К.е.н., Гук О.В.

Національний технічний університет України „КПІ ”, м. Київ

Сутність поняття визначення інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств

Розвиток сучасної світової економіки зумовив те, що інформація стала товаром, на купівлю якого підприємства та підприємці витрачають великі кошти. Економічна діяльність, особливо управлінська, за своєю суттю будується та реалізується на певній інформаційній базі, яка є джерелом додаткової інформації. Фахівці у галузі інформаційних технологій та інформаційних систем стверджують, що інформаційний ринок за масштабами та темпами зростання у розвинених країнах випередив ринок матеріальних товарів та послуг. Впроваджуються нові технології інформаційного забезпечення управлінських систем, які зумовили створення досконалішого ринку, тобто ринку з мінімальною кількістю проміжних ланок між продавцем та покупцем. Водночас, український ринок інформаційних товарів та послуг не наповнений, що є перешкодою у розробленні та прийнятті оптимальних управлінських рішень. Підприємства та інформаційні посередники для об’єктивної оцінки ситуації на ринку змушені збирати інформацію самостійно тому, що суб’єкти цього ринку надають про себе обмежені, а інколи й недостовірні відомості. Саме це і є однією з причин виникнення ризиків банкрутства підприємства [1].

В літературі часто зустрічаються визначення інформаційних систем (ІС), однак відсутнє трактування поняття інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства та процесу інформаційного забезпечення цієї системи. Тому, сформувавши певну парадигму самої системи запобігання банкрутству та проаналізувавши літературу, присвячену проблемам та завданням інформаційних систем підприємств, ми пропонуємо таке визначення: інформаційне забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства – формалізований порядок дій, спрямованих на отримання, аналізування, зберігання і передавання необхідної інформації до її користувачів, що дає змогу прогнозувати кризові явища на підприємстві та уникати його банкрутства.

Існує два основних канали інформаційного забезпечення управлінців [2, с. 414]: формалізований (ним циркулює регламентована за формою, змістом та часом інформація з достатнім ступенем достовірності) і стихійний (менеджерам без первинної обробки поступає велика кількість різних відомостей, які не завжди об’єктивно відображають реальне становище речей: дзвінки по телефону, усні звернення чи відповіді, службові записки, інформація багатьох нарад). Високоефективне інформаційне забезпечення керівництва досягається шляхом створення управлінських ІС, які охоплюють усі рівні управління.

Загалом науковці виділяють такі основні вимоги до інформаційного забезпечення [3, 4, c. 113]:

· представлення в зрозумілій та доступній формі – за допомогою цифр, таблиць, графіків, малюнків або засобів мультимедія, які дають змогу сформувати загальну картину діяльності підприємства;

· представлення у дружньому форматі відносно користувача, зокрема, простий і знайомий інтерфейс;

· легкодоступність інформації – користувач повинен отримувати інформацію незалежно від свого місцезнаходження;

· економічна ефективність збору і обробки інформації – особливо нефінансові показники часто вимагають спеціальної системи їх вимірювання та оцінювання. Вартість збирання і обробки інформації не повинна перевищувати корисний ефект від її отримування.

При формуванні системи запобігання банкрутству підприємства часто виникає асиметрія в інформації між різними стратегічними групами. Одним з важливих завдань, яке повинна виконувати інформаційна система, є доведення однакового обсягу інформації до різних зацікавлених груп. На сьогодні багато інформації є закритою для українських підприємств, що не відповідає західним стандартам. Така закритість інформації може мати різні наслідки для діяльності підприємств. По-перше, інвестори насамперед зацікавлені у транспарентності діяльності підприємств, у які вони хочуть вкласти кошти. По-друге, прозорість у діяльності часто дає змогу одній із зацікавлених груп запобігти банкрутству підприємства, яке є наслідком неправомірних дій менеджменту, працівників чи власників підприємства.

Таким чином, формуючи систему інформаційного забезпечення, керівникам підприємства слід враховувати наявність взаємодії з зовнішнім середовищем, що має базуватися на принципах прозорості та сумісності із інформаційними системами партнерів та контрагентів підприємства. На державному рівні важливим є формування єдиної державної інформаційної системи, тобто бази даних, сформованої різними державними органами влади. Така система заходів по-перше, дасть змогу підприємствам порівнювати власні результати із діяльністю конкурентів, по-друге, з боку держави відбуватиметься постійний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання із врахуванням змін у ринковій кон’юнктурі, а, по-третє, наявність зворотного зв’язку між ними зумовить проведення самоаналізу та виявлення чинників, що здійснюють негативний вплив на діяльність підприємств, з урахуванням тенденцій розвитку галузі та економіки вцілому.

Література:

1) Трансформація підприємств: економічна оцінка та побудова систем менеджменту. / О.Є.Кузьмін, А.С.Мороз, Н.Ю.Подольчак, Р.В.Шуляр; Нац. ун-т «Львів. політехніка» — Львів, 2005. — 335 с.: іл., табл. — Бібліогр.: с. 304-328 і в підрядк. прим. ISBN 966-553-423-8.

3) Шегда А.В. Основы менеджмента : [Учеб. пособие для студентов вузов]-К.: Знання, 1998. - 511 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 507-511. ISBN 966-7293-36-Х.

4) Запорожець, Ганна Володимирівна. Організаційне та інформаційне забезпечення реструктуризації комунального господарства : Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03. / Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2006. — 21 с.

5) Терещенко, Олег Олександрович. Управління фінансовою санацією підприємств / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. - К.: КНЕУ, 2006. - 550 с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 546-547. ISBN 966-574-872-6.