Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Бублик Р.І., Гаргін В.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Загальнопедагогічні особливості формування освіченої творчої особистості.

Формування освіченої творчої особистості - одне з пріоритетних завдань реформування освіти в нашій країні.

Засоби дуже різноманітні. Але перш за все це праця на уроках трудового навчання в загальноосвітній школі. Формуючи предмети, людина формується сама. Краса праці формує культуру особистості, перетворює працю в сферу задоволення її головних потреб. Найяскравіше проявляється розвиток творчого потенціалу особистості підлітка на уроках трудового навчання, коли вони із захопленням працюють, створюють і виготовляють вироби значимі для самих себе та оточуючих.

Значення праці в розвитку особистості загальновизнано. Але сама по собі праця не гарантує розв'язання виховних завдань. Проблема в тому, на якій позиції при цьому стоять самі учні - виконавців, робочої сили чи творців, господарів своєї праці. Тому бажано так спрямувати трудову діяльність учнів, щоб праця стала джерелом розвитку громадянськості, відповідальності, ініціативи. В умовах такої організації праці, коли панує безвідповідальність, або кожен крок учнів контролюють дорослі, вона втрачає свій виховний сенс, оскільки принципове значення має не тільки кількість зробленого, а насамперед моральна позиція, сформульована учасниками.

Розвиток особистості, з одного боку є результатом різноманітної діяльності людини, з іншого - здійснення впливу на цю діяльність. Учитель трудового навчання має великий потенціал у створенні умов для цілеспрямованого розвитку дитини. Зміст діяльності учителя праці визначається сьогодні тими умовами, які ставлять йому сучасне виробництво, великі соціально-економічні зміни, що відбуваються у нашому суспільстві.

Функції учителя праці не обмежуються тільки передачею технічних та професійних знань, формуванням в учнів трудових умінь та навичок, організацією учбово-виховного процесу. Він формує особистість майбутнього працівника. У трудовому навчанні багато учнів домагаються більш значних результатів ніж в інших предметах. У зв'язку з цим у дитини виникає потреба у визнанні. Якщо він домагається підвищення свого авторитету, то його активність підвищується, а отже і підвищується творчість.

Залучення учнів до участі в різних видах навчальної праці є ефективним засобом розвитку їх організму, вдосконалення координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості.

Праця, за оцінкою лікарів, є біологічна необхідність. "Мозок приходить у розлад і хаос, - пише відомий учений-біолог, автор теорії стресу Г.Сєльє, - якщо ми не використовуємо його постійно для гідних занять".

Праця є для дитини могутнім джерелом пізнання і розвитку. У праці вона пізнає речі і явища, що складають основу його уявлень про зовнішній світ. Будь-який засіб або об'єкт трудової діяльності, будучи осмислені дитиною в їхніх властивостях, закономірностях і зв'язках, перетворюється у визначену одиницю знань. Лише адекватно з огляду на ці знання, діти досягають поставленої пізнавальної мети. Вплив праці на розвиток мислення виявляється й у формуванні в дитини здатності до узагальнення. Знання, придбані в процесі праці, він неминуче переносить на інші - недосліджені об'єкти.

Для успішного здійснення трудової діяльності потрібна участь всієї особистості індивіда: його психічних процесів, психічних станів і психічних властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль трудової дії, контролює хід цієї дії, оцінює її результати тощо.

Високі вимоги до людини висувають соціальні умови праці. Адже праця - це не тільки предметно-перетворювальна діяльність, але і спілкування суб'єкта цієї праці з іншими людьми. Як відомо, існують різні форми організації навчально-трудової діяльності учнів на уроках трудового навчання: індивідуальна, парна, групова, колективна. В більшості випадків це праця, яка носить колективний характер і її здійснення обов'язково пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему міжособистісних відношень.