Економічні науки/7 Облік і аудит

Борисенко М.В, Рогожина І.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михаїла Туган-Барановського

ЗНАЧЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ТОЧОК ПРИ АУДИТОРСЬКІЙ ПЕРЕВІРЦІ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІІ ПРОДУКЦІІ

Отримання доходів (прибутку) являє собою головну ціль діяльності любого підприємства, що створює основу для самофінансування за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку. Оскільки найбільша питома вага в валових доходах торговельного підприємства належить – доходам від реалізації товарів (приблизно 80% [3]), процес реалізації грає дуже велике значення в діяльності підприємств роздрібної торгівлі.

Облік процесу реалізації товарів є одним з основних об'єктів аудиторської перевірки. Від правильності ведення обліку процесу реалізації залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток, про вірність нарахування податків, а також оцінка операцій із продажу товарів торговельного підприємства є сьогодні обов'язковою умовою підвищення ефективності оперативного управління формуванням і використанням фінансових коштів підприємства.

Метою написання статті є обґрунтування значення контрольних точок при аудиторській перевірці реалізації продукції.

Кожна аудиторська перевірка, у тому числі аудит реалізації, починається зі складання плану аудита, основна задача якого є визначення тих складових процесу, інакше кажучи об’єктів контролю, які підлягають перевірці.

Варто зазначити, що поняття «точка контролю» і «об’єкт контролю» не є ідентичними. Однак в практиці аудиту ніким не уточнено, що ж насправді варто розуміти під «точкою контролю». Те, що ми сприймаємо як об’єкт контролю, насправді є частиною господарського процесу, орієнтованою на досягнення поставлених цілей. На ступінь досягнення об’єктом поставлених цілей впливають різні фактори, які і варто вважати точками контролю [2]. Тобто це фактори, які впливають на здійснення підприємством господарських операцій, згідно з діючим законодавством, або навпаки обумовлюють виникненню порушень чи зловживань.

Найбільш вдало обрана точка контролю дозволяє в корені припинити, чи принаймні, вчасно виявити факт порушення. У підсумку сукупність контрольних точок створює середовище, в якому перебуває перевіряємий об’єкт [2].

При аудиторській перевірці процесу реалізації можна виділити наступні об’єкти контролю: операції з запасами; повнота оприбуткування виручки від реалізації; правильність розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ; правильність розрахунку суми торгової націнки; правильності розрахунку ТЗВ, які підлягають списанню в складі собівартості; правильності визначення собівартості реалізованих товарів; правильності визначення фінансового результату від таких операцій.

Виділимо контрольні точки для таких складових процесу реалізації, як операції з запасами та повнота оприбуткування виручки від реалізації, не зменшуючи значущості останніх.

Особливістю реалізації товарів на підприємствах роздрібної торгівлі є те, що вона здійснюється переважно за готівкові розрахунки з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон), яким визначено порядок проведення розрахунків. При цьому покупцеві повинен видаватися фіскальний касовий чек на повну суму здійсненої операції.

Отже, обсяг реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі визначається за показниками z-звіту, у якому відображається загальна сума денного обороту за реалізовані товари, на підставі даних якого і звіту касира в бухгалтерському обліку роблять запис.

Оскільки, ці розрахункові операції пов'язані з отриманням грошових коштів, тобто доходу, це спонукає робітників підприємства до різного роду зловживань.

Так, одним із основних видів зловживань є приховування фактичних обсягів продажів, які обумовлені діями касира. Тобто при розрахунках з кінцевим споживачем він може не пробивати, і таким чином не видавати фіскальний чек, який є підтверджуючим документом факту відображення цієї операції в обліку. Завадити цьому може більш ретельний контроль збоку не тільки головного касира, а і наприклад, робітників бухгалтерії. Це може проявлятися у частих раптових проведень інвентаризації каси. Окрім цього, до контрольних точок, які можуть свідчити про відсутність різних зловживань з присвоювання грошових коштів, перш за все, потрібно віднести наявність Посадових інструкцій, в яких чітко визначені службові обов’язки, відповідальність посадових осіб і забезпеченість їх відповідним обсягом прав; наявність матеріальної відповідальності, яка підтверджується відповідним договором.

Також одним із об'єктів процесу реалізації, який спонукає до різного роду зловживань, можна назвати операції з товарними запасами, які складають найбільшу питому вагу в поточних активах торгового підприємства. Тому, питання забезпечення збереження товарних запасів на підприємствах торгівлі є визначальним.

Звідси, відправними моментами, які забезпечують збереження товарів, а отже достовірність бухгалтерської інформаціє є: наявність системи охорони складів; забезпеченість складів контрольними замками, пломбами, ваговимірювальними приладами; наявність посадових інструкцій про порядок ведення складського господарства та обліку; наявність оформленої матеріальної відповідальності осіб; відповідність складських приміщень вимогам збереження матеріальних цінностей від псування; періодична участь (присутність) працівників бухгалтерії й інших осіб при прийманні товарів; а також факти частого проведення раптової інвентаризації складів.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити наступні висновки: контрольні точки – це фактори, які обумовлюють бажаний стан об’єкта. Виділяючи їх при аудиторський перевірці, включаючи перевірку процесу реалізації, аудитор зможе визначати «вузькі місця», які будуть свідчити про наявність можливих зловживань. Взагалі, до контрольних точок, або факторів можна віднести:

1. наявність Посадових інструкцій, в яких, як було зазначено вище, чітко виділені відповідний обсяг прав, посадових обов’язків та відповідальності посадових осіб;

2. наявність системи матеріальної відповідальності відповідно до трудового законодавства;

3. наявність фактів частого проведення раптових інвентаризацій каси та складу.

4. відсутність текучості кадрів, особливо на посадах касира, робітників складу, продавців.

Також, аудитору потрібно враховувати, що на підприємстві має бути достатня кількість працівників, і вони повинні бути належним чином оснащені. Оскільки, на сьогодні облік автоматизовано, то правильне виконання комп’ютерних операцій і обробка даних залежить від персоналу, який повинен мати певну кваліфікацію. Якщо працівники компетентні, то навіть при певних недоліках контролю буде забезпечуватись надійність фінансової звітності. Тому велику роль в цьому аспекті належить ефективній системі мотивації й заохочення персоналу підприємства.

Список використаної літератури:

1. А.Ж. Пшенична. Аудит. – Київ: «Центр учбової літератури». – 2008р.

2. М.В. Борисенко. Логіка проектування методик внутрішнього контролю// Торгівля і ринок України. Вип. 21/т.3. 2006р. с. 182−188.

3. Альбеков А.У., Согомонян С.А., Экономика комерческого предприятия. – Ростов-на-Дону: «Феникс», - 2002, - с.238.