к.е.н., Бурлуцька Г.М., Костюк М.В.

Кафедра «Оподаткування», Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, мЛуганськ

Світовий досвід податкового реформування в умовах фінансової кризи, ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ

Податкове регулювання – класика антикризової політики. В новітній економічній історії практично всіх розвинених країн на цей рахунок є велика кількість прикладів. Сучасна глобальна рецесія також підтверджує цю практику. В США, наприклад, в тому ж «плані Полсона» на частку «податкового пакету» припадає не менш третини усіх пропозицій, уже отримавших законодавчий статус. Рішення щодо тимчасового зниження деяких податків прийнято і в Великобританії, Германії, Франції и інших країнах. Намір координувати податкову політику в межах забезпечення макроекономічної стабільності ясно виражено в підсумкових документах Лондонського саммита «двадцятки». Саме цьому проблема використання зарубіжного досвіду податкового реформування у рамках гармонізації української податкової системи зі світовою є актуальною саме під час світової економічної кризи Нестабільність фінансових систем, загострення соціальних проблем і уповільнення економічного зростання вимушують уряди багатьох країн вживати різних заходів по стабілізації ситуації і стимулюванню економіки, у тому числі і заходи фіскальної політики. Як показує історичний досвід проведення стимулюючої економічної політики в періоди криз, в більшості випадків основну роль грали заходи грошово-кредитної політики через їх більшу оперативність і порівняльно більш високій ефективності. Проте може використовуватися і дискреційна фіскальна політика, але з деякими обмеженнями, особливо в країнах з економікою, що розвивається. Відзначимо, що вбудовані, автоматичні стабілізатори фіскальної політики вважаються відносно ефективними і, що важливе, адекватно працюючими як в умовах спаду, так і у разі перегріву економіки. У країнах з економікою, що розвивається, стимулююча фіскальна політика веде до зростання дефіциту і, отже, державного боргу. При цьому звичайно в періоди перегріву стримуюча фіскальна політика здійснюється не так активно, тобто виявляється асиметричною, зміщеною у бік стимулювання, що також приводить до постійного нарощування боргу. Зростання державного боргу в країнах з ринком, що формується, служить несприятливим чинником і підвищує ризики для даної країни в майбутньому. Зокрема, це може привести до тому, що ставки по зовнішніх запозиченнях для таких країн виявляються завищеними, додатково усугубляючи ситуацію. Ще одна серйозна проблема — забезпечення «тимчасовості» стимулюючої фіскальної політики. Якщо в кризовий період були понижені податки або держава прийняло на себе нові витратні зобов'язання, то навіть при переході до стадії підйому відмінити такі зміни часто буває політично складно. Тому у разі ухвалення рішення про ті або інші стимулюючі заходи фіскальної політики уряду необхідно ретельно проаналізувати можливості по їх згортанню в майбутньому. Один з найважливіших чинників ефективності антикризової фіскальної політики — адресність заходів, що вживаються, будь то заходи соціальної підтримки або стимулювання підприємств реального сектора.

Як відомо, 31 жовтня п.р. Верховна Рада України прийняла антикризовий Закон (Закон України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.12.2008 р. N639-VI), залишивши податкове навантаження на існуючому рівні. Але тут не все однозначно – адже з однієї сторони необхідно підтримати підприємства та громадян адаптуватися до нових економічних умов, з іншої ж - податкові "знижки" значно скоротять надходження до бюджету країни. Саме з метою мінімізувати скорочення бюджетних доходів у проекті Програми діяльності Кабінету Міністрів України передбачено підвищення ставок акцизного збору на тютюнові, лікеро-горілчані вироби і пиво, ставок земельного податку, запровадження єдиного соціального внеску та податку на нерухомість. Задля справедливості слід зазначити наявність в проекті Програми пропозиції щодо скасування окремих місцевих податків і зборів.

