Экономические науки/ 7. Учет и аудит

Михайлова Т.П., Стефанова К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михаїла Туган-Барановського

Нарахування амортизації згідно з міжнародними і вітчизняними правилами

В Україні задекларовано, що П(С)БО безпосередньо ґрунтуються на МСБО, а точніше "не суперечать міжнародним стандартам" (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні). П(С)БО 7 "Основні засоби" (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р., набрав чинності з 1 липня 2000 року), розуміється неоднозначно. З одного боку, свобода вибору методів нарахування амортизації, а з іншого - обсяг і складність розрахунків за новим стандартом. Передбачена можливість вибору з метою бухгалтерського обліку з-поміж п'яти нових методів амортизації (прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий), а також чинного податкового методу амортизації. Згідно з МСБО 16 "Основні засоби" (п. 50), рекомендується застосовувати три методи нарахування амортизації (прямолінійний, зменшення залишкової вартості та суми одиниць продукції).

Метою написання статті є розгляд переваг і недоліків кожного з методів амортизації та порівняння цих методів в П(С)БО та МСБО.

Методи нарахування амортизації згідно з П(С)БО:

1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання). Згідно цього методу вартість об’єкта основних засобів, що амортизується рівномірно списується на протязі терміна його використання. Цей метод найбільш характерний для пасивної часті основних фондів: будівлі, споруди, їх структурні компоненти, меблі і т. ін.

2. Кумулятивний метод. Цей метод називають методом списання вартості по сумі кількості років У цьому методі в ролі річної норми амортизації виступає кумулятивний коефіцієнт, який розраховується для кожного року окремо.

3. Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об’єкта основних засобів, і термін часу немає ніякої ролі в процесі начислення. Найбільш доцільно використовувати цей метод по відношенню до транспортних засобів.

4. Метод зменшення залишкової вартості. Суть його в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів суми нарахованої амортизації значно перевершують аналогічні суми, нараховані у кінці терміна служби об’єкта. Використовуючи цей метод, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, доти вони ще нові і мають високий виробничий потенціал, що забезпечує прискорене накопичення амортизаційних відрахувань. Цей метод застосовують для тих засобів, які схильні до впливу швидкого морального зносу внаслідок науково-технічного прогресу – комп’ютери, принтери, ксерокси, та інша електроніка.

5. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При цьому методі амортизація нараховується на залишкову вартість об`єкта. Цей метод економічно більш виправданий по відношенню до активної частини, наприклад, машини, механізми, верстати та інше виробниче обладнання.

6. Податковий метод. Застосовується тоді коли бухгалтери бажають зменшити обсяг облікової роботи і об’єднати бухгалтерський і податковий способи нарахування амортизації. Але реально бухгалтеру для кожного виду обліку прийдеться розраховувати суми амортизації окремо оскільки базова сума різна.

За допомогою амортизації регулюється швидкість обороту вартості основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві. Але ж на сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) відносно вибору методу амортизації, який був би найкращім для підприємств різноманітних організаційно-правових форм та галузей, об’єктів основних засобів та способів їх використання.

Усі методи можна вважати рівноцінними, вони переслідують одну мету, але за кожним з них відповідних періодів корисного використання визначаються різні суми амортизації. Виробничий метод не має чіткої природи у результаті коливання обсягів виробництва. За відомими причинами виділяються із загальної тенденції метод зменшення залишкової вартості.

Поряд з цим детальний аналіз усіх методів приводить до думки, що між деякими з них немає суттєвої різниці як у теоретичному плані, так і на практичних результатах, що може бути основою для їх скорочення. Мова йде про методи прискореного зменшення залишкової вартості у порівнянні з методом простого зменшення залишкової вартості. Цей метод не повністю відповідає своєму призначенню та не гарантує систематично повного списання вартості об’єкта основних засобів. Його використання обумовлює необхідність коректувати нарахування амортизації у останні роки експлуатації. Це робиться різноманітними способами. Може робитися комбінування з прямолінійним методом, починаючи з другої половини строку експлуатації або за два останніх роки. Все це лише ускладнює застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості.

Який метод обрати – питання, яке повинно бути вирішено разом з керівником, головним бухгалтером та економічними службами. Але згідно з законодавством підприємства можуть обирати метод нарахування амортизації тільки з проміж шести запропонованих.

Доцільно порівняти вітчизняні правила з міжнародними. МСБО 16 рекомендує використовувати наступні методи амортизації:

1. Метод прямолінійного списання. Характеризується рівномірним розподілом суми, що амортизується, на весь термін експлуатації об'єкта.

2. Метод зменшення залишкової вартості. Характеризується постійним, час від часу, зменшенням суми амортизації, що нараховується.

3. Метод вартості та суми одиниці продукції. Ґрунтується на можливій кількості продукції, робіт і послуг, що планується виробити на тому чи іншому об'єкті основних засобів до повного одержання всіх очікуваних від його експлуатації економічних вигод.

Наприклад, значну увагу амортизаційній політиці приділяють в Німеччині, саме тому в цій державі методи і норми амортизації - предмет ретельно розробленого законодавства. Міністерства фінансів (федерального і земель) публікують таблиці, які визначають методи і норми амортизації для різних видів основних фондів і містять докладні, офіційно схвалені інструкції з їх використання відповідно до виробничо-галузевого розподілу. Базовим є лінійний метод рівномірних списань. Відповідно до нього норма амортизаційних списань складає: для виробничих будівель і споруд 4%, виробничих машин і обладнання - 10%, конторського обладнання - 20%, конторських меблів - 10%, комп'ютерів - 20%, для автомобільного транспорту - 20-25% і тощо. Крім того, німецьке законодавство передбачає використання до цих же фондів прискорену амортизацію. При цьому частіше за все застосовується спрощений варіант так званого „методу зменшеного залишку ”, відповідно до якого щорічні амортизаційні відрахування визначаються у вигляді постійного процента до залишкової вартості основних активів. Такий порядок дозволяє в перші роки служби відраховувати в амортизаційний фонд значно більше коштів, ніж при лінійному методі нарахування амортизації.

На підставі вищевикладеного можна запропонувати в Україні розробити галузеві таблиці з середніми нормами амортизації, що забезпечить підприємствам можливі орієнтири.

Список використаних джерел:

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / За ред. С.Ф. Голова. - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2005. - 224 с.

2. П(С)БО № 7 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.05.2000р. № 92