Мовчан І.В.

Кременчуцький державний університет ім. М.Остроградського

вплив податкового стимулювання на розвиток інноваційної діяльності

З розвитком ринкових відносин в Україні та світі, одним з головних показників рівня розвитку економічної системи є рівень інтелектуального виробництва. У економічному розвитку більшості країн світу вирішальну роль відіграють саме інноваційні чинники, забезпечуючи їм стійкі темпи економічного зростання, прискорене нагромