Хомишин Н.І.
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
Основні тенденції у структурі попиту та
вплив імпорту в країнах ЦСЄ
Економіка країн Центральної та Східної Європи
зазнала різних випробувань, особливо після розпаду Радянського Союзу, а потім
після вступу в ЄС. Така перебудова спричинила радикальні зміни у всіх секторах
економіки. Тому структура попиту переживає період постійної трансформації та
еволюції, що і зацікавлює в дослідженні цієї теми.
Якщо поглянути на
середні темпи зростання приватного і державного споживання, інвестицій,
експорту та імпорту кожної країни протягом 1990-2000р.р. і 2000-2008р.р. то
побачимо великі відмінності. Видно, що темпи зростання майже кожного показника
набагато вищі протягом другого періоду. Порівняно з 90-и р.р. досить сильно
змінилася ситуація у Україні: якщо в 90-их р.р. кожний компонент зростав
від’ємними значеннями, то протягом 2000-2008р.р. бачимо протилежну ситуацію.
Сильно зросло приватне споживання – такі високі темпи зростання протягом 2000-2008
р.р. не спостерігаються ні в країнах ЦСЄ, ні в цілому світі. В цей самий час
зростав і імпорт України. Тобто, таке зростання приватного споживання в
основному спричинене імпортом товарів та послуг з-за кордону. Подібна ситуація
спостерігається і в Росії. Значно зросли інвестиції майже у всіх країнах. Що ж
стосується державного споживання, то в кожній країні також вищі темпи зростання
порівняно з попереднім періодом.
В результаті таких змін відбуваються зміни в структурі
споживання. В таблиці 1 наведено структура витрат у країнах ЦСЄ у 1999 і 2007
році. Ще у 1999 році продукти харчування, напої займали найбільшу частину
бюджету кожної розглянутої країни. Найбільші витрати на ці товари були у
Болгарії (53%) і Румунії (58%), найменші – у Чехії і Словенії (27%). Проте, вже
у 2007 році ця частка сильно зменшилася.
Причому, румуни і цього разу займають найвищу позицію, витрачаючи
найбільшу частку свого доходу на продукти харчування і безалкогольні напої –
29,7%, найменшу частку – словенці, чехи, угорці і естонці. Інші витрати
збільшилися у порівняння з 1990 роком. Наприклад, витрати на житло зайняли
досить велику частку: найбільша в Чехії (28,3), найменша в Литві (19,4).
Витрати на відпочинок, розваги теж є важливим показником рівня розвитку країни,
лідерами по яких залишаються Чехія, Словенія, Словаччина, Естонія.
Таблиця 1. Індивідуальні споживчі
витрати в країнах ЦСЄ, %
|
|
Продукти харчування |
Житло |
Транспорт |
Відпочинок і культура |
Інше |
|||||
|
1999 |
2007 |
1999 |
2007 |
1999 |
2007 |
1999 |
2007 |
1999 |
2007 |
|
|
Болгарія |
53 |
21,8 |
13,8 |
24 |
7,3 |
18 |
6,8 |
14,3 |
19,1 |
21,9 |
|
Естонія |
38 |
17 |
18 |
23,7 |
8 |
13,8 |
10 |
15,7 |
26 |
29,8 |
|
Литва |
49,9 |
25,8 |
12,9 |
19,4 |
8 |
16,9 |
7,7 |
9,6 |
21,5 |
28,3 |
|
Латвія |
41,5 |
22,2 |
17,7 |
24,6 |
9,5 |
11,2 |
8 |
13 |
23,3 |
29 |
|
Польща |
35,6 |
20,9 |
19,1 |
28 |
9 |
8,6 |
8,4 |
10,2 |
27,9 |
32,2 |
|
Чехія |
26,6 |
15,5 |
17,5 |
28,3 |
11 |
11,5 |
16,1 |
17,3 |
28,8 |
27,4 |
|
Румунія |
58 |
29,7 |
13 |
26,3 |
6,7 |
16,9 |
3,9 |
9,2 |
18,4 |
17,9 |
|
Словаччина |
33,4 |
17,9 |
15,8 |
31,4 |
8,9 |
8,4 |
13,8 |
16,2 |
28,1 |
26,1 |
|
Словенія |
26,9 |
14,4 |
10,7 |
24,7 |
15 |
16,2 |
14,5 |
16,5 |
32,9 |
28,2 |
|
Угорщина |
30,1 |
16,9 |
20 |
24,8 |
13,2 |
16,1 |
9,5 |
13 |
27,2 |
29,2 |
Проаналізувавши
структуру споживання в різних країнах ЦСЄ, очевидно, що частка витрати на
продукти харчування досить інтенсивно зменшується з року в рік. Інші витрати
зростають. Значні позитивні зміни відбулися в Болгарії, Естонії, Польщі. Така
ситуація є результатом видозмін у структурі експортно-імпортних потоків,
результатом чого є позитивний економічний розвиток країн цього регіону.
Розглянемо
відмінності між впливом імпорту на споживання в різних країнах. Для цього
скористаємося регресійною моделлю, яка має вигляд: CONSUMPTION=α1+α2*IMPORT+е, де CONSUMPTION – це приватне споживання, IMPORT – це імпорт товарів і
послуг країни, а е – похибка регресії. Дані взяті у відсотковій зміні до
попереднього року. А результати, отримані за допомогою МНК, наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Взаємозв’язок між споживанням та імпортом в країнах ЦСЄ
|
|
Болгарія (1971-2008) |
Чехія (1991-2008) |
Польща (1971-2008) |
Угорщина (1971-2008) |
Словенія (1991-2008) |
Естонія (1991-2008) |
Україна (1991-2008 |
|
Залежна
змінна |
Споживання |
||||||
|
Константа |
-0,2 (-0,09) |
-1,4 (-0,52) |
3,1 (1,42) |
6,28 (3,25) |
1,74 (0,75) |
5,32 (1,29) |
-1,56 (-0,49) |
|
Імпорт |
0,81 (7,2) |
0,86 (6,78) |
0,52 (2,84) |
0,25 (2,07) |
0,75 (4,25) |
0,23 (0,8) |
0,85 (7,27) |
|
R-квадрат |
0,76 |
0,75 |
0,38 |
0,11 |
0,68 |
0,11 |
0,58 |
|
Nспостережень |
38 |
18 |
38 |
38 |
18 |
18 |
18 |
З
отриманих результатів бачимо, що між імпортом і споживанням існує прямий
зв'язок. Зміна в обсягах імпорту спричиняє сильну зміну в споживанні у таких
країнах як Болгарія, Чехія та, звичайно, Україна. В цих країнах зростання
імпорту на 1% призводить до зростання споживання приблизно на 0,85%. Найменший
вплив на споживання відбувається в Угорщині та Естонії, проте, R-квадрат в цих країн
найменші, тому і результати можуть бути недостатньо значимими. Збільшення
імпорту Польщі, наприклад, на 2 %
призводить до збільшення споживання тільки на 1%. В Словенії цей вплив є трохи
більший.
Отже, зростання імпорту у країнах ЦСЄ позитивно впливає на
споживання. Найбільш сильний зв'язок між імпортом та споживанням у таких
країнах як Болгарія, Чехія та, звичайно, Україна. Найменший вплив на споживання
спостерігається в Угорщині та Естонії.