Олійников О.А.

Університет цивільного захисту України

Сучасний стан розробленості проблеми професійної адаптації працівників МНС України

На даному етапі розвитку суспільства досить гостро стоїть проблема соціалізації та адаптації юнаків та молодих спеціалістів до роботи в системі МНС України. У залежності від пристосування людини до нових умов життєдіяльності, зв’язків з оточенням, йде вплив на успішність навчання, роботи і подальший розвиток особистості.

Протягом останніх років в умовах реформування суспільства в Україні та його освітянської сфери проблема адаптації курсантів до умов навчання у вищих навчальних закладах та молодих працівників в умовах професійного середовища набула особливої актуальності, тому що етап перебування молодої людини у новому соціальному середовищі є ключовим у процесі становлення її як особистості, майбутнього фахівця та громадянина.

Процес адаптації є необхідною, хоча й недостатньою умовою успішної діяльності людини, зокрема працівників МНС.

Адаптація – це пристосування соціоіндивіда, особистості до певних норм, умов, принципів, етикету у суспільстві у відповідності до вимог самого суспільства, а також з урахуванням особистістю вже своїх особистих індивідуальних якостей, особливостей психіки в цілях адаптації; це взаємо контакт, комунікація соціоіндивіда з оточуючими його людьми, його активна діяльність серед інших людей. Адаптація – процес включення людини в нові форми, умови, відносини діяльності (життєдіяльності), компонент всього життя людини, і так як його життєве середовище (фізичне, психічне, соціальне, інформаційне та ін.) не буває повністю стабільним, змінюється, комбінується.

Вивчення та аналіз проблеми професійної адаптації особистості в системі МНС у даний час утруднений недостатньою розробленістю цієї теми в соціологічній та психологічній літературі.

Професійна адаптація працівників МНС - це процес пристосування до службової діяльності, до нових умов праці, побуту і трудового колективу в цілях скорішого опанування основами професійної, бойової і службової підготовки. Її головна задача полягає в освоєнні спеціальності і службових обов’язків працівників МНС.

Виділяють наступні основні напрямки професійної адаптації молодих працівників:

- розвиток інтересу і здібностей до служби в МНС;

- виховання стійкого інтересу, любові до професії, а також морально-психологічних, правових, організаторських, педагогічних та інших якостей;

- формування свідомих мотивів діяльності;

- вдосконалення теоретичної і практичної підготовки, отриманої в процесі навчання.

Важливо забезпечити працівників необхідною професійною інформацією, так як поведінка може носити адаптивний характер лише в тому випадку, якщо гартується на синтезі інформації, що виходить з зовнішнього світу.

Допомагаючи професійній адаптації молодого працівника в колективі, слід вивчити його особистість, моральні і ділові якості шляхом знайомства з особовою справою, ознайомлювальних бесід, спостереження за поведінкою і т.д.; розказати йому історію конкретного підрозділу, познайомити з кращими працівниками і задіяти в громадське життя колективу; допомогти у вивченні документів, що регламентують діяльність МНС; ознайомити його положенням справ у підрозділі; практично навчити його найбільш ефективним прийомам і способам виконання службових завдань, що стоять перед підрозділом, та ін.

Професійна адаптація пред’являє вимоги до професійної діяльності (соціально-психологічні аспекти входження в роль працівника МНС, безпосереднього володіння додатковим оновленим обладнанням і технікою у зв’язку з реорганізацією системи МНС); умов службової діяльності і побуту (психологічна і фізична напруга діяльності, сувора уставна регламентація праці і т.д.); морально-психологічних якостей певної групи працівників (визначення свого місця в колективі підрозділу). Її ціль - навчити працівників обов’язкам, що покладає на них посада. Кожен молодий працівник проходить три етапи професійної адаптації: перші півроку служби – загальне знайомство з умовами праці і колективом; перший рік служби – відпрацювання впевненості в правильному виборі професії; другий рік служби – повне входження в колектив, самостійне виконання службових обов’язків.

На професійну адаптацію працівників МНС впливають психофізіологічні фактори: індивідуальні фізичні і психологічні характеристики працівника, рівень його психологічної підготовки і ступінь “утягнутості” в роботу; кількість і величина фізичних, розумових і емоційних навантажень, кількість і тривалість пауз, складність інформації, що відпрацьовується і відповідальність за рішень, що приймаються; морально-психологічний фактор трудової активності; особиста зацікавленість в даному виді діяльності, ціннісна мотивація; соціально-психологічні умови роботи, соціально-психологічні і духовні стимули.

Щоб прискорити процес адаптації працівників МНС, необхідно розробити:

- посадові інструкції для кожної посади, де чітко визначити компетенцію, права і межі відповідальності працівників;

- конкретну систему матеріального стимулювання, піклуватися про житлово-побутові умови працівників МНС;

- програму початкової професійної підготовки (неформально підійти до інституту наставництва) і створити оптимальні умови для роботи.

Процес адаптації до умов служби розуміється як підпорядкування новим професійним вимогам (присязі, уставам, наказам, спеціальній техніці, розпорядку дня і т.д.); колективу, його правилам і нормам, традиціям, що існують у підрозділі; новим умовам побуту, іншому культурному середовищу, новому режиму роботи і вільного часу.

Одним із суттєвих чинників удосконалення професійної адаптації працівників МНС підготовки кадрів є підвищення ефективності роботи педагогічних колективів вищих навчальних закладів системи МНС щодо їх професійного виховання та створення належних умов адаптації до середовища, в якому відбувається навчальна діяльність курсантів і яке найбільш повно сприяє входженню їх до нового соціального середовища та залученню до нового виду діяльності. Від успішного здійснення навчальної, соціально-психологічної та професійної адаптації курсантів у процесі навчання залежить їх ставлення до обраної професії, стійкість та закріплення в органах внутрішніх справ, подальший професійний розвиток.

Епізодичність адаптаційних виховних заходів, які проводяться у вищих навчальних закладах системи МНС, їх недостатня науково-теоретична обґрунтованість та методичне забезпечення не дозволяють в умовах сьогодення успішно розв'язувати завдання адаптації курсантів у масовій навчально-виховній практиці.

Організація педагогічного процесу, спрямованого на розв'язання комплексних завдань навчальної, соціально-психологічної та професійної адаптації курсантів вузів МНС, буде ефективною, якщо: забезпечити поетапну навчально-виховну роботу за всіма видами адаптації з урахуванням адекватних кожному з них провідних факторів, педагогічних функцій та умов; реалізувати індивідуально-орієнтований і диференційований підходи відповідно до типу професійної орієнтації особистості курсанта; увести до навчально-виховного процесу систему емоційно-позитивного стимулювання діяльності курсантів.

Аналіз особливостей адаптації працівників МНС на начальних етапах їх професійного становлення, вивчення причин, які на неї впливають, а також розробка шляхів її оптимізації являються завданнями нашого подальшого дослідження.