Гордійченко Володимир Вікторович

Запорізький національний

технічний університет

Алістер Кроулі та роль сатанізму в загибелі "Титаника".

Незліченні імена диявола: Сатана, Люцифер, Бафомет, Мефистофель, Воланд, Леонард... Той диявол, яким ми його уявляємо - з рогами та копитами, що вивергає сірку та чорний, як ніч, - був описаний папою римським Григорієм Великим, що жив наприкінці шостого століття. Однак корені цього образу відходять набагато глибше - до іранського бога зла Аримана.

Однак, навідміну від Аримана, Сатана не вважався рівним суперником Бога - його терпіли до пори до часу як частину Божественого Задуму.

Християнство підхопило и розвило цю ідею, наділивши Джерело Зла атрибутами самих різних язичеських богів. Так, папа Григорій запозичив для нього рога та ратиці у грецького Пана, зв'язок з вогнем - у римського Вулкана, чорноту - у Сатурна, бороду и сірчане дихання - у скандинавського Тора.

Інші боги, переважно старозавітної доби, дали імена для почесті Сатани: Вельзевул, Астарот, Асмодей. Пізніше Сатана був ідентифікований з ангелом Люцифером, що повстав проти Бога, який був переможений та скинутий в адську безодню разом з тими, хто пішов за ним.

Греки вважали, що демони смертні, але тривалість їх життя набагато більше людської. Плутарх писав, що життя демонів може тривати 9720 років, але, як і люди, вони схильні хворобам та старості. За 800 років до нього поет Гесіод писав, що демон живе в десять разів довше, ніж Фенікс: життя Фенікса вважається рівним 972 звичайним людським життям. Таким чином, життя демона приблизно складала 680000 років.

До 14 століття міцно укоренилось уявлення про Сатану, як про головного ворога Бога і роду людського. В його розпорядженні знаходились найрізноманітніші демони, яких було «незліченне число». Втім, демонолог 16 століття Вейєр дає «точну» цифру - 44635569 одиниць.

Демони утворили ієрархію Церкви. Особливий клас демонів становили нікуби и сукуби – демони-любовники, що приймали людський вигляд (частіше за все чоловіка, жінки або коханця своєї жертви).

Портрет Диявола був доповнений безліччю подробицями як анатомічного характеру, так и стосовно його звичок (здебільше сексуальних), які повинні були зробити його остаточно відразливим. Інколи ефект виходив протилежний: занадто могутній Князь Темряви здавався деяким людям придатним об'єктом для поклоніння або гарний помічником у чаклунстві. Що й призвело до появи сект, члени яких поклонялись Сатані.

Ідейним натхненником сучасного сатанізму вважається англієць Алістер Кроулі (1875-1947).

Сучасні любителі окультної мудрості, що не сумніваються, що мають справу зі стародавньою магією, з ритуалами єгипетських жреців і халдейських магів,

нерідко помиляються, так як багато «чарівних рецептів та заклинань», що переходили з однієї книги до іншої, «усвідомлені» Алістером Кроулі. Нинішні сатаністи не люблять афішувати цей факт, тому ім'я Кроулі ґрунтовно призабуте. А колись воно гриміло. «Великий маг 20 століття», як називали Кроулі, прославив себе не тільки науковими працями, але й шокуючими його сучасників сексомагічними оргіями з використанням наркотиків.

Кроулі народився у Ворвікширі у 1875 році. По одній з версій, його батько був одним з лідерів «Плимутського братерства». У родині панувала гнітюча атмосфера фанатичної віри в прийдешнього антихриста й швидкий кінець світу. Психопатична обстановка в домі наклала незгладимий відбиток на характер і долю маленького Кроулі. Відповідно до іншої (більш ймовірної) версії, Кроулі народився в сім'ї нащадків «чорних сатанистів». Коли незадовго до смерті Кроулі запитали, чому він іменує себе «Звіром Апокаліпсиса», він відповів, що так назвала його мати. Вона спокійно дивилася на те, як її син відриває голови голубам і смокче з них кров.

У юному віці майбутній «маг 20 століття» залишив домівку й обрав бродяче, повне самих несподіваних пригод життя. Як і багатьох інших, його

вабив Схід, тому він поїхав у Гімалаї. Йому не можна відмовити в завзятості й мужності. В 1902-1905 роках він зробив декілька сходжень на деякі з найвищих гірських вершин. З Індії Кроулі привіз сітчастого пітона. З тієї пори в його будинку завжди жила яка-небудь величезна рептилія, з якої він нерідко позував перед фотографами.

В 90-і роки XIX століття великою популярністю користувався якийсь Мазере, що заснував «Орден червоної троянди й золотого хреста». Він вдягався в екстравагантну халамиду із золотавої парчі й надягав на голову гостру шапку з навушниками, які носять тибетські ченці. Разом із тридцятьома «братчиками» і півсотнею учнів Мазерc орендував приміщення, назване «храмом Ісіди-Уранії». В 1898 році Мазерс отримав доступ до дослідження виявленої в бібліотеці паризького Арсеналу «Книги священної магії мага Абра-Меліна», надрукованої в 1458 році, що була підручником окультизму. У тому ж році Мазере зустрівся із Кроулі.

Після повернення зі Сходу Кроулі поступає у Кембридж, де з головою занурюється в містичну літературу.

Зустрівши в Лондоні в «Ордені червоної троянди й золотого хреста», Кроулі незабаром домігся рівної з Мазерсом присвяти, після чого продовжив свої містичні вишукування у Кембриджі. Потім він знову їде в Азію, де вирішує порвати з Мазерсом і заснувати власний орден - «Аrgentum astrum» («Срібна зірка»), символом якого була обрана срібна зірка. У цю секту входили такі відомі й багаті люди, як Брем Стокер, Гавард Лафкрафт, Рон Хоггард. В 1903 році він обвінчався з якоюсь Розою Келлі, але та не змогла довго виносити темпераментні експерименти чоловіка, що першим на Заході почав пропагувати гороскопні пози любові й тантричний секс. Шлюб розпався, але її місце пустувало недовго. В особі Лії Хірсиг Кроулі знайшов одночасно й жрицю, і коханку-шакті. У своїх книгах «Книга Закону», «Теорія й практика магії» і інших Кроулі з'єднує стародавні обряди служіння дияволові, шайтанові

та іншим демонам із сучасними йому окультними практиками. Він відродив

давню практику використання наркотиків у чаклунських ритуалах, відрізняючи особливу роль використання в ритуалах гашишу, опіуму, настою мухоморів,

кактуса пейотль і ацтекських грибів, все це Кроулі випробував на собі. Кроулі створив сатанистські секти в Нью-Йорку й Сінгапурі, Макао й Римі, Буенос-Айресі й Монтевідео. Оселившись після першої світової війни на Сицилії, Кроулі заснував там «Телемське абатство», де продовжує свої магічні вишукування, удосконалює техніку сексомагічних ритуалів, широко експериментує з наркотиками. У нього було багато послідовників і учнів, серед яких особливе місце займав медіум і чаклунка Вайолет Мері (1891-1946), відома під псевдонімом «Бог не Доля». Кроулі не раз залучав її до участі в «містеріях Ісіди й Адоніса», як він іменував свої сексомагічні оргії. Іншим його відомим учнем пізніше став Рон Хаббард.

Говорять, що в цю «Зорю» входив і проектувальник пароплава «Титанік».

Після трагедії з лайнером у ніч з 14 на 15 квітня 1912 року було створено дві комісії з розслідування катастрофи - спочатку в США, а потім в Англії.

У величезній купі фактів, досліджених фахівцями з обох сторін океану, попадалися й зовсім непояснені. Так, незадовго до завершення будівництва «Титаніку», робітники-католики звернулися до адміністрації із проханням змінити номер корпусу лайнера. Серійний номер «390904» був вибитий з відкритою нагору четвіркою й прямими ніжками дев'яток, а цифра три більше нагадувала англійську «Е». Хтось із набожних приставив до нього дзеркало й легко прочитав напис «NОРОРЕ» - «ніякого папи». Що означало відлучення від Церкви Христової. Адміністрація намагалася запевнити робітників, що цей простий збіг, але багато хто це порахували пророкуванням нещастя.

Проте, Кроулі не встигав повторювати: «Сатана - не ворог людини. Він Життя, Любов, Світло».

В 1922 році Кроулі став великим магістром «Ордена східного храму» («Ордена східних тамплієрів»), тісно пов'язаного з германськими окультними групами, у які входили майбутні високопоставлені функціонери СС, Кроулі взагалі доброзичливо ставився до націоналсоціалізму й фашизму. Однак стосунки не склалися, і Кроулі був змушений залишити Італію.

Твори цього англійського містика, що симпатизував Гітлеру, лягли в основу

багатьох сатанистських культів, включаючи велику організацію - «Церква
сатани».

Під час другої світової війни Кроулі написав останній свій значний твір -«Книгу Тота».

Будь-якому віруючому (та й не віруючому) важко уявити, що може штовхнути звичайну на вид людину в обійми Сатани. Проте, сатанізм не є віджилим своє анахронізмом. Дуже багато наших сучасників, що розчарувались у догмах суспільної моралі, звертаються до сатанізму, не підозрюючи, що стають іграшкою в пазуристих лапах позамежних темних сил.

Сатаністи й сатанізм наступають. Що можна протиставити цій чорній хмарі, що насувається на наш тендітний мир? Може, любов? Або віру в Бога?..

За матеріалами:

1) Человечество в опасности Грядет час Сатаны По материалам
сети Интернет/тайны третьего тысячелетия. Аномальные новости.
№29(92)2002, 16с- С 8-9.

2) Авербах В. Увидеть Бейло-Бейби и умереть.//АРМ-мозаика №34,

2001, 24-30 августа. - С. 32 (Тайна).

3) Та Інтернету.