Дорофєєв В.В., Бобильова І.Т., Щербинська Г.О.

Дніпродзержинський державний технічний університет

Елементи технологічного конструювання при проведенні модульного контролю з машинобудівного креслення

При проведенні модульних контролів з машинобудівного креслення можливі різні підходи до такої процедури. Враховуючі на те, що в сучасних умовах перевага надається використанню комп’ютерів, найбільш поширеним підходом до тестування знань є формуваня бази запитань з відповідями, які передбачають два варіанти «так», або «ні».

Але такий підхід зводить нанівець ті великі намагання викладачів, які дають можливість підготовити та отримати високоякісного спеціаліста.

Водночас, в більшості вищих учбових закладах проведення тестування без використання комп’ютерних програм дозволяється лише в обмежених випадках (відсутність електричного струму в день тестування, або хвороба студента).

Тому виникла потреба розробити підхід до комп’ютерного тестування, який бі зміг максимально нагадувати процес спілкування з викладачем та включав би в себе елементи логічного мишлення та конструювання.

За нашою уявою та досвідом використання таким підходом може стати тестування,коли студент розробляє невелику технологічну карту і алгоритм дій вводить до комп’ютера.Цей алгоритм розроблено заздалегідь викладачами ,а студенту необхідно підтвердити свої знання. Стає зрозумілим, що вгадати відповідь неможливо, бо вона складається з набору спеціальних технічних виразів,термінів та фраз, на відміну від варіанту «так»-«ні», де вірогідність «влучення» складає 50 %.

Розглянемо на прикладі один із можливих підходів.

Рис.1

На кресленні наведенно зображення запобіжного клапану. Разом з традиційними питання для тестування (скажімо, «під якою позицією на кресленні є гвинт?») нами пропонується також зовсям інший, новий підхід.

Уявимо, що в процесі експлуатації такого механізму виникла потребя відрегулювати зусилля пружини.Студенгту ставиться питання,як це можливо зробити?

Технологічно це можливо зробити, виконавши певну кількість операцій у чіткій послідовності. Наведемо їх:

-викрутити гвинти 11

-зняти кришку 7 разом з прокладкою

-послабити гайку 12

-гвинтом 8 відрегулювати зусилля пружини 5.

Складання механізму відбувається у зворотній послідовності .

Якщо студент відвідував заняття, креслив схожі механізми, то встановити таку послідовність йому не дуже складно. Тим більше, що наведені нами операції викладені перед студентом, а йому залишається лише розставити їх у логічній послідовності.

Ще одним прикладом втілення реальної технологізації є завдання з умовної заміні пружини. Ця задача набагато складніша ( і не тільки з огляду більшої кількості операцій). Справа в тому, що до її розв’язання можливо підійти двома шляхами.

Розглянемо обидва.

Здавалось би, можливо спочатку відокремити корпус 1 від стакану3 шляхом розборки кріпильної групи (10,13,15).

Але в цьому випадку пружина буде стиснута і при розборці можливе ушкодження та травма .

Тому слід виконати усі технологічні операції з ослаблення пружини (які розглядались у попередньому прикладі) і тільки після цього переходити до розборки кріпильної групи (10,13,15).

Такі підходи до проведення тестування дозволять вносити елементи творчості та конструювання і як результат – підвищити якість підготовки студентів.Вже з перших курсів, коли традиційно викладається машинобудівне креслення, студент привчається мислити категоріями конструктора ,фахівця з охорони праці.

Кафедра графіки ДДТУ багато працює в цьому напряму з метою розробити нові підходи в тестуванні та вдосконалити існуючі.