Левченко О. О.

кафедра економічної теорії

Вінницького державного аграрного університету

Деякі аспекти організації самостійної роботи студентів в контексті реформування.

Постановка проблеми. Самостійна навчальна діяльність студентів під час перебування їх у вищому навчальному закладі є невід’ємною складовою загального навчального процесу, спрямованого на підготовку майбутнього спеціаліста.

Динаміка сучасного суспільства, інтенсивність розвитку передових технологій та новітніх інформаційних комунікацій стимулюють потребу в підготовці компетентних професіоналів. Формування таких спеціалістів, у першу чергу, є головним завданням системи вищої освіти, центральним об’єктом стає менеджер-економіст, що здатен розв’язати складні економічні завдання. Якщо ми хочемо йти в ногу з розвинутими країнами світу, нам необхідно удосконалювати професійну освіту. Тому потрібно розглянути проблеми самостійної роботи студентів: значення для підготовки спеціалістів, недоліки її сучасного стану, напрямки реформування у світлі вимог Болонського процесу, умови, необхідні, щоб самостійна робота студентів була ефективною.

Аналіз попередніх досліджень. Самостійна робота студента – основа його успіху у навчанні, найважливіша складова навчального процесу у вищому навчальному закладі, тому вона завжди привертала увагу дослідників у галузі освіти. Вчені й педагоги практики завжди приділяли багато уваги вивченню різних аспектів, пов’язаних із самостійною роботою. У наукових роботах М.К. Асаналієва, К.Б. Бабенко, В.К. Буряка, М.Г. Гарунова, Е.В.Гапона, Р.С. Гуревича, Г.М. Гнитецької, О.В.Євдокимова, Б.П.Єсипова, Л.І. Заякиної, А.М. Івасишина, О.М.Коваленка, В.А. Козакова, Л.В.Клименка, І.Я. Лернера, П.І. Підкасистого, М.Е. Пісоцької, М.І. Сметанського, В.С.Тесленка, В.П. Шпака та ін. доводиться, що самостійна робота студентів дозволяє успішно формувати свідомість і зміцнювати знання; підвищувати мотивацію навчання; розвивати в студентів пізнавальні здібності, потребу ефективно підвищувати свій освітній рівень. Досліджувались сутність поняття самостійної роботи, принципи її організації, розглядались різні класифікації, вивчались методи, форми, засоби проведення самостійної роботи, розроблялись методики планування, організації та контролю самостійної роботи.

Мета дослідження. Розкрити чинники успішної самостійної роботи студентів та роль окремих чинників на тлі реформування української вищої освіти у дзеркалі Болонського процесу.

Модульна система є гуманістичною системою освіти, оскільки студент у ній виступає не об’єктом, а суб’єктом діяльності. Розвиток у процесі самостійної роботи дає більший результат, ніж спроби викладача сформувати „зверху” уміння та навички. У взаємодії між студентом та викладачем установлюються партнерські взаємини, тобто викладач – помічник у навчанні, а не джерело знань. Студент навчається самостійно, а викладач лише здійснює мотиваційне керування процесом вивчення дисципліни. За такої організації процесу навчання інтереси студента не обмежуються, а результати роботи визначаються передусім на основі самооцінки.

При домінуванні самостійної роботи студентів викладач виконує керівні, організаційні функції. Він має чітко визначити мету спільної зі студентами діяльності, забезпечуючи цим мотивацію їхньої роботи. Під час формування мети викладач повинен чітко визначити не лише обсяг навчального матеріалу, а й рівень його засвоєння, це ж вимагає знання рівнів навчальних можливостей студентів.

У процесі самостійної роботи відбувається формування навичок, умінь, знань, що забезпечує засвоєння студентом навчального матеріалу, прийомів пізнавальної діяльності, інтерес до творчої праці та, врешті-решт, сприяє вирішенню технічних, соціально–гуманітарних особистих завдань в подальшому житті. Самостійна робота студента – шлях залучення його до науково-пізнавальної діяльності. Сьогодні проблема якості самостійної роботи актуалізується у зв’язку зі зростанням значення вищої освіти у світі, перетворення її на масове явище, яке ускладнює можливості безпосереднього спілкування викладача зі студентами через демократизацію, індивідуалізацію, європеїзацію навчального процесу. З іншого боку, сприятливим фактором зростання якості самостійної роботи студента є диверсифікація джерел навчальної інформації. Водночас тут знову ж таки потрібна методична допомога викладача. На ці загальносвітові проблеми розвитку самостійності студента в навчанні накладаються національні особливості трансформації вищої освіти, орієнтованої на Болонський процес.

Висновок. Конкретним проблемам організації самостійної роботи, змісту і рівню навчально-пізнавальної активності студентів, її зв’язку з аудиторною, науковою роботою на сучасному етапі, на наш погляд, не приділяється достатньо уваги. У той же час сучасний ринок освітніх послуг, євроінтеграційні процеси потребують інновацій.

Проблеми сучасної освіти хвилюють усе наше суспільство. При цьому загальна зацікавленість нею породжується не тільки потребою суттєвої модернізації освіти, а й різним баченням, різними оцінками стану освіти й підходами до її якісного вдосконалення.

06.02.2007р. Левченко О.О.

Відомості про автора

Левченко Ольга Олександрівна.

23 червня 1977 року народження.

Закінчила у 2001році Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського і отримала повну вищу освіту за спеціальністю “Українська мова і література” та здобула кваліфікацію вчителя української мови і літератури та зарубіжної літератури.

У 2004 році закінчила інститут післядипломної освіти Вінницького державного аграрного університету за спеціальністю “Менеджмент організацій” та здобула кваліфікацію менеджера-економіста.

Працюю у Вінницькому державному аграрному університеті на кафедрі економічної теорії.

Адреса – 21010 м. Вінниця вул. Дніпровська 29

Телефон – 53-07-26 (дом.)