Новосад І.В., Гупаловська М.Б.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Можливі шляхи подолання економічної кризи в Україні

Сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності. Важливим комплексом заходів щодо подолання цієї нестабільності є створення в економіці мотиваційного механізму піднесення виробництва. В умовах переходу до ринкових відносин в економіці України велике значення відіграє реформація відносин власності, роздержавлення і поява нових видів власності, що буде сприяти розвитку ринкових відносин, нових видів господарювання, завдяки чому з'явиться можливість перебороти найтяжчу економічну кризу, у якій знаходиться Україна.

Головною метою цього є створення умов рівновигідності різних сфер економічної діяльності при певному пріоритеті виробничої діяльності на період виходу з кризи.

Мотиваційний механізм має створювати умови для забезпечення вигідності збільшення маси прибутку (доходу) головним чином не за рахунок підвищення його норми, а в результаті розширення обсягу виробництва і реалізації товарів та послуг. Тобто треба створити систему мотивацій зниження цін (або хоча б стримування їх зростання) для відповідного збільшення обсягу продажу згідно із законом попиту. Сюди слід віднести створення пільгового режиму для прямих вітчизняних та зарубіжних інвестицій безпосередньо у виробничу сферу в поєднанні з фінансово-кредитною політикою та виробничою діяльністю за критерієм - мінімальний строк подолання кризи виробництва.

Різні причини подолання економічної кризи розкриті у роботах сучасних вітчизняних науковців Андрущенка В., Гаврилюка О., Янжули І., Даниленка А., Кістерського Л., Лук'яненка Д., Боголепова М., Пахомова Ю, Румянцева А., Степаненка В., Федосова В., Філіпенка А., Шниркова О., Юрія С, Алісова Є. О, Зюнькіна А. Г., Дмитренка Е.С., Мітіліно М.І, Музики-Стефанчука О.А

Головним чинником мотиваційного механізму має бути вдосконалена система оподаткування з активною стимулюючою та регулюючою функціями. Враховуючи бажану націленість її на зниження цін, об'єктом оподаткування треба зробити ту частку ціни, яка формується продавцем. Це може бути додана вартість, але без амортизаційних відрахувань (як фактора відновлення основного капіталу). Цей податок пропонується зробити основним, замінивши ним два податки - на прибуток і на додану вартість.

Підвищення сукупного попиту на вітчизняну продукцію (третій ком-плекс заходів) має домінуюче значення. До цього комплексу включається широкий спектр заходів:

· треба чіткіше визначати пріоритети та напрями розв'язання проблеми підвищення сукупного попиту. Мається на увазі, насамперед, перегляд підходів до його регулювання виходячи з монетаристських засад, які тепер превалюють. Це стосується і жорсткої спрямованості монетаристської концепції на стримування зростання грошової маси, особливо в умовах надто низької монетизації ВВП;

· це підвищення купівельної спроможності споживачів кінцевої продукції, тобто населення, що при низькому рівні використання виробничих потужностей набуває найважливішого значення. Це досягається підвищенням заробітної плати, зменшенням та ліквідацією заборгованості із заробітної плати та пенсій (частково за рахунок контрольованої емісії);

· це зниження небезпеки активізації інфляції витрат та інфляції попиту. Для зниження вірогідності першої з них підвищення заробітної плати має здійснюватися переважно не інфляційними методами, які забезпечують незмінність собівартості продукції. Це можна реалізувати, наприклад, за рахунок відповідного зниження частки відрахувань на соціальне страхування та інших платежів від заробітної плати з наступною їх компенсацією на основі перерозподілу доходної частини держбюджету. З відновленням виробництва необхідність в останньому відпаде. Запобігання активізації інфляції попиту при зростанні грошових доходів споживчого сектора визначатиметься насамперед ефективністю державної політики стримування зростання цін економічними методами. Це може забезпечуватися частково оподаткуванням, спрямованість якого в зазначеному напрямі описана вище, а також слід взагалі піднести рівень наукового та прикладного (методичного) забезпечення процесів ціноутворення, визначення в "ціновому просторі" зон вільного та регульованого ціноутворення;

· до цього комплексу входять екстраординарні заходи антикризового характеру щодо формування попиту та стимулювання збуту вітчизняної продукції. До них належать: заходи щодо активізації рекламно-інформаційної діяльності та маркетингових досліджень з питань реалізації продукції, розробка та впровадження пільгової системи розміщення реклами вітчизняної продукції та ме-тодично-практичної допомоги.; стимулювання і допомога з боку владних структур у справі поширення фірмової торгівлі, заходи щодо зниження деструктивного посередництва, особливо для товарів нееластичного попиту; підтримка з боку держави поширення лізингових операцій;

· створення цілісної системи заходів щодо розв'язання завдань форсованого розширення експортної діяльності. Враховуючи складний і довгостроковий процес проникнення на ринки західних держав та відверту загрозу національній безпеці від продовження кризи, основним напрямом діяльності цієї системи безумовно має бути повернення на ринки Східної Європи і країн СНД. Це передбачає максимальне використання існуючого "правового простору" цієї діяльності для взаємовигідного співробітництва у виробничій кооперації, науковій та інформаційній діяльності;

· було б доцільним розглянути можливість та форми терміно-вого запровадження, поряд з існуючою, так званої "твердої" валюти для кредитування сукупного попиту з прив'язкою її курсу до найбільш стабільної іноземної валюти і забезпеченням за рахунок валютних резервів НБУ кредитів та гарантій міжнародних фінансових організацій.

Вцілому слід зазначити, що перелічені заходи подолання кризи виробничої сфери, безумовно, не охоплюють увесь спектр антикризових чинників, тому що нагромаджений комплекс проблем являє собою надто складну систему.

Тому, на нашу думку, держава повинна взяти під контроль не тільки внутрішній ринок товарів і послуг, але й зовнішню торгівлю. Ми вважаємо, що вихід з кризи можливий тільки за умов повного державного контролю за економікою країни. Першим кроком для цього буде момент, коли відбудеться політична і владна стабілізація в Україні. Адже на сучасному етапі розвитку України значні суспільні та економічні сили виявились відторгнутими від процесу творення національної економіки, вони змушені чинити опір економічній стратегії держави. Ефективна стратегія має бути орієнтована на максимально широкий розподіл ефекту від економічного зростання на усі верстви суспільства та економічні групи, що дозволить об'єднати їхні інтереси навколо загальнонаціональних цілей.

Література

1. Леонов Д. В. Фінансова криза та український бізнес // Цінні папери України. - 2008. - № 42. -  С. 17-20.

2. Майборода Т.Г. Як подолати фінансову кризу? // Цінні папери України. - 2008. - № 42. - С. 25-26.

3. Зюнькін А. Г.Економічна криза: мотиви, наслідки. — К.: МАУП, 2007. — С. 108.

4. Музика-Стефанчук О.А. Фінансова нестабільність: Навчальний посібник – 3-тє видання., доп. і перероб., - К.:Атіка, 2007. – С. 264.