Нефьодова Ю. В., Мірошникова О.С., Стаховська Я.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган - Барановського

Аналіз депозитної діяльності банків в умовах кризи

В Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, яка зараз охоплена кризою. Отже особливої актуальності набувають питання залучення коштів банками шляхом в умовах сучасної фінансової кризи.

Питанням депозитної діяльності банків  присвячені дослідження В.Антонюка, О. Васюренко, О. Дмітрієва та інших вітчизняних вчених, але дане питання недостатньо розкрито в роботах перелічених вчених в умовах фінансової кризи.

На сьогодні міжнародна фінансова криза торкнулася й України. Часта зміна курсу долара, чутки про близькість до банкрутства окремих великих банків схвилювали багатьох українців: чимало наших співгромадян має гривневі та валютні заощадження. Основною проблемою є те, що вкладники, втративши довіру до банківських установ, почали забирати гроші з депозитних рахунків. В жовтні 2008р. відтік коштів складав 18 млрд. грн. [3]. Це значно ускладнило подальшу депозитну та кредитну політики.

З метою стабілізації ситуації на депозитному ринку та нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи на фінансову систему НБУ було прийнято постанову „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, в якій відмічено, що комерційні банки можуть виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань. Також згідно з постановою НБУ „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” фонд гарантує повернути кожному вкладнику не менш ніж 150000 грн.

В умовах кризи головним  "внутрішнім" джерелом ресурсів для вітчизняних фінансових установ традиційно є депозити. Причому, на відміну від локальних облігацій, через депозити банки можуть залучати не тільки гривню, але й іноземну валюту. При цьому зростання обсягів валютних депозитів дозволить українським банкам частково компенсувати недолік інвалюти. Отже підвищений попит на депозити спричинить за собою їх подорожчання.

Безпосередній вплив на відсоткові витрати мають середні залишки по оплачуваних депозитах, та середня відсоткова ставка по них, на яку впливають наступні чинники [4]:

1) ринковий рівень відсоткові ставки по депозитах, який залежить від кон’юнктури грошового ринку;

2) структура депозитної бази, управління якою має важливе значення для регулювання прибутковості та зниження очікуваних витрат.

Депозити — один з доходних інвестиційних інструментів в Україні. За даними рейтингу дохідних депозитів українських банків (табл.1) найвищу відсоткову ставку по депозитам у гривні має Банк Бізнес Стандарт, найнижчу – Кредитпромбанк, Універсальний банк розвитку та партнерства; у євро найвищу відсоткову ставку – Банк Бізнес Стандарт, найнижчу – Діамантбанк; у доларах найвищу відсоткову ставку ­– Банк Бізнес Стандарт, найнижчу – Кредитпромбанк.

Таблиця 1

Рейтинг дохідних депозитів

Назва банку

Ставка

грн.,%

євро,%

долар,%

Банк Бізнес Стандарт

19,25

13,25

13,25

Укргазбанк

19,00

11,50

12,00

Діамантбанк

18,50

11,00

12,00

Кредитпромбанк

18,00

12,00

11,88

Універсальний банк розвитку та партнерства

18,00

11,50

12,50

 

 Депозити фізичних осіб і компаній не стали основним джерелом коштів для банків. На початку осені на вклади фізичних осіб припадало 30% зобов’язань українських банків (або 194 млрд грн), компаній — 20% (130 млрд грн), у сумі — 50%. При цьому ще на початку 2007 року частка вкладів населення і компаній у загальних зобов’язаннях фінансових установ була вищою — 62%. Зниження частки депозитів у структурі зобов’язань банків експерти пояснюють тим, що після стрімкого зростання фондового ринку в 2007-му населення й бізнес вивели частину коштів з банків і вклали в інвестиційні фонди. Однак у 2009 році, за пронозами спеціалістів, банки повинні збільшити обсяги депозитів у структурі зобов’язань, у порівнянні  з 2008 роком, до колишніх 60% [1].

Погоджуясь з думкою Д. Олійника, для залучення додаткових коштів треба здійснити наступні заходи:

1.     Запропонувати індивідуальним вкладникам більшого комплексу високоякісних послуг. Розвиток таких послуг вимагає від банківських установ нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, впровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів (чекових книжок, кредитних карток та ін.). Це дозволить  повно задовольнити потреби клієнтів банку у різноманітних послугах, поліпшить якість обслуговування, підвищить зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках в банку і таким чином можливо залучення нових вкладників.

2.     Розширити коло депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування, при цьому надання вкладникам банку додаткових можливостей по використанню своїх коштів із прийнятним рівнем доходів.

3.     Доцільне використання у відносинах комерційних банків з різними групами клієнтів депозитних рахунків, що мають змішаний режим функціонування. Корисним щодо цього є досвід зарубіжних комерційних банків у застосуванні NOW рахунків. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватися для здійснення платежів, а з іншого - вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять їх власникам певні доходи.

4.     Спрощити режим функціонування зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків.Таким чином, це потребує  широкого застосовування строкових вкладів з додатковими внесками, а також скорочення обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, які містяться на ощадних та строкових депозитах.

5.     Покращення якості комплексного обслуговування клієнтури: розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, підвищення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання різноманітних консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій [2].

Таким чином, низький  рівень власного капіталу українських комерційних банків посилює значення залучених через депозитні рахунки коштів при формуванні ресурсної бази банківських інститутів, відображає необхідність реалізації ефективної депозитної політики в системі банківського менеджменту. Зростання конкуренції на депозитному ринку за умови одночасного зниження відсоткової ставки визначає необхідність для банківських інститутів запровадження якісно нових депозитних інструментів, використання яких забезпечує клієнтам банку можливість їх реалізації як фінансових активів при здійсненні кредитних операцій. При цьому, розвиток та пропонування високоякісних послуг, розширення кола клієнтів банків, спрощений режим та доцільне використання депозитних коштів сприятимемуть розвитку депозитних операцій в банках та банківської системи країни.

Література:

1.      http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/38200810962.html

2.      Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків як джерело ліквідності // Банківська справа. - 2000. - № 2 - С. 42-44.

3.      Резнікова Н. Про специфіку фінансової кризи в Україні. Персонал, №11,    2008 р.-c.49-55.

4.      http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vsunud/2009-3E/09kainss.htm