Право /1.История государства и права.

Орленко В.В.

Інститут законодавства Верховної Ради України

О.Д. Градовський про основні завдання та функції держави

Більшу частину свого життя відомий правознавець О. Д. Градовський (1841-1889) присвятив вивченню держави і державного права. І це не випадково, адже він вважав, що „держава – це найвищий, найморальніший вид людського співіснування, який більш за усі інші види потребує любові, аж до самопожертви, порозуміння, ... волі, яка доходить до героїзму”[1, с.348] Він на відміну від західноєвропейських дослідників, які вважали державу своєрідним суспільним об’єднанням на грунті виключно спільних економічних інтересів, важливе місце в ній відводив духовним основам, зазначаючи, що ”людина, не пов’язана з державою своєю духовною природою, не пов’язана з нею зовсім і не здатна дати їй нічого крім байдужості, крадіжок та обману” [ 1, с.348].

Говорячи про завдання та функції держави дослідник виділяв такі її класичні функції: 1) зовнішні зв’язки з іншими державами; 2) організація внутрішньої та зовнішньої безпеки; 3) забезпечення фінансовми засобами; 4) правосуддя. [2, с.430]. Проте на функції держави вчений дивився не лише з прагматичної сторони. Головною метою держави О. Д. Градовський визначав в першу чергу її моральну місію, яка полягала у покращенні форм життя, що сприяло підвищенню гідності як окремої людини, так і всього народу [3]. Він вважав, що основні функції держави аж ніяк не можна асоціювати з державним примусом. Адже незважаючи на те, що каральні функції хоч і є важливою частиною держави, все ж таки основним її призначенням є не намагання підкорити членів суспільства своїй волі, а навпаки, служіння суспільству: ”Служіння вищим моральним засадам – ось закон від якого не може ухилитися жодна держава”[4, с.79]. О. Д. Градовський вважає, що значення держави проявляється не при здійсненні нею своїх прав, а під час виконання обов’язків, перш за все перед своїми громадянами. Така функція держави, вважає дослідник, має прогресивне значення, і її недотримання матиме для держави вкрай негативні наслідки. З цього приводу він, зокрема, писав: „держава, яка присвячує свою діяльність брудним цілям, чи яка досягає їх брудними методами близька або до падіння або до заколоту” [4, с. 78]. Аналізуючи тогочасне суспільне життя, О.Д. Градовський виступає за звуження тих його сфер, де використовується державний примус і наголошує на тому, що „примус у більшості випадків марний” [4, с. 78].Держава повинна лише слідкувати, щоб інтереси одних членів суспільства не заважали інтересам інших членів. Але з кожного правила є виключення і вчений зважує на те, що у суспільному житті бувають випадки, коли держава просто вимушена застосувати примус. Він переконаний що „справедлива рука держави” повинна втручатись кожен раз, „коли безмежний егоїзм одних та безмежне приниження інших зневажають вищі моральні цінності” [4, с. 81]. За допомогою такого втручання, як гадав вчений, держава, охороняючи та заохочуючи рівномірний розвиток усіх своїх громадян та будучи представником права з метою підтримки гармонії та єдності у суспільстві, зводить їх прагнення та дії до одного знаменника [4, с. 73]. Але в цій справі, як вважав О.Д.Градовський, варто бути обережним і не впадати в іншу крайність, адже „є сфера особистої діяльності, куди не може втручатися навіть народна влада, є діяння, які не можуть бути виправдані ніякими міркуваннями „корисності для держави”[5, с.238]. Тому ні авторитарні держави, ні демократії не можуть втручатися у такі сфери життя людини як свобода думки, свобода віросповідання, судові гарантії і так далі. Більш того, навіть втручання з „волі народу” не може бути виправданим, оскільки воно буде порушувати принцип законності - одну з наріжних засад існування держави.

Інша, не менш важлива функція держави, за О. Д. Градовським, – сприяння суспільному розвитку, особливість якого проявляється в тому, що ”прогрес не завжди здійснюється державою, але не інакше як через державу” [4, с. 131]. На переконання вченого завдання держави при виконанні цієї функції полягає у тому, щоб знайти таку форму організації суспільства, яка найбільш відповідала б його потребам на тому чи іншому етапі розвитку [4, с. 119]. Іншими словами будь-який прогресивний розвиток суспільства без активної участі держави у ньому неможливий. Держава допомагає знайти та втілити у життя ту ідею суспільного та державного ладу, яку виробило саме суспільство. А оскільки, як зазначав О.Д. Градовський „ідей у суспільстві багато – стільки ж скільки у ньому різноманітних інтересів” [5, с.173], то воно потребує допомоги держави. Крім того, ідея яка розвивається самостійно та безконтрольно може дійти до крайнього свого вираження, тобто до екстремізму. Для держави, на думку вченого, неприпустимо надавати перевагу ідеям, які користуються підтримкою лише у частини суспільства. Він вважав, що „держава та її установи повинні представляти собою не одну суспільну ідею, а всю сукупність суспільних ідей, примирених та об’єднаних національною ідеєю” [5,с.174].

О.Д. Градовський був одним з перших вчених, які зробили висновок про необхідність формування єдиної національної ідеї, як однієї з умов існування держави. Своїм дослідженням функцій держави він зробив великий внесок до світової правової науки. Проте роботи вченого мають не лише теоретичне значення. Його напрацювання щодо основних завдань та функцій держави можуть бути корисними і для сучасних держав, зокрема для України. Адже зараз стало зрозуміло, що наша держава теж потребує взаєморозуміння політичних сил, вироблення єдиної національної ідеї та спрямування своєї діяльності на досягнення єдності суспільства. Тому, здобутки О.Д Градовського у галузі вивчення державних функцій залишаються актуальними і в наш час.

Література:

1. Надежды и разочарования // А.Д. Градовский : Собрание сочинений в 9 томах. – С. – Петербург.: Типография М.М. Стасюлевича,1902.-Т.6. –С.315-352.

2. Начала русского государственного права: часть 2. Органы управления// А.Д. Градовский : Собрание сочинений в 9 томах. – С. – Петербург.: Типография М.М. Стасюлевича,1904.-Т.8. –С.1-510.

3. А. Градовский. Слаянофильская теория государства.(Письмо в редакцию)//Голос. -1881. -10 июня.-№159

4. Государство и прогресс// А.Д. Градовский : Собрание сочинений в 9 томах. – С. – Петербург.: Типография М.М. Стасюлевича,1901.-Т.3. –С.3-132.

5 Парламентаризм во Франции//А.Д. Градовский:Собрание сочинений в 9

томах. – С.– Петербург.: Типография М.М. Стасюлевича,1901.-Т.3. – С.133-268.