.

Протягом цих років Потоцький перетворився зі скромного «Maćkowicza», спадкоємця частки в Потоку, на власника багатьох волостей. Отже після смерті (приблизно у 1544 р.) першої дружини він міг прагнути руки сенаторської доньки. Шлюб з Druzjanną з Buczacza, дочкою кам’янецького каштеляна Mikołaja Jazłowieckiego-Monasterskiego, остаточно переконав Потоцького в необхідності служити суспільству.

Його володіння в галицькій землі складалися з сіл: Sokołów і Рuków, Kościelniki i Zahajpola, крім того, він утримував королівські села: Olchowiec, Jabłonów, Tuszkowc. На Поділлі мав Babczyńce або Krzyków, Kowiaczew, Suchodól, Krzewo і Bednary. 05 квітня 1547 р. він отримав привілей на розташування там міста Sidorowa.

В шлюбі з Katarzyną Jemielnicką (померла приблизно в 1544 р.) Якуб Потоцький мав синів: Mikołaja, Jana (помер молодим) i Andrzeja, а також доньок: Łucję, дружину Mikołlaja Szczuckiego, Annę, дружину Mikołaja Korycińskiego, Elżbietę в першому шлюбі за Janem Śmiotanką, подільським хорунжим, в другому - за Jakubem Kalinowskim, Katarzynę, дружину Mikołaja Wężyka. Від шлюбу з Druzjaną Jazłowiecką (померла після 1570 р.) він лишив сина Станіслава (помер в 1599 р.), ротмістра війська коронного.

Помер Якуб Потоцький у 1551 р., був похований у парафіяльному костьолі.

Література:

1. Kowalska H. Роtocki Jakub. // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk – Tom XXVIII/1. – Zeszyt 116. – 1984-1985. – S. 17-18.

2. Kossakowski S.K. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich. – W., 1860.

3. Dworzaczek W. Genealogia. – W., 1959.

4. Niesiecki K. Herbarz Polski. / Wyd. S.N. Bobrowicz. – Lipsk, 1841. – T. VII.

5. Долгоруков П.В. Российская родословная книга. - СПб., 1856. - Ч.3.