Павлюкова Н.Ф.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Дослідження змін у системі ціннісних орієнтацій, потреб та установок учнів старших класів різної професійної спрямованості навчання

Відношення до навчальної діяльності та навчальна мотивація в старших класах мають подвійний і навіть дещо парадоксальний характер. З одного боку цей період характеризується зниженням мотивації навчання, що пояснюються зростанням інтересу до навколишнього світу, що знаходиться за межами школи, а також зацікавленістю в спілкуванні з однолітками. З іншого боку, саме цей період є сенситивним для формування нових зрілих форм мотивації. Пізнавальні мотиви учнів старших класів характеризуються спрямованістю на продовження освіти після закінчення школи. У зв’язку з цим навчальні інтереси школярів починають опосередковуватися професіями та власними здібностями. Дослідження У.В.Дубровіної позволило виділити групи мотивів по популярності серед старшокласників. Найголовніший – мотив самоствердження, пов'язаний з прагненням завоювати через навчальні досягнення стійке положення в колективі однолітків. Другий – мотив саморозвитку, пов'язаний з прагненням учнів розвивати в собі в процесі навчання такі особистісні якості як воля, цілеспрямованість. На третьому місці знаходяться два мотиви – пізнавальний та мотив спілкування. Далі йдуть вузькопрактичні мотиви, пов’язані з відношенням старшокласників до школи як засобу переходу в доросле життя.

Актуальність цієї теми міститься, з одного боку, в тому, що зрозумівши механізм формування мотиваційної сфери людини, ми можемо цілеспрямовано впливати за допомогою виховних дій на становлення мотивації дітей. З іншого боку актуальність цієї теми – в тому, що потреби людини є вихідними спонуками до дії. Проблема виховання потреб в педагогіці розкривається недостатньо. Вчитель має добре знати, які потреби спонукають активність учня, щоб створюючи умови для їх задоволення, вирішувати свою головну професійну задачу – викликати до життя мотиви, що роблять людину гарним учнем.

Мета роботи: встановити залежність між мотиваційно-потребнісною та успішністю учнів старших класів середньо загальноосвітньої школи з профільним навчанням.

Дослідження проводилося на базі середньої загальноосвітньої школи з профільним навчанням м. Дніпропетровська протягом двох років.

Об’єктом дослідження були учні старших класів (9-11 кл.).

Гуманітарний профіль був обраний за контроль, з яким порівнювались математичний і медичний.

Цінності були умовно розподілені на дві групи:

I група з домінуванням цінностей, орієнтованих на діяльність, тобто пов’язаних з успішністю (тверда воля, впевненість у собі, відповідальність, творчість)

II група з домінуванням соціально-особистісних цінностей: - активне діяльне життя (життєва мудрість, здоров’я, вихованість, чесність).

Аналіз результатів трьохрічного дослідження ціннісних орієнтацій в учнів різних профілів свідчить про наступне. Відмінностей у системі цінностей учнів 9 класів різних профілів не було. Такі результати можна пояснити ще не завершеним розвитку особистості школярів.

Результати ж 10 класу демонструють різницю в системі цінностей учнів гуманітарного та математичного профілів: серед учнів математичного класу починають домінувати цінності I групи, а гуманітарного – другої. Поряд з тим оцінки учнів гуманітарного класу, що й були вищими, набагато підвищуються у порівняні з оцінками інших класів, що змінюються менш значуще. Тобто учні – гуманітарії раніше за інших усвідомили значення їх шкільної успішності для подальшого навчання.

В 11 класі в учнів гуманітарного та математичного профілів зберігаються тенденції, що з’явилися торік. Тобто учні гуманітарного класу продовжують підтримувати досить високий сталий рівень своєї успішності та домінування соціально-особистісних цінностей I групи, що призводять до зростання рівня їх успішності до рівня учнів гуманітарного класу. В цей же час стає значущою відмінність учнів біологічного класу, в яких на протязі всіх трьох років спостерігалось переважне домінування цінностей II групи. Можна припустити, що сталий низький рівень вираженості цінностей I групи у межах 20-30 % є однією з причин низького рівня успішності учнів біологічного класу.

Важливим компонентом мотивації до тієї чи іншої діяльності є потреби. Тому було проведено дослідження рівня задоволення основних потреб учнів. Рівень задоволення основних потреб учнів усіх класів знаходиться в діапазоні частково задоволення, але більше або менше відрізняється в учнів різних профілів та змінюється з часом.

Дослідження мотиваційно-потребнісної сфери учнів старших класів різної професійної спрямованості навчання вказують на вплив ціннісних орієнтацій рівня задоволення основних потреб, а також професійної спрямованості навчання на успішність навчальної діяльності. А саме з проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

· Ієрархія цінностей учнів знаходиться на початковій стадії розвитку і зазнає хвилеподібних коливань. Проте учнів біологічного профілю відрізняє сталий низький рівень значення цінностей, пов’язаних з діяльністю.

· Рівень задоволення основних потреб учнів усіх класів знаходиться в діапазоні часткового задоволення та більше або менше відрізняється в учнів різних профілів та змінюється з часом.

Оскільки мотивація базується на потребах, то вчителю необхідно проводити роботу з формуванням потреб навчання. При цьому необхідно:

- спиратися на досягнення попереднього віку;

- намагатися мобілізувати потенційні можливості даного віку;

- готувати «грунт» для наступного віку, тобто орієнтуватися не тільки на цей рівень, але й на зону найближчого розвитку потреб навчальної діяльності.