Экономические науки/ Экономика сельского хозяйства

Ст.викладач Кудінова О.Г.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, м.Черкаси

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Проблема раціонального, ефективного використання і охорони земельних ресурсів завжди була в центрі уваги економістів – аграрників. Досліджуючи цю проблему вчені прийшли до висновку, що раціональне (ефективне) використання землі – це таке використання, яке відповідає її цільовому призначенню, забезпечує високу ефективність землекористування та охорону, спрямовану на запобігання необгрунтованого вилучення земель сільськогсподарського призначення, захист від антропогенного впливу, відтворення і підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.[1]

Серед вітчизняних, провідних зарубіжних науковців, вчених, які вивчають питання підвищення ефективності використання земельних ресурсів є: Третяк А.М., Дорогунцов С.І., Лаврик У.В., Андрійчук В.Г., Алексійчук В.М., Дем’яненко М.Я, Антонов В.П., Карнаухова О.С., Лойко П.Ф. та ін.

Важливість проблеми підвищення ефективності використання, відтворення і збереження земельних ресурсів Черкаської області зумовлена не тільки наявною тенденцією поглиблення значних структурно – динамічних змін у використанні, відтворенні і охороні цього найважливішого природного ресурсу, але й існуючою можливістю підвищити рівень віддачі земельних ресурсів. Регулювання цього процесу є можливим за допомогою дії системи еколого – економічних важелів.

Будь-яка робота, направлена на покращення використання землі і її охорони не можлива без повної і об’єктивної інформації про кількісний і якісний стан земельних ресурсів. Потрібно оновити картографічні матеріали землевласників і землекористувачів. Важливо також отримати поглиблену інформацію про грунтовий покрив, рельєф території, природну рослинність, забрудненість території тощо. Без наявності такої інформації, створення умов раціонального (ефективного) використання земель будуть марними.

В першу чергу держава повинна дбати про ефективне використання землі, здійснювати контроль за цільовим її призначенням.

Інтенсивність цільвого використання земельних ресурсів значно різниться в розрізі грунтово-кліматичних зон та адміністративних одиниць (табл.1).

Таблиця 1

Інтенсивність використання земель України [2]

Назва адміністративного утворення, зони	Індекси				Сумарний індекс (1+2+3)
	Сільгосп-освоєності (1)	розораності (1.1)	лісистості (2)	урбанізов.та індустр.терит (3)
СТЕП	0,82	0,67	0,07	0,06	0,95
ЛІСОСТЕП	0,74	0,60	0,18	0,04	0,96
Вінницька	0,79	0,67	0,14	0,03	0,95
Київська	0,64	0.53	0,24	0,06	0,94
Полтавська	0,80	0,67	0,10	0,04	0,94
Сумська	0,73	0,56	0,19	0,03	0,95
Тернопільська	0,78	0,66	0,15	0,04	0,97
Харківська	0,79	0,64	0,14	0,05	0,98
Хмельницька	0,78	0,62	0,14	0,04	0,96
Чернівецька	0,60	0,43	0,32	0,05	0,97
Черкаська	0,76	0,66	0,17	0,03	0,95
ПОЛІССЯ	0,52	0,35	0,38	0,05	0,95
УКРАЇНА	0,72	0,57	0,18	0,05	0,95

Найвищу сільськогосподарську освоєність території лісостепу мають землі Полтавської (80%), Харківської (79%), Тернопільської (78%), Хмельницької (78%) областей.

Обмеженість і вичерпність територіальних ресурсів землі, поступове скорочення площі продуктивних земель загострює в окремих регіонах проблему землезабезпечення. Так, площа сільськогосподарських угідь з розрахунку на одного мешканця найнижча у Закарпатській області (0,33 га), найвища 1,69 га у Кіровоградській; Черкащина має 0,99 га.

Вважаємо за потрібне запропонувати першочергові заходи щодо раціонального (ефективного) використання земельних ресурсів: вапнування - один із найтриваліших за дією заходів хімічного впливу на ґрунт і його родючість. Внесене у ґрунт вапнякове добриво нейтралізує надмірну кислотність, поліпшує фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, забезпечує рослини кальцієм і магнієм, активізує мікробіологічні процеси, підвищує ефективність добрив і продуктивність сівозміни в цілому. У Черкаській області, згідно з матеріалами агрохімічної паспортизації рільних земель 2008 року, через високу гідролітичну кислотність потребують вапнування 570,0 тис. га, з них 289,6 тис. кислих і 280,4 тис. близьких до нейтральних. Вапнування кислих ґрунтів повинно набути статусу обов'язкового в землеробстві Черкаської області. А розробка і використання дешевих місцевих вапнякових матеріалів дозволить значно знизити затрати на хімічну меліорацію, що сприятиме більш ефективному застосуванню добрив, зростанню родючості ґрунтів.

Ефективність використання землі набуває великої гостроти і потребує негайної оптимізації. Першочерговим напрямом є створення ефективного господаря-власника, який би не тільки хотів, а й міг раціонально, економічно виправдано використовувати земельні ресурси.

ЛІТЕРАТУРА

1.Македонський А.В. Регулювання земельних відносин та розвиток економічних принципів землеволодіння і землекористування//Роль держави у відродженні економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в умовах вступу України до СОТ/Матеріали Перших регіональних річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників,27-28 листопада 2007 р.,м.Харків-Харків:ХНТУСГ-2007.-С.197-199

2. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання/ Дорогунцов С.І., Новоторов О.С./НАН України, РВПС України.-К.,1999.-82с.