Педагогіка, проблеми підготовки спеціалістів

Коптьолов О.І., Нежурін В.В.

Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки,

художньо-технічний факультет, кафедра інженерно-технічних дисциплін

З ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ ДИЗАЙНЕРІВ

Проблема забезпечення методологічних систем навчання в ВНЗ достатньо повно розкрита в науково-педагогічних дослідженнях, однак впровадження новітніх методів навчання, зокрема модульно-рейтингової системи організації навчання і контролю знань, потребує ретельного переосмислення і координації з метою забезпечення її ефективності в сфері художньої професійної освіти.

Навчання майбутніх дизайнерів має свої особливості у порівнянні з підготовкою спеціалістів інших напрямків. Перш за все, майбутній спеціаліст у цій сфері має бути готовим до творчої роботи. В той же час, підготовка дизайнерів потребує дидактичного вирішення і найскладнішого питання: збалансування інженерного й художнього рішення, що за сучасних умов не завжди може бути результатом співпраці між дизайнером і інженером. Найчастіше навики цих двох спеціалістів має використовувати одна людина.

Питання естетики, ергономічної побудови й композиції досить складне. Для того щоб їх вирішувати, необхідно знати теоретичну підготовку, підкріплену відповідними навичками (уміти малювати, ліпити, макетувати і т.ін).

Найголовніша проблема, безумовно, полягає в побудові навчально-методичного комплексу у відповідності до загальних вимог реформованого навчального процесу, а також щодо забезпечення належного рівня знань з дисциплін фундаментальної професійної підготовки та їх повномасштабного об’єктивного оцінювання.

Рейтинговий підхід забезпечує складання по кожній академічній групі ранжованого списку (рейтингу) студентів згідно рівня опанування ними пройденого матеріалу. Рейтинг – це число, яке отримується шляхом набору балів за відповіді на заняттях, написання рефератів, виконання практичних завдань із професійних дисциплін (малюнок, живопис, проектування, макетування та інші). Кожному студенту вираховується його ранг, тобто "“відмінно"”- 81-100 балів, "”добре"”- 61-80 балів, "“задовільно"”- 41-60 балів, менше 41 -–"“незадовільно”. Таким чином, усі студенти умовно діляться на 3 групи: здібні, середнього рівня здібностей, студенти нижче середнього рівня здібностей. Це дозволяє викладачеві, спираючись на результати модульного контролю, вибудовувати індивідуальну, специфічну модель поведінки з кожною групою.

Впровадження модульно-рейтингової системи на художньо-технічному факультеті Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки стало фактором наступних якісних змін. У порівнянні з 2004-2005 н.р. абсолютна успішність по факультету у 2005-2006 н.р. виросла з 74 % до 91, 5 %, а якість навчання – з 41,4 до 46, 2 %. Незважаючи на значне зростання вимог до проектних і творчих робіт на зимовій сесії 2005-2006 н.р якість навчання за спеціальними дисциплінами зросла до рівня 58,6 %.

Постійний контроль засвідчив, що в результаті диференційованого підходу до академічних груп і окремих студентів підвищився рівень їх знань у порівнянні з минулим роком. Студенти, що займали найнижчі місця в рейтингах наблизилися до середнього рівня, а значна частина студентів середнього рівня знань наблизилася до найкращих.

Таким чином, модульно-рейтингова система дозволяє проводити аналіз знань не лише наприкінці, але і підчас викладання дисципліни, і відповідно корегувати індивідуальну роботу зі студентами з різним рівнем знань на протязі семестру.

При розробці модульної системи навчання дизайнерів ми керувались наступними основними принципами:

- інтенсифікація процесів навчання;

- специфіка підготовки дизайнерів;

- проектне навчання як центральна ланка дизайнерської освіти;

- пріоритетність самостійної форми навчання;

- контроль за ритмом виконання практичної частини навчального процесу.

Інший інноваційний підхід – введення загальнокафедральних переглядів студентських поточних робіт. Під час перегляду оцінка роботи студента проводиться комісією у складі провідних спеціалістів кафедри. Кафедральний перегляд проводиться згідно графіка поточного контролю, що допомагає підтримувати навчальну дисципліну, дотримуватися графіка навчального процесу, аналізувати, узагальнювати і оцінювати не лише рівень поточної роботи студентів, але і виявити сильні та слабкі сторони у роботі факультету, окремих викладачів.