Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Горобій В.Д., Коломієць Ю.В.

 

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Аналіз програми трудового навчання загальноосвітньої школи

 

Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія”, концепції трудового навчання і креслення, базового навчального плану середніх навчальних закладів освіти, згідно з якими на вивчення даного предмета відводиться по 1 годині у 5, 6, 9 класах і по 2 години — у 7 і 8 класах.

Структура програми трудового навчання учнів у 8—9 класах міської школи включає “Вступ” і п’ять розділів: “Проектування виробів”, “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів”, “Електротехнічні роботи”. Теми першого, другого і третього розділів програми забезпечують послідовне включення учнів в усі етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів: виконання електротехнічних робіт у побуті, вибір об’єкта технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження. Така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до проектної та дослідницької. Акцент у роботі учнів переноситься саме на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси й технічні засоби.

З метою цілеспрямованої підготовки школярів до трудової дiяльності, формування у них певних умінь та навичок раціонального ведення домашнього господарства у програмах для 5—9 класів передбачено такі розділи “Раціональне ведення домашнього господарства”, “Технологія вирощування рослин”, “Технологія догляду за тваринами”. Зміст цих розділів включає основи культури харчування, електротехнічні роботи у побуті, озеленення приміщення і території, виготовлення побутових виробів на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомлення з основними технологіями вирощування рослин та догляду за птахами та тваринами.

У 8 і 9 класах, де відповідно до базового навчального плану відводиться по 2 години щотижнево на вивчення предмета, передбачене обов’язкове виконання учнями творчих проектів. Під проектом розуміється обґрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь. Ця діяльність включає в себе вибір об’єкта проектування, розробку конструкції, технології, виготовлення і оцінку. Разом з цим здійснюється нескладний економічний і екологічний аналіз виконуваної роботи, проводяться маркетингові операції. У процесі виконання проектів можуть бути застосовані різні види технологій: обробки конструкційних матеріалів, електроніки, інформаційних технологій, графічних і дизайнерських робіт, технології ремонтно-оздоблювальних робіт, технології сільського господарства і міського озеленення, домашньої економіки, підприємництва, народних ремесел тощо.

Для реалізації диференційованого навчання передбачено два основні варіанти програм: для дівчат та хлопців. Для класів сумісного навчання хлопців і дівчат може застосовуватися один із вказаних варіантів або їх поєднання. З метою забезпечення допрофільної підготовки школярів, свідомого вибору учнями профілю навчання, а також урахування відповідного матеріально-технічного і кадрового забезпечення шкіл зміст трудового навчання у 7, 8, 9 класах може базуватися на тих виробничих технологіях, які складають основу профільної підготовки старшокласників відповідної школи. Реалізація інваріантного змістового ядра трудового навчання школярів 5—9 класів, яке закладене у всі представлені варіанти програм, є обов’язковим. На основі орієнтовних тематичних планів учитель розробляє календарно-тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу. При цьому слід враховувати, що приблизно 25 % навчального часу відводиться на теоретичне навчання і 75 % — на виконання практичних робіт.

Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання лабораторно-практичних і практичних робіт. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів носять комплексний характер. До них належать: рівень передбачених програмою теоретичних знань та умінь застосовувати ці знання в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації й виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т. п.), виявлення елементів творчості.