Покиньчереда В.В., Козоріз Ю.С., Кульганік О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вплив іноземного капіталу на функціонування банківської системи України

Зважаючи на тенденції глобалізації у розвитку світових фінансових ринків, присутність іноземного капіталу в банківських секторах країн, що розвиваються, є об’єктивною реальністю. Іноземні фінансово-банківські групи мають підтримувати відповідний рівень своєї прибутковості, тому цілком зрозумілим і прогнозованим є їх прихід до банківських секторів країн Центральної та Східної Європи, динаміка розвитку яких є значно вищою, ніж у розвинутих країнах Європи.

Протягом останніх років банківський сектор України суттєво змінився, передусім структурно - приплив іноземного капіталу значною мірою скоригував стратегії розвитку місцевих банків. Останні змушені трансформуватися - змінювати наявні організаційні структури на досконаліші, розширювати спектр послуг, проводити ребрендинг - і зрештою ставати привабливішими та відкритішими для клієнтів.

Теоретичним засадам функціонування банків з іноземним капіталом приділяли увагу такі провідні вітчизняні вчені, як В. Геєць, О. Барановський, І. Лютий, О. Другов, В. Міщенко, М. Савлук, Д. Полотенко, Н. Шелудько. Проте в умовах зростаючої експансії іноземних банків до банківського сектору України важливим напрямом дослідження є вивчення форм та масштабів участі іноземного капіталу в банківській системі України і на цій основі визначення можливого впливу діяльності іноземних банків на розвиток усієї економічної системи країни. Таким чином, метою даної статті є аналіз мотивів і тенденцій присутності іноземного капіталу в банківському секторі України з позицій можливих ризиків для фінансової стабільності й необхідності розроблення адекватного інструментарію регулювання його присутності.

У сучасному світі нараховується понад 100 країн, де існують ті чи інші обмеження доступу іноземних банків на внутрішні ринки банківських послуг. Головною причиною існування таких обмежень здебільшого є те, що національна банківська система розглядається не лише в аспекті її суто економічних функцій, а й у геоекономічному і стратегічному аспектах як чинник фінансової безпеки держави.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про режим іноземного інвестування» для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Таким чином, банки, які належать іноземному капіталу, мають діяти у рамках національного правового поля [1]. Тобто забезпечувалась лібералізація доступу іноземного капіталу до вітчизняної банківської системи.

Зважаючи на це, слід ураховувати той фактор, що власники іноземного капіталу, розпоряджаючись ним, передусім керуватимуться власними інтересами, а не пріоритетами розвитку економіки та банківської системи України. Тому вирішення питання про форми та масштаби розширення присутності іноземного банківського капіталу на вітчизняному ринку банківських послуг має підпорядковуватись стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищення національної конкурентоспроможності, економічної безпеки, зміцнення грошово-кредитної системи України.

У законодавстві України унормовано саме поняття «іноземний банк». Так, банком з іноземним капіталом визначається банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвесторові, становить не менше 10%. Для відкриття на території України дочірнього іноземного банку слід інвестувати 10 млн. євро – мінімальну суму, необхідну для відкриття банку, що є достатньо привабливою пропозицією для іноземних інвесторів [2].

Іноземні банки активізували свої зyсилля на фінансовому ринку України починаючи з 2005 року. Так, протягом 2005-2008 рр. кількість банків з іноземним капіталом зросла більше ніж удвічі. Цей період активного розвитку українського банківського сектору характеризується значним зростанням обсягів операцій щодо купівлі українських банків і відкриття іноземними банками своїх представництв та мереж; розширенням діяльності іноземних банків з обслуговування населення, причому не тільки щодо залучення, а й розміщення коштів; використанням залучених коштів для кредитування української економіки.

Серед основних факторів, що сприяли значній активізації діяльності іноземних банків в Україні, можна виділити такі: позитивні структурні зрушення у вітчизняній економіці та високі темпи зростання ВВП; активне зростання попиту на банківські послуги з боку населення; розширення зовнішньоекономічних зв’язків українських підприємств; можливість отримання високих прибутків; вступ до Світової організації торгівлі та дотримання всіх вимог щодо лібералізації доступу іноземного банківського капіталу [3; с. 55].

Станом на 1 квітня 2009 року, з 185 фінустанов, які працюють в Україні, 52 банки - з іноземним капіталом проти 19-ти на початок 2005 року. При цьому стрімко зростає кількість банків зі 100% іноземним капіталом. Так, за період 2005-2009 рр. їх кількість збільшилася більше ніж удвічі та станом на 1 квітня 2009 р. становила 17 банків. Відповідно, зі збільшенням кількості зареєстрованих банків з іноземним капіталом зростає частка їх капіталу та активів у сукупних показниках банківської системи (рис. 1, за даними [4]).

Рис. 1. Динаміка капіталу банків з іноземним капіталом

З рис. 1 видно, що 37,2% капіталу банків мають іноземне походження. Процес зростання іноземного капіталу у банківській системі України триватиме, тому що ще двадцять фінансових груп заявили про свої наміри працювати в Україні. Спеціалісти НБУ вважають безпечною для банківської системи та економіки України присутність іноземного капіталу на рівні 50-60% їх участі [5; с. 106].

