Сіненко О.О.

Київський національний університет культури і мистецтв

СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКОГО

АМАТОРСЬКОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ

В умовах розвитку національної культури все більше усвідомлюється роль хорового мистецтва у розвитку особистості, його можливості як компонента соціальної регуляції в організації духовної, художньо-творчої, культурно-дозвіллєвої діяльності. Важливого значення набуває хорова самодіяльність як специфічна колективна творчість, що надає можливість кожному учаснику реалізовувати потреби, інтереси, розвивати індивідуальні здібності і таланти, забезпечуючи гармонізацію міжособистісного спілкування, продуктивність самореалізації, духовного самовдосконалення.

На думку Б.В.Асафьєва, кожна людина, що відчувала радість творчості у тій чи іншій сфері мистецтва, буде більш свідомо сприймати все краще, що досягнуто людством (1, 149). Сучасна практика хорової аматорської діяльності підтверджує цю думку видатного вченого. Крім того, соціологічні дослідження, аналіз досвіду роботи аматорських хорових колективів, які досягли високої виконавської культури, мають сприятливий вплив на формування творчого потенціалу учасників. Це важливий шлях розвитку їх здібностей, таланту, оскільки, перш за все, веде до цілісного сприйняття як мистецької палітри, так і художнього бачення життєвих явищ, розвиваючи здатність до творчої інтерпретації у власній діяльності (А.Г.Карпун, Г.І.Маленкович, Р.П.Марков, Н.І.Нарожна, Є.І.Смірнова, Ю.Е.Соколовський та ін.).

До цього часу ще не проводилось наукових досліджень стосовно специфічного цілого аматорського студентського хору, який на практиці відрізняється своєю організаційною структурою і художньою природою від інших творчих колективів дозвілля.

З позицій комплексного підходу стає очевидним, що студентський аматорський хоровий колектив за своїм характером функціонування, організаційній структурі є стабільною соціальною групою, для якої характерна функціональна взаємодія учасників художньо-творчої діяльності.

Аматорський хоровий колектив як специфічна дозвіллєва соціальна група виконує, перш за все, виховну функцію, реалізація якої здійснюється у процесі предметної діяльності. В той же час предметна діяльність хорового колективу аматорів в умовах дозвілля набуває педагогічної спрямованості, з одного боку, а з іншого, - передбачає досягнення художніх результатів, значущих не тільки для його учасників, але й для їхніх майбутніх слухачів.

Специфічна ознака аматорського хору як своєрідного художнього колективу дозвілля полягає також і в тому, що навчання і виховання його учасників здійснюється у вільний від основної професійної діяльності час, забарвлене духовним і естетичним переживанням, починаючи з етапу творчого опанування хорового мистецтва до його сценічного втілення у формі художньої інтерпретації. Ця різноманітна хорова діяльність колектива, художнє самовираження його учасників потребує напруження емоційних, інтелектуальних, вольових зусиль і чітко скоординованих спільних дій.

Однією з основоположних специфічних ознак аматорського хору виступають його цілі, обумовлені групоутворюючим принципом. Специфічність цих цілей за змістом полягає у діяльності студентського аматорського хорового колектива, спрямованої на процес формування творчої особитості. Рівень морально-естетичного виховання учасників хорового співу визначається наявністю і взаємодією тих якостей особистості, які у сукупності складають образ людини, що характеризується багатством внутрішнього світу і внутрішньою чистотою.

Внутрішня структура і організація студентського аматорського хорового колективу, механізми взаємодії його учасників виникають не спонтанно. Вони утворюються, виховуються й визначаються практикою хорового співу, а також залежать від стилю, методів й системи керівництва цим процесом диригентом-хормейстером як керівником колективу. Художньо-творча діяльність студентського аматорського колективу в цілому являє собою спеціальний вид діяльності, метою і предметом якої є вироблення власне творчого та естетичного як самоцінного. „Колектив виникає завдяки виробленню єдиної системи художньо-ціннісних орієнтацій, прийнятих і здійснюваних всіма його учасниками у процесі їх сумісної діяльності” (2, 15).

