Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Залевський А.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Зміст інформаційного компоненту структури інноваційної педагогічної діяльності майбутнього педагога

Розглядаючи проблему підготовки вчителів до інноваційної педагогічної діяльності, варто з'ясувати суть самих понять "діяльність", "педагогічна діяльність", "інноваційна педагогічна діяльність", а також пов'язаного з ними поняття "суб'єкта".

Поняття діяльності ввів у науковий обіг І.Кант (XVIII ст.). У педагогічних працях діяльність трактується як структурний елемент навчально-виховного процесу І.Підласий, вивчається у взаємозв’язку з діяльністю учнів Н.Кузьміна, розглядається як нормативна Г.Балл і творча діяльності В.Загвязинський.

У широкому розумінні педагогічну діяльність визначають як “вид соціальної активності, спрямованої на передачу встаршими поколіннями молодшим накопичених людством цінностей культури та досвіду, створення умов для особистісного розвитку молодій підготовки її до виконання певних соціальних ролей у суспільстві”.

Важливого значення дослідницькій роботі вчителя надавав видатний вітчизняний педагог В.Сухомлинський. Він писав, що “за самою своєю логікою, за філософською основою, за творчим характером педагогічна праця неможлива без елементу дослідження і, насамперед, тому, що кожна людська індивідуальність, з якою ми маємо справу, є певною мірою своєрідний, неповторний світ думок, почуттів, інтересів. Для того, щоб педагогічна робота приносила вчителеві радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, потрібно привести кожного вчителя на щасливу стежинку дослідження”.

Огляд наукової літератури з проблем, присвячених дослідженню педагогічної діяльності свідчить про певні зміни у функціональній будові останньої як на суспільно-історичному, так і індивідуальному рівнях. У сучасних умовах спостерігається тенденція розширення професійних функцій, інноваційного спрямування роботи вчителів.

Як відомо, один з напрямів подальшого розвитку суспільства бачиться в інформатизації, яка характеризується проникненням інформаційних засобів і технологій у різні сфери людської діяльності: економіку, політику, побут. В інформаційному суспільстві інформація стає провідним фактором соціального розвитку. Поняття “інформація” (від лат. informatio – роз’яснення, викладання) належить до ключових понять кібернетики. Під інформацією розуміють відомості, які передаються усним, писемним або іншим способом.

Інформаційну культуру розглядають як певний рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреби людей в інформаційному спілкуванні, рівень ефективності створення, добору, зберігання, перероблення та подання інформації (О.Значенко).

Більше того, інформаційна складова на сучасному етапі розвитку суспільства відіграє важливу роль не лише в роботі педагогів, а й учнів

Таким чином, зростання ролі інформаційної культури вчителів на сучасному етапі розвитку освіти продиктоване рядом факторів.

1. Колосальним ростом обсягів психолого-педагогічної та фахової інформації. Опанування нею необхідне для підтримування високого професійного та загальнокультурного рівнів учителів.

2. Розширенням варіативності змісту освіти (варіативні частини шкільних програм, варіативні підручники, посібники), методів, засобів навчання (поліфункційні технічні засоби). Усе це вимагає від учителів уміння здійснити вибір з метою ефективного їх використання.

3. Зростанням впливу на учнів неконтрольованих потоків інформації, що надходять із засобів масової комунікації (телебачення, радіо, кінематографа, преси, комп’ютерних мереж), та необхідністю врахування можливостей медіа-освіти у підготовці школярів до життя в інформаційному суспільстві.

4. Інтенсивним розвитком інноваційних процесів у сфері освіти, що охоплюють усі ланки цієї системи та змушують учителів швидко реагувати на зміни.

5. Новими вимогами, які висуває суспільство до вчительської професії, залученням педагогів до інноваційного пошуку.

Інформаційна культура як складова професійної культури вчителів, з одного боку, характеризує суб’єктів педагогічної діяльності, а з другого – виступає умовою ефективності останньої.

Таким чином, все більшу роль у професійній роботі педагогів та їх інноваційній діяльності відіграє інформаційна культура. Введення інформаційного компоненту до структурної моделі інноваційної діяльності вчителя дозволяє врахувати цю особливість.

Цілісне уявлення про інноваційну педагогічну діяльність необхідне для подальшого дослідження умов формування та розвитку готовності майбутніх учителів трудового навчання до інноваційної педагогічної діяльності.