«Право»/ 2. Адміністративне і фінансове право

Подорожна Т.С.

Викладач кафедри економічної теорії і права Подільського державного аграрно-технічного університету, Кам’янець-Подільський

Основні риси елементів понятійно-категорійного апарату бюджетного права

Понятійно-категорійний апарат будь-якої науки, у тому числі і бюджетно-правової складається із необхідних елементів якими є поняття, категорії, терміни та їх визначення. Вони володіють специфічними рисами.

По-перше, вони є об’єктивними, тобто за допомогою операцій мислення, з можливою повнотою і точністю втілюють і пояснюють реально існуючі явища і здійснюючі процеси, що складають предмет вивчення конкретної науки. Для науки бюджетного права дане правило вкладається в наступну формулу: чим глибше і всесторонніше розкривається в окремих поняттях і категоріях бюджетно-правова дійсність, що набуває нормативного вираження чи об’єктивується в реально існуючих відносинах, тим якісніше понятійний апарат бюджетної науки і тим “досконаліше в науковому відношенні той мисленний акт, в склад котрого входять ці поняття, … теорія, що формується в результаті цих логічних операцій мислення” [1].

По-друге, поняття та категорії знаходяться в постійному розвитку. За словами класиків минулого К.Маркса і Ф.Енгельса, поняття – це “історичні і перехідні продукти”. Вони “так невічні, як відносини, що їх виражають” [2]. Історизм в поняттях бюджетного права проявляється в тому, що вони складаються в певній за часом та місцем ситуації.

По-третє, поняття та категорії науки бюджетного права стійкі, чим забезпечується стабільність структури науки. Однак дана риса має вибірковий і відносний характер. Вона стосується основоположних категорій, принципових понять і проявляється в межах, що заважають удосконаленню і розвитку наукового знання; звернена більше до форми ніж до змісту наукових утворень, що розглядаються. Лише докорінні зміни в бюджетних явищах (наприклад, прийняття Бюджетного кодексу України – єдиного і першого кодифікованого акту з бюджетного права чи включення в Кримінальний кодекс України нових статей), або той факт, що такі явища перестають існувати зовсім (наприклад, Закон України “Про бюджетну систему”) призводять до перегляду структурного складу понятійного апарату, зв’язків і співвідношень понять і категорій науки. Слід відмітити і те, що більш рухливі ті поняття, що входять в особливу частину бюджетного права (наприклад, бюджетний процес). На відміну від них, поняття, що відображають можливі моделі бюджетно-правового регулювання і являються теоретичними абстракціями (загальна частина бюджетного права), більш стабільні. Таким чином, рухливість і постійність співвідносяться як дві сторони якісної цінності понять та категорій науки бюджетного права.

По-четверте, поняттям та категоріям бюджетного права притаманна властивість системності. Тільки будучи взаємопов’язаними, взаємообумовленими, вони відображають цілісність знання, що складає конкретну науку, що дозволяє судити про неї як про розвинутий науковий інститут. Вони співвідносяться з цілим як підсистеми (наприклад, бюджетна система, бюджетний процес, бюджетний устрій по відношенню до системи бюджетного права), а між собою як різні сторони характеристики одного об’єкта вивчення (зокрема, бюджетна система – єдина, збалансована, самостійна, ефективна і т.д.) або як понятійні системи, що включають знання про взаємопов’язані явища і процеси бюджетно-правової дійсності (наприклад, державний бюджет, доходи державного бюджету, видатки державного бюджету).

На структурний склад понятійного апарату бюджетного права, сферу застосування окремих понять та їх системні зв’язки впливають різні об’єктивні і суб’єктивні фактори. До числа названих факторів особливу роль грає нормативний. Тобто ще однією з характерних (основних – П.Т.) рис категорій та понять бюджетного права є їх закріплення в законі. Дійсно, як свідчить практика саме позиція законодавця привносить нормативну логіку в понятійний апарат науки. Зміст понять науки відображає формули закону, а понятійні ряди сприймають послідовність норм в правовому інституті [3].

Виходячи з цього поняття та категорії бюджетного права є: загальнообов’язковими для усіх; не тільки абстрактними поняттями, але й виступають засобом регулювання відносин між людьми; засобом оцінки поведінки людей; набувають можливості переводити загальні абстрактні вимоги на рівень практичних дій учасників правовідносин [4].

Отже, з урахуванням загальнофілософських підходів та специфіки бюджетно-правової дійсності, можна запропонувати наступне визначення понятійно-категорійного апарату бюджетного права.

Понятійно-категоріальний апарат бюджетного права – це ієрархічно організована інформаційна система, яка включає в себе логічно взаємопов’язані і структурно-упорядковані поняття, категорії, терміни та їх визначення та відрізняється цілісністю та відносною самостійністю функціонування у понятійному колі юридичної науки.

Отже, розширення понятійного апарату бюджетного права, збагачення науки новими термінами, формулами, ідеями (можливо за рахунок пов’язаних із правознавством наукових дисциплін) дозволить не тільки більш повніше аналізувати правовий матеріал, але й окреслити перспективи розвитку права, прогнозувати і передбачати майбутнє бюджетно-правової науки.

Література:

1. Андреев И.Д. Теория как форма организации научного знания. М., 1979. – с.18.

2. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.4. – с.133.

3. Богданова Н.А. Понятия науки конституционного права: опыт аналитического и синтетического подходов к построению их системы // Вестник Московского ун-та. Сер.11 Право, 1999. - № 5. – с.8.

4. Васильев А.М. Правовые категории. – М., 1976. – с.92.