К.е.н. Гросул В.А.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Типологія функціональних стратегій торговельного підприємства

Діяльність сучасного торговельного підприємства спрямована не лише на вирішення поточних питань, але й на стратегічну перспективу, оскільки забезпечення стійкої рівноваги в умовах динаміки ринку можливе лише завдяки заздалегідь обґрунтованому комплексу практичних заходів. Саме тому процес формування стратегії розвитку діяльності підприємства є найбільш відповідальним, оскільки від нього залежить подальший успіх реалізації стратегії. При цьому формування функціональних стратегій торговельних підприємств має свої особливості, які визначають їх подальший зміст. Визначення цих особливостей дає можливість розробляти функціональні та загальну стратегію розвитку торговельних підприємств.

Функціональна стратегія – це стратегія, яка містить комплекс заходів, що призначені для досягнення цілей певного функціонального підрозділу.

Досягнення цілей певного функціонального підрозділу є складовою досягнення цілей торговельного підприємства через реалізацію загальної стратегії.

Для торговельних підприємств застосування функціональних стратегій є більш простим варіантом стратегічного планування, оскільки розробка стратегії розвитку торговельного підприємства має враховувати ефективний розподіл і використання всіх видів ресурсів: матеріальних, фінансових, трудових, технологічних для забезпечення певного положення на ринку. А формування функціональних стратегій допомагає чіткому розподілу цих ресурсів відповідно до пріоритетів підприємства.

Як свідчить практика, залежно від масштабності діяльності торговельних підприємств, виникає необхідність створення певних підрозділів, по відношенню до яких і формуються функціональні стратегії.

Узагальнюючи теорію та практику розробки функціональних стратегій, зазначимо, що найбільш типовими для торговельних підприємств середнього та великого (мережевих) масштабу будуть наступні:

- постачальницькі стратегії, що включають такі тактичні заходи: аналіз відповідності маркетинговій стратегії та розробку тактики протягом появи продукції до її продажу, обслуговування після продажу, моніторинг оперативної інформації про ринок, перехід на прямі постачання продукції;

- виробничо-технологічні й інноваційні стратегії, що охоплюють питання мінімізації витрат на реалізацію, створення оптимальної системи забезпечення сервісних служб, підвищення конкурентоспроможності на базі удосконалення обслуговування;

- маркетингові стратегії, які включають встановлення цін у межах політики управління продажами з метою досягнення найбільш прибуткових обсягів продажів, за рахунок зниження витрат на реалізацію і досягнення найвищого з можливих рівня прибутковості операцій, удосконалення асортименту, комунікаційні заходи;

- стратегія кадрової політики та управління персоналом, що охоплює формування ідеології та принципів кадрової роботи, планування, залучення, добір і вивільнення персоналу, організацію робіт і керівництво персоналом, підвищення кваліфікації та підготовку персоналу, впровадження системи стимулювання його діяльності, розвиток соціального партнерства;

- фінансової стратегії, що у свою чергу складається з:

- кредитної стратегії, яка включає аналіз і планування грошових потоків, вибору стратегії залучення зовнішніх ресурсів, управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, розробки облікової та податкової політики, контролю і управління витратами;

- інвестиційної стратегії, що включає визначення загального обсягу інвестицій, раціональне використання нагромаджень, сполучення різних напрямів фінансування, розміщення мобілізованих коштів.

Для практичної реалізації розробленої стратегії розвитку діяльності вищому керівництву підприємства необхідно чітко уявляти собі, наскільки ефективно взаємодіють усі його підрозділи та функціональні служби. При цьому, доцільним є виділення функціональних управлінь, що мають змогу контролювати та коригувати як діяльність окремих підрозділів підприємства, так і роботу окремих напрямів діяльності.

Успіх функціональних стратегій підприємства гарантується, якщо стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, якщо чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

В цілому ж для більшості великих торговельних підприємств, які мають власну мережу, доцільно мати наступні функціональні підрозділи:

- управління з закупівель та менеджменту товарних категорій;

- управління з маркетингу (до нього можуть надходити відділи корпоративного маркетингу і маркетингу торговельних точок);

- управління логістики;

- управління персоналом;

- управління фінансами;

- відділ управління майном;

- відділ позамагазинної торгівлі (якщо підприємство обслуговує сегменти великих оптових клієнтів та сегмент HoReCa);

- відділ міжнародної торгівлі (якщо компанія є транснаціональною).

У межах цих підрозділів формуються функціональні стратегії, планують тактичні заходи та здійснюється рух товарів, коштів та інформації. Це, у свою чергу, забезпечує реалізацію окремих заходів та стратегії в цілому.

Таким чином, типологія функціональних стратегій визначається відповідно до різновидів функціональних підрозділів, що створені на підприємстві, а саме: особливість функціональних стратегій визначається масштабом діяльності підприємства та широтою охоплення цільових ринків.