В проекті Державної програми підвищення конкурентоспроможності України на 2009-2012 роки, який розробляється Мінекономіки, також передбачається запровадження податку на нерухомість та розширення бази оподаткування. Тенденція до збільшення рівня оподаткування простежується також у законопроектах, внесених Урядом до Верховної Ради України. В них пропонується, зокрема:

- підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби (реєстр. N3409 від 25.11.2008 р. – прийнятий у першому читанні) та на бензини та дизельне пальне (реєстр. N3505; від 18.12.2008 р.);

- збільшення рентної плати за природний газ, який не реалізується для потреб населення (реєстр. N3423 від 01.12.2008 р.);

- запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки (реєстр. N3533 від 22.12.2008 р.);

- збільшення ставок податку з власників транспортних засобів у 3 рази – для окремих категорій автомобілів (реєстр. N3404 від 21.11.2008 р).

Водночас досвід Німеччини свідчить про протилежну тенденцію. В Німеччині від сплати податку на транспортні засоби звільнені власники автомобілів, які відповідають вимогам "Євро-5" и "Євро-6". Від сплати цього податку звільняються автомобілі протягом найближчих двох років. Відміна цього податку обійдеться Німеччині в 2 млрд. євро. Але це повинно допомогти німецькому автопрому (однієї з ключових галузей Німеччини, страждаючої від кризи ліквідності) поліпшити фінансові результати за рахунок стимулювання таким чином покупців до придбання нових автомобілів.

Отже, влада зробила певні кроки в одному напрямі – захистила дохідну частину бюджету. Разом з тим, населення та вітчизняні підприємства ще не відчули відповідних дій Уряду на свій захист. В той же час більшість країн світу знижують податкове навантаження аби подолати наслідки світової фінансової кризи. До зниження податкового навантаження як мінімум на 2% ВВП закликає й Міжнародний валютний фонд. Дійсно, зниження ставок податків найактуальніший захід, що проводиться серед країн в умовах світової фінансової кризи задля стимулювання національної економіки та підтримки населення. Наприклад, податок на прибуток підприємств вже знижено в Росії - з 24% до 20% та Індонезії. В США планується його зниження - з 35% до 28%. З 1 грудня вже знижено ставку ПДВ у Великобританії - із 17,5% до 15%. Планується зниження ставки цього податку в Польщі.

Окрім цього, уряди деяких країн планують провести податкові реформи, спрямовані на підтримку малого бізнесу та окремих галузей економіки. Так, у Китаї з 1 січня 2009 р. планується зниження ПДВ для малого та середнього бізнесу: – для промислових компаній – з 6% до 3%, для комерційних компаній – з 4% до 3%. В Казахстані – з введенням нового Податкового кодексу в 2009 году буде знижено податковий тягар на малий та середній бізнес. В Айзербайджані - уряд країни має намір залишити податкові пільги для сільського господарства [у 2008 році закінчується термін мораторію на сплату податків сільгоспвиробниками, які в черговий раз протягом п'яти років були звільнені від сплати всіх податків (за винятком земельного) ].З майбутнього року також очікуються зміни по податкових ставках для аграрної і переробної промисловості. Це дозволить забезпечити в подальші роки в середньому 10-15% зростання в аграрному секторі країни.

Висновки. Таким чином, податкове регулювання є одним з основних інструментів антикризової політики країни. На основі досліджених тенденцій реформування податкової системи можна зробити висновок, що є два шляхи виходу з кризи. Перший шлях – це зниження податкового навантаження і стимулювання приватного бізнесу, держава ж частково бере на себе проблеми інвестування, другий – збільшення податкового навантаження і глибша участь держави в інвестиційних процесах. Європа йде шляхом зниження податкового навантаження. Але треба зауважити, що для України стратегія реформування податкової системи має бути обраною самостійно, з оглядом на відчізняні особливості української системи оподаткування, та на стан української економіки в цілому.

Список літератури:

1. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Данілов О.Д. та ін. Податок на додану вартість: Навчальний посібник. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 396 с.

2. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн / За ред. М.Я. Азарова. – К.: Видавничий дім „Комп’ютерекспрес”, 2004. – 240 с.

3. Козак Ю.Г., Матвеєв С.А., Сліп В.М. та ін. Міжнародне оподаткування: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.Г. Козака, В.М. Сліпа. – Київ.: Центр навчальної літератури, 2003. – 550 с.

4. http://www.vedomosti.ru

5. http://debaty.org

6. http://www.taxpravo.ru

7. http://www.kommersant.ru

8. http://www.law-ua.com