Экономические науки/ Экономика сельского хозяйства
Ст.викладач
Кудінова О.Г.
Східноєвропейський університет економіки і менеджменту,
м.Черкаси
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Проблема
раціонального, ефективного використання і охорони земельних ресурсів завжди була
в центрі уваги економістів – аграрників. Досліджуючи цю проблему вчені
прийшли до висновку, що раціональне (ефективне) використання землі – це таке
використання, яке відповідає її цільовому призначенню, забезпечує високу
ефективність землекористування та охорону, спрямовану на запобігання
необгрунтованого вилучення земель
сільськогсподарського призначення, захист від антропогенного впливу,
відтворення і підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення
особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.[1]
Серед вітчизняних, провідних зарубіжних науковців,
вчених, які вивчають питання підвищення
ефективності використання земельних ресурсів є: Третяк А.М., Дорогунцов С.І.,
Лаврик У.В., Андрійчук В.Г., Алексійчук В.М., Дем’яненко М.Я, Антонов
В.П., Карнаухова О.С., Лойко П.Ф. та ін.
Важливість проблеми підвищення
ефективності використання, відтворення
і збереження земельних ресурсів Черкаської області зумовлена не тільки наявною
тенденцією поглиблення значних структурно – динамічних змін у
використанні, відтворенні і охороні
цього найважливішого природного ресурсу, але й існуючою можливістю підвищити
рівень віддачі земельних ресурсів.
Регулювання цього процесу є можливим за допомогою дії системи еколого –
економічних важелів.
Будь-яка робота, направлена на
покращення використання землі і її охорони не можлива без повної і об’єктивної інформації про кількісний і якісний
стан земельних ресурсів. Потрібно оновити картографічні матеріали
землевласників і землекористувачів. Важливо також отримати поглиблену
інформацію про грунтовий покрив, рельєф території, природну рослинність,
забрудненість території тощо. Без наявності такої інформації, створення умов раціонального (ефективного) використання земель будуть марними.
В першу чергу держава
повинна дбати про ефективне використання землі, здійснювати контроль за
цільовим її призначенням.
Інтенсивність
цільвого використання земельних ресурсів значно різниться в розрізі
грунтово-кліматичних зон та адміністративних одиниць (табл.1).
Таблиця 1
Інтенсивність використання земель
України [2]
Назва адміністративного утворення, зони |
Індекси |
Сумарний індекс (1+2+3) |
|||
Сільгосп-освоєності (1) |
розораності (1.1) |
лісистості (2) |
урбанізов.та індустр.терит (3) |
||
СТЕП |
0,82 |
0,67 |
0,07 |
0,06 |
0,95 |
ЛІСОСТЕП |
0,74 |
0,60 |
0,18 |
0,04 |
0,96 |
Вінницька |
0,79 |
0,67 |
0,14 |
0,03 |
0,95 |
Київська |
0,64 |
0.53 |
0,24 |
0,06 |
0,94 |
Полтавська |
0,80 |
0,67 |
0,10 |
0,04 |
0,94 |
Сумська |
0,73 |
0,56 |
0,19 |
0,03 |
0,95 |
Тернопільська |
0,78 |
0,66 |
0,15 |
0,04 |
0,97 |
Харківська |
0,79 |
0,64 |
0,14 |
0,05 |
0,98 |
Хмельницька |
0,78 |
0,62 |
0,14 |
0,04 |
0,96 |
Чернівецька |
0,60 |
0,43 |
0,32 |
0,05 |
0,97 |
Черкаська |
0,76 |
0,66 |
0,17 |
0,03 |
0,95 |
ПОЛІССЯ |
0,52 |
0,35 |
0,38 |
0,05 |
0,95 |
УКРАЇНА |
0,72 |
0,57 |
0,18 |
0,05 |
0,95 |
Найвищу
сільськогосподарську освоєність території лісостепу мають землі Полтавської
(80%), Харківської (79%), Тернопільської (78%), Хмельницької (78%) областей.
Обмеженість
і вичерпність територіальних ресурсів землі, поступове скорочення площі
продуктивних земель загострює в окремих регіонах проблему землезабезпечення.
Так, площа сільськогосподарських угідь з розрахунку на одного мешканця найнижча
у Закарпатській області (0,33 га), найвища 1,69 га у Кіровоградській;
Черкащина має 0,99 га.
Вважаємо
за потрібне запропонувати першочергові
заходи щодо раціонального (ефективного) використання земельних ресурсів:
вапнування - один із
найтриваліших за дією заходів хімічного впливу на ґрунт і його родючість. Внесене
у ґрунт вапнякове добриво нейтралізує надмірну кислотність, поліпшує фізичні та
фізико-хімічні властивості ґрунту, забезпечує рослини кальцієм і магнієм,
активізує мікробіологічні процеси, підвищує ефективність добрив і
продуктивність сівозміни в цілому. У Черкаській області, згідно з матеріалами
агрохімічної паспортизації рільних земель 2008 року, через високу гідролітичну
кислотність потребують вапнування 570,0 тис. га, з них 289,6 тис. кислих і
280,4 тис. близьких до нейтральних. Вапнування кислих ґрунтів повинно набути
статусу обов'язкового в землеробстві Черкаської області. А розробка і
використання дешевих місцевих вапнякових матеріалів дозволить значно знизити
затрати на хімічну меліорацію, що сприятиме більш ефективному застосуванню
добрив, зростанню родючості ґрунтів.
Ефективність використання землі
набуває великої гостроти і потребує негайної оптимізації. Першочерговим
напрямом є створення ефективного господаря-власника, який би не тільки хотів, а
й міг раціонально, економічно виправдано використовувати земельні ресурси.
ЛІТЕРАТУРА
1.Македонський А.В. Регулювання
земельних відносин та розвиток економічних принципів землеволодіння і
землекористування//Роль держави у відродженні економічних інтересів
сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в
умовах вступу України до СОТ/Матеріали Перших регіональних річних зборів
Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників,27-28 листопада 2007
р.,м.Харків-Харків:ХНТУСГ-2007.-С.197-199
2. Оцінка земельно-ресурсного
потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання/
Дорогунцов С.І., Новоторов О.С./НАН України, РВПС України.-К.,1999.-82с.