Стосовно розгляду питань структурованості студентського колективу й визначення його підструктур, то в контексті нашого дослідження ми спиралися на існуючі позиції психолого-педагогічної науки та теорії і методики хорознавства (І.В.Голубєва, Г.Л.Єржемський, М.І.Іванюк, П.О.Просецький, К.Б.Птиця, В.А.Семиченко, Т.А.Смирнова).

До структури студентського аматорського хорового колектива входить певний ряд підструктур. По-перше, - це організаційна підструктура (діяльність художньо-творчого колектива здійснюється в рамках цілісної структури, до якої належать: організація колективу; вибір мети (цілепокладання); прогнозування; планування, інформація; рішення; організаційна внутрішня діяльність; контроль; оцінка ефективності реалізованої діяльності). По-друге, - підструктура соціально-культурної спрямованості (діяльність студентського аматорського хорового колектива будується на засадах збереження, творення і маніфестації духовних цінностей, що акумулюються в мистецтві з одночасним збагаченням аксі ологічної сфери самосвідомості кожного її учасника). По-третє, - підструктура організаційних форм художньо-творчої діяльності студентського аматорського хорового колективу (форми роботи хорового колективу, дотримання дидактичних принципів, основних завдань, напрямів художньо-творчої діяльності). По-четверте, - підструктура спільної діяльності (спільна мета і завдання колективу, що залежать від структури комунікативних зв”язків, організації та форм спільної діяльності, так і від спрямованості та форм співтворчості спілкування між її учасниками). По-п”яте, - підструктура морально-етичного і психологічного благополуччя кожного учасника студентського аматорського хорового колектива (відчуття власної значущості; формування загальнолюдських цінностей; розвиток духовної культури, етики, естетичних смаків, почуттів особистості). По-шосте, - підструктура міжособистісних відносин співаків студентського аматорського хорового колективу (позитивний психологічний клімат в колективі; згуртованість й сумісність, спрацьованість учасників; висока ціннісно-орієнтаційна єдність в колективі). По-сьоме, - підструктура міжколективних зв”язків студентських аматорських хорових колективів (наявність різнобічних зв”язків з іншими художньо-творчими колективами).

В умовах аматорської хорової діяльності основними складовими творчо розвиненої особистості є: індивідуальність творчих якостей; прояв гнучкості у поліаспектній діяльності хорового колективу; актуалізуюча потреба і прагнення до творчого сприйняття хорових творів, усвідомлення їхнього багатого образно-музичного змісту та реалізація їх у процесі художнього виконання; здібність до творчої самореалізації і самовиховання; критичної оцінки власних досягнень і творчих результатів колектива; гуманістична спрямованість поведінки у всіх сферах спілкування і життєдіяльності.

Ми вважаємо, що творчо наповнена і суспільно спрямована діяльність аматорського хорового колективу вже сама по собі здійснює виховний вплив на його учасників. Однак ця діяльність завжди повинна бути змістовною та стимулюючою зріст естетичних потреб і духовних запитів співаків, їх пізнавальних інтересів, художніх смаків, виконавських вмінь і навичок, що в цілому спрямовують учасників колективу не тільки до виразного, високохудожнього виконання хорових творів, але й забезпечують їх творчий розвиток.

Література:

1. Асафьев Б.В. О хороовом искусстве. Сб.статей / Сост. А.Павлова-Арбенина. - Л.: Музыка, 1980. – 216с.

2. Ержемский Г.Л. Закономерности и парадоксы дирижирования. Психология. Теория. Практика. – Санкт-Петербург: Производственно-коммерческое предприятие «Деан» при участии изд-ва «Ферт», 1993. – 263с.

Сіненко Оксана Олександрівна

Аспірантка 3 курсу, денної форми навчання Київського національного університету культури і мистецтв.

м. Київ, 04060, вул. Ризька, 43, кв.3

тел.: 440-72-95; 8-097-263-21-53; 8-093-799-09-77