Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

К. пед. наук, доцент Іванченко Є. А.

Одеський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна

Лекція в навчально-виховному середовищі системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

Потреба в конкурентоспроможних, ділових та всебічно розвинених кадрах, які впевнено діють у громадській, соціальній, політичній та виробничій сфері, приймають рішення в ситуації невизначеності та ризиків, складає особливість нашого часу. Насамперед це стосується фахівців галузі економіки та фінансів, тому що економісту особливо необхідно бути компетентним задля нормального „функціонування” у складному та вибагливому суспільстві. І сформувати цю компетентність належить під час професійної підготовки.

В результаті проведених нами досліджень ми дійшли висновку, що розв’язати зазначену проблему допоможе впровадження (СІПП МЕ), метою якої є формування компетентності економіста як професіонала та людини. При чому, під СІПП МЕ ми розуміємо динамічну, цілеспрямовану, нерівноважну, відкриту, нелінійну систему, яка може бути як керованою, так і самоорганізуючою; відповідну попитам сучасного ринку праці, здатну мобільно реагувати на зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації, на зміни в освіті, передбачати перспективний розвиток спеціальності.

Ключова ідея реалізації розробленої системи і відповідної технології її впровадження полягала у створенні навчально-виховного середовища, яке сприяло б успішному формуванню студентів як цілісних особистостей у інтегрованому мінливому світі, через інтеграцію знань, практичних умінь, навичок та досвіду діяльності, до набуття компетенцій, що складають компетентність економіста, а відтак, до сформованості рівня компетентності економіста, який забезпечить конкурентоспроможність випускників на ринку праці. На це й було спрямовано конструювання експериментального досвіду в спеціально організованих та контрольованих умовах. Реалізація системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів за відповідною технологією її впровадження проходила в Одеському інституті фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Останнім компонентом навчально-виховного середовища СІПП МЕ, який ввібрав у себе весь вплив запропонованої нами системи, стали форми навчання, однією з яких визнано лекції, що інтегрують як традиційні, так й інноваційні підходи до освіти економістів.

Лекції з дисциплін природничо-наукової, загальноекономічної підготовки та дисциплін циклу професійної підготовки були першим етапом опанування теоретичними знаннями, вивчення їх зв’язків із загальнонауковими та фундаментальними.

В межах створення навчально-виховного середовища нашої системи ми пропонували такі види лекцій:

· Лекція-бесіда (діалог з аудиторією). Надає можливість встановлення безпосереднього контакту лектора із слухачем (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Лекція-диспут. Протягом занять відбуваються не лише відповіді на окремі запитання теми, але й вільний обмін думками між лектором та аудиторією в інтервалах між логічними поділами лекційного матеріалу (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Проблемна лекція, протягом якої відбувається розв’язання певних проблем, які формулює лектор в ході занять. Виклад матеріалу може бути як у вигляді проблемної бесіди (елементи інтерактивності), так і монологічним (наказовим) (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Лекція з розгляду конкретних ситуацій. Подібна до лекції-диспуту, однак на обговорення зазвичай ставлять не певну проблему, а конкретну актуальну ситуацію (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Лекція-вікторина − потребує постійного звернення до практичного (чи життєвого) досвіду слухачів (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Лекція-консультація загалом побудована на роз’ясненні найбільш складних або важливих запитань з предмету (теми), які безпосередньо ставлять слухачі лекторові. Можливий вільний обмін думками (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Лекція-прес-конференція („круглий стіл”), на яку запрошують фахівців, експертів, консультантів. Застосовується для розгляду складних та широкоформатних тем, де рівень компетенції конкретного викладача вже недостатній (опис наведено за І. С. Волощуком).

· Бінарна лекція проводиться двома викладачами (або як представниками двох наукових шкіл, або як вченого та практика, або як представниками двох дисциплін).