Дослідження географічної належності іноземного капіталу, який надійшов до українських банків показує, що найбільша частка в структурі іноземного капіталу в банківській системі України належить фінансовим установам з Австрії (25,5%). Значна питома вага капіталу характерна для таких країн, як Франція (12%), Росія (8%), Нідерланди (6,6%), Угорщина (4,1%), Швеція (5,6%), Німеччина (5,3%), Польща (4,9%) та ін. Вагома частка належить банківського капіталу, що надійшов з Кіпру (15,2%). Проте оскільки Кіпр є офшорною зоною, то визначити країну походження капіталу неможливо. Позитивним моментом є те, що найбільші обсяги банківського капіталу походять з країн з високим рівнем розвитку банківських систем [3; с.56-57].

Активне проникнення іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор несе в собі як позитивні наслідки, так і певні ризики, які можуть призвести не лишe до зміни структури банківського сектору, а й спричинити неконтрольовані наслідки для економічної системи держави [6; с. 79].

На нашу думку, до позитивних моментів функціонування банків з іноземним капіталом в Україні можна віднести такі:

1. Залучення іноземного капіталу в банківську сферу позитивно вплине на економіку України, прискорить процеси розвитку фінансових ринків, розширить спектр банківських послуг та їх якість.

2. Швидке впровадження передових технологій банківської діяльності, зокрема використання досвіду фінансового менеджменту, антикризового управління; запровадження зарубіжного досвіду управління ризиками.

3. Можливо матиме місце здешевлення кредитних ресурсів у довгостроковій перспективі та зростання строків їх надання.

4. Зростання обсягу кредитних ресурсів та посилення стабільності їх джерел. Іноземні банки з вищою капіталізацією, на відміну від місцевих, будуть спроможні здійснювати кредитну діяльність навіть під час економічного спаду.

5. Надання поштовху розвитку конкуренції та прискорення процесу реформування банківського сектору.

6. Зменшення можливості відмивання «брудних» коштів.

7. Поліпшення банківського нагляду і регулювання банківської діяльності.

8. Підвищення кваліфікаційного рівня банківських працівників, оскільки вони будуть вимушені працювати за європейськими стандартами надання банківських послуг.

Серед негативних моментів виділимо такі:

1. Діяльність філій іноземних банків може створювати додаткові ризики для банківської системи, серед основних слід виділити ризик банкрутства материнського банку, ризик спекулятивної діяльності, політичний ризик.

2. Присутність іноземних банків може послабити позиції ще недостатньо розвинутої банківської системи України. Місцеві банки, які не спроможні на рівних конкурувати з іноземними банками, - банкрутують, що може призвести до фінансової нестабільності. Іноземні банки завдяки конкурентним перевагам «відбирають» найприбутковіші вітчизняні ринки та клієнтів, залишаючи місцевим банкам обслуговування інших (більш ризикових) клієнтів, збільшуючи загальний рівень ризиків їх портфелів [7; с. 4-5].

3. Іноземні банки можуть нав'язувати модель деформованого розвитку, коли цілі іноземних банків не збігаються з соціально-економічними пріоритетами країни.

4. Іноземні банки можуть проводити лишe спекулятивну діяльність не надаючи повного спектра якісних банківських послуг.

Отже, зростання кількості банків з іноземним капіталом має більше позитивних наслідків, сприяючи поглибленню економічної інтеграції України з розвинутими країнами. Але не слід забувати, що головною проблемою у діяльності філій іноземних банків є недосконалість законодавства у частині визначення інструментів впливу, за необхідності на діяльність філії, яка не є юридичною особою. Недостатніми є механізми притягнення до відповідальності у разі ліквідації філії або материнської компанії, що може призвести до фактичної незахищеності клієнтів-резидентів, які обслуговуватимуться у філії. Відсутність добре підготовленого законодавчого підґрунтя для діяльності філій іноземних банків неминуче призведе до збільшення ризиків на фінансовому ринку України.

У цілому тенденції розвитку банківської системи в умовах глобалізації можна визначити як позитивні, але одним з важливих питань її розвитку має стати посилення взаємозв'язку з реальною економікою. Тільки такий взаємозв'язок може забезпечити її дієвість та стабільність функціонування.

Список використаної літератури

1. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. № 94/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №19. – С. 80.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // www.bank.gov.ua.

3. Прімєрова О.К. Оцінка участі іноземного капіталу у банківській системі України // Статистика України. – 2008. - № 4. – С. 54-58.

4. www.bank.gov.ua – офіційний сайт Національного банку України.

5. Люткевич О.М. Дослідження характеристик і показників функціонального впливу іноземного капіталу на ринок банківських послуг України // Регіональна економіка. – 2008. - № 1. – С. 106-114.

6. Шелудько Н.М. Іноземний капітал у банківському секторі України: проблеми і наслідки // Фінанси України. – 2006. - № 7. – С. 79-86.

7. Шаповалов А. Присутність іноземного капіталу в банківському секторі України // Вісник НБУ. – 2008. - № 4. – С. 2-7.