Фурман І .В., Любасюк Т.В. 

Вінницький національний аграрний університет

Особливості розвитку міжбюжетних  відносин в Україні

 

Бюджетна система відіграє важливу роль в економічних перетвореннях України. Міжбюджетні відносини слугують дієвими важелями впливу на фінансову, виробничу та інші сфери економіки, вони впливають на формування й розвиток господарських відносин в країні. Ефективно функціонувати економіка країни не може без стабільних, надійних та сильних міжбюджетних відносин.

На даний час система міжбюджетних відносин України долає значні труднощі. На її розвиток постійно впливають суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення, відсутність обґрунтованої та загальновизначеної концепції їх розвитку.

Розробці теоретичних аспектів розвитку, організації та регулювання міжбюджетних відносин присвя­чені праці багатьох дослідників, зокрема Р. Гор­дона, Д. Н. Кінга, Р. Маккінона, Р. Масгрейва, У. Оутса, В. Танзі, Ч. Тібу, В. Уотсса, А. Шаха, О. К. Павлюк, Д. Полозенко, В. Федосов, І. Чугунов, В. Швець, С. Юрій та ін.

Відповідно до Бюджетного Кодексу України, міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Респуб­лікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів цих суб’єктів відносин фінансовими ресурсами, необхідними для виконання ними функцій, передбачених Конституцією України та Законами України, що безпосередньо впливає на соціальну й економічні ситуації в суспільстві [1].

Дослідження суті міжбюджетних відносин та основних передумов їх розвитку дало можливість систематизувати останні за такими напрямами:

1. Історичні (можливість використання досвіду міжбюджетних відносин в період економічних реформ).

2. Економічні (необхідність проведення всебічного зміцнення дохідної бази; розширення переліку власних доходів місцевих бюджетів; об’єктивна потреба встановлювати план надходжень Держбюджету для кожного району та міста і

відносини в Україні:перераховувати додаткову дотацію від їх перевиконання; забезпечення прозорого механізму надання субвенцій, визначення окремих видатків; потреба удосконалення місцевих податків і зборів як важливого джерела власних доходів місцевих бюджетів, а також реформування організаційної структури органів Державної податкової служби).

3. Соціальні (необхідність підвищення ролі органів місцевого самоврядування у розв’язанні проблем повсякденного життя людей, попередньо створивши для цього необхідні передумови; підвищення рівня життя та зайнятості населення).

4. Суспільно-правові (державна політика, що поширюється в області міжбюджетних відносин; нагальна потреба в утворенні повноцінних органів самоврядування із виконавчими органами на рівні областей і районів; потреба в проведенні обґрунтування доцільності використання бюджетних та податкових преференцій, контрактів органів влади, наявність центральних органів виконавчої влади з питань регіональної політики та місцевого самоврядування).

5. Організаційно-технічні (необхідність створення єдиної інформаційно-аналітичної бази фінансових показників; потреба в модернізації інституту місцевих державних адміністрацій в аспекті надання їм статусу виключно місцевих органів виконавчої влади з контрольно-наглядовими функціями; необхідність здійснити ефективне розмежування функцій, повноважень та сфер відання між центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також між органами місцевого самоврядування різних рівнів) [3, 2].

Змістовно міжбюджетні відносини включа­ють такі основні рольові функції:

-         збалансованість бюджетів за доходами і ви­датками;

-         правову основу суб’єктів міжбюджетних відносин як сукупності відносин між органами державної влади і місцевого управління з приво­ду розмежування і закріплення між ними бюджет­них повноважень, дотримання прав, обов’язків і відповідальності їх у сфері процесу складання і виконання бюджету;

-         економічну основу міжбюджетних відносин як системно організованих фінансових потоків і зв’язків між суб’єктами міжбюджетних відносин з приводу формування доходів, розподілу і викорис­тання за цільовим призначенням бюджетних коштів.

Таким чином, міжбюджетні відносини за своїми рольовими функціями спрямовані на за­безпечення монолітності бюджетної системи дер­жави шляхом узгодженості складових бюджетної системи, яка досягається організаційно-правови­ми та фінансовими відносинами між органами державної влади і органами місцевого самовря­дування щодо встановлення та розмежування бюджетних повноважень, фінансових ресурсів, прав, обов’язків та відповідальності в ході бю­джетного процесу [2, 131].

Основна роль міжбюджетних відносин полягає у здійсненні розподілу публічних фінансів, забезпеченні відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень. Відповідно до цього міжбюджетні відносини потребують регулювання.

Суть регулювання міжбюджетних відносин полягає у забезпеченні відповідності між повноваженнями на здійснення видатків і бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Регулювання міжбюджетних відносин слід розглядати як процес і сукупність заходів впливу, пов’язаних з перерозподілом коштів між ланками всередині бюджетної системи. бюджетне регулювання реалізується через взаємозв’язки сфери державних фінансів, зокрема бюджетної її ланки з іншими сферами фінансової системи держави. Регулювання міжбюджетних відносин належить лише до сфери державних фінансів і відбувається через двосторонній рух фінансових ресурсів між державним і місцевими бюджетами: вилучення коштів місцевих бюджетів, надання фінансової допомоги з державного бюджету, наділення місцевих бюджетів доходами та ін. Важливою ознакою регулювання відносин між бюджетами є їх регламентування законодавчими і нормативними актами з боку держави [4].

Слід зауважити, що значним недоліком системи між­бюджетних відносин і бюджетного регулювання є практична відсутність належних зусиль щодо ліквідації надмірної диференціації бюджетної забезпеченості регіонів країни внаслідок нерівно­мірності розвитку регіональних продуктивних сил, реалізації конкретних переваг кожного ре­гіону замість послаблення темпів розвитку регіо­нів-донорів вилученням значних коштів для міжбюджетного перерозподілу.

 

Використана література:

1.     Бюджетний Кодекс України. — К. : Ліга-За­кон, 2010. — 116 с.

2.     Лисяк Л. В., Олійник В. Я., Дем’яненко В. Є.  Міжбюджетні відносини: сутність, рольові функції та фінансове регулювання / Л. В. Лисяк, В. Я. Олійник, В. Є. Дем’яненко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2011. – № 2(14). – С. 130-133

3.     Дорош В.Ю. Регулювання міжбюджетних відносин / В.Ю.  Дорош // Економічний форум.2011. – № 1. – С. 1-5

4.     Рябушка Л. Б., Прокопенко М. В.  Теоретичні засади регулювання між бюджетних відносин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2011_31/11_31_28.pdf