Наведемо приклади використання різноманіття лекцій у навчально-виховному середовищі системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

З метою реалізації інтеграції різних наукових шкіл щодо навчання економістів в експериментальних групах серії лекцій читалися провідними фахівцями Міністерства фінансів України та науково-педагогічними працівниками різних вищих навчальних закладів економічної освіти. Наприклад, з курсу „Податковий облік України” лекції читав представник Державної навчально-наукової установи „Академія фінансового управління”, з використання новітніх технологій для облікових дисциплін професор з Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (м. Київ) тощо.

Кафедра соціально-гуманітарних наук провела серію проблемних лекцій з різних дисциплін циклу гуманітарної підготовки для студентів експериментальних груп. Наприклад, з філософії „Філософія, її предмет та роль у суспільстві”. Основна проблема – „чи наука „філософія”?”. Все викладання матеріалу побудовано так, щоб у висновках, сформульованих у кінці лекції, прозвучала позитивна відповідь – філософія є наука про загальні закони природи, суспільства і мислення людини. Іншим прикладом є лекція з теми „Наука”. Основна проблема − „що таке наука? Її специфіка та роль у суспільстві”. Викладач ставив питання, звернені до студентів, і разом з ними аналізував різні погляди на науку, її специфіку, з’ясовував роль науки у суспільстві.

Не лишились осторонь і викладачі, які викладають дисципліни циклу загальноекономічної підготовки. Лекція з курсу політичної економіки „Ринок як регулятор розвитку суспільного виробництва” стверджувала, що конкуренція в її усіх формах і видах неминуче веде до створення об’єктивних та суб’єктивних передумов економічного прогресу; текст та висновки дають підставу вважати цю лекцію у певному ступені проблемною. Або лекція „Економічний лад соціалізму. Державно-монополістична модель соціалізму”, в якій викладач ставив завдання розкрити державно-монополістичну модель соціалізму, причини її виникнення, показати адміністративно-командну систему і її регресивну роль у розвитку економіки, протиріччя державно-монополістичної моделі соціалізму, їх загострення і загальну кризу. Доказовий характер викладання дозволяв давати переконливі відповіді на запитання, поставлені на початку лекції.

Такі лекції дозволили побачити різні грані об’єктів, що вивчались, осмислити практику з точки зору теорії.

Викладачі кафедри вищої математики та інформаційних систем запровадили практику проведення бінарних лекцій. Зокрема, з дисципліни „Математичне програмування” лекцію з теми „Транспортна задача” проводили сумісно викладач, який вів безпосередньо дисципліну, та викладач „Інформатики та комп’ютерної техніки”, що дозволило розглянути даний вид задач лінійного програмування із боку математики та обчислювальної техніки. Лекція проходила із застосуванням мультимедійного проектора та інтерактивної дошки, студенти мали навчально-методичний посібник з курсу, що дозволило збільшити обсяг розглядуваного теоретичного матеріалу, кількість розв’язаних прикладів як у поясненні викладачів, так і студентами самостійно. Жвавий інтерес викликала пропозиція самостійного відтворення елементів розв’язку після пояснення, коли стирався слайд, створений викладачем. В кінці лекції студенти впевнилися в тотожності результату розв’язання задачі засобами математики та обчислювальної техніки.

Такі лекції дозволили співвіднести особистий досвід студентів та узагальнене теоретичне знання, наявні знання та нову інформацію, забезпечити міцність засвоєння нових понять, а також стимулювали інтерес, розвивали мислення, інтуїцію майбутніх економістів тощо.

Таким чином, різноманіття лекцій, види та засоби навчання, які використовувались при їх проведенні, дозволили насичити навчально-виховне середовище та створити умови для інтеграції знань, практичних умінь, навичок та досвіду діяльності, інтегруючи до професійної підготовки наукові знання, підходи різних наукових шкіл, інформаційні технології та соціокультурний досвід, що, в свою чергу, сприяло досягненню мети функціонування СІПП МЕ − формуванню компетентності економіста як професіонала та людини на рівні, відповідному сучасним запитам суспільства щодо фахівців галузі економіки та фінансів.