Журбей О.М., Кудлаєва Н.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Теоретико-методологічні аспекти обліку вексельних операцій

Сьогодні вексель і на далі залишається новим та недостатньо вивченим фінансовим інструментом, що є однією з причин виникнення ряду проблем як на макро- так і на мікрорівні. Насамперед, це стосується питань бухгалтерського обліку та аудиту вексельних операцій.

Проблема обліку та аудиту вексельних операцій досліджувалась в працях як зарубіжних так і вітчизняних вчених-економістів, серед яких: Андерсен Х., Бернстайн Л., Білуха М., Герасимович А., Завгородній В., Сопко В. та інші.

Бухгалтерський облік операцій з векселями залежить від видів векселів, порядку заповнення показників векселя та їх змісту, порядку видачі та акцепту (прийняття) векселя, а також передачі векселя.

Для відображення в обліку операцій з векселями Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією з його застосування передбачено такі рахунки, зокрема: для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості рахунок 162 „Довгострокові векселі одержані”; для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, забезпечених векселями − 34 „Короткострокові векселі одержані”; для обліку наявності і руху поточних фінансових інвестицій рахунок 352 „Інші поточні фінансові інвестиції”; для обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги, заборгованість по яких забезпечена виданими векселями і не є поточним зобов’язанням − 51 „Довгострокові векселі видані”; для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями, переведеними зі складу довгострокових при настанні терміну погашення протягом 12 місяців з дати балансу призначений рахунок 61 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”; для обліку заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи, оформленої векселями рахунок 62 „Короткострокові векселі видані” [3, 3-13].

Оцінка векселя провадиться в розмірі вексельної суми, яка зазначена на векселю прописом чи цифрами. Дана сума може включати відсоток як додаткову плату за час обороту векселя. В обліку нараховані за векселем відсотки відображаються на рахунках 373 „Розрахунки за нарахованими доходами” (для обліку нарахованих відсотків, що підлягають отриманню); 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”(для обліку нарахованих відсотків, що підлягають сплаті); 952 „Інші фінансові витрати” та 733 „Інші доходи від фінансових операцій” (для обліку доходів та витрат, пов’язаних з нарахуванням відсотків за договорами кредитування, крім банківських кредитів).

Велике значення в процесі відображення в обліку операцій з векселями має подвійна природа векселя. Адже вексель, з одного боку − це борговий документ, з іншого − цінний папір. Зауважимо, на практиці дуже рідко використовується вексель в якості цінного паперу. Якщо вексель і одержується підприємством як цінний папір, то надалі він використовується все одно як борговий документ.

У випадку, коли вексель використовується як цінний папір, то вартість, за якою він повинен відображатися в бухгалтерському обліку визначається за правилами оцінки цінних паперів і відображається на рахунку 35 „Поточні фінансові інвестиції”, коли ж вексель використовується як борговий розрахунковий документ − його слід відображати за номінальною вартістю на рахунку 34 „Короткострокові векселі отримані”.

У процесі здійснення операцій з векселями важливим питання є визнання доходів і витрат від здійснення таких операцій. Визнавати дохід (витрати) необхідно у тому випадку, коли за допомогою векселя здійснюється зарахування заборгованості і при цьому виникає різниця між зарахованою дебіторською і кредиторською заборгованістю. Крім того, підприємству слід визнавати дохід (витрати) при здійсненні операцій з відсотковими векселями, а також при обліку векселя в банку.

Доходи (витрати) від операційної діяльності підприємства виникають тоді, коли за допомогою векселя погашається дебіторська чи кредиторська заборгованість. У випадку, коли вексель використовується як знаряддя комерційного кредиту визнається дохід (витрати) від фінансової діяльності підприємства. Надходження у вигляді відсотків відображаються як дохід за умови відповідності критеріям визнання доходу, визначених П(С)БО 15 „Дохід”.

Для відображення в обліку операцій з відчуження векселів підприємства призначені субрахунки 712 „Дохід від реалізації інших активів”, 719 „Інші доходи від операційної діяльності”, 741 „Доходи від реалізації фінансових інвестицій”, а для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства − рахунок 74 „Інші доходи”. Відповідно для відображення в обліку витрат використовуються субрахунки 949 „Інші витрати операційної діяльності” − для обліку витрат, за умови, якщо реалізація векселя має безпосередній зв’язок з операційною діяльністю, та 971 „Собівартість реалізованих фінансових інвестицій” − у випадку фінансових операцій з векселями.

В кінці звітного періоду відбувається списання доходів і витрат з відповідних рахунків в порядку їх закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”.

Література:

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ( зі змінами та доповненнями ) // Все про бухгалтерський облік. – 2000. − № 86. – С. 3-6.

2. Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями // Бухгалтерія: Збсз.- 2003.- № 7.- С. 21- 81.

3. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / В. В. Сопко; [ 3-тє вид., перероб. і доп.].− К.: КНЕУ, 2000.- 578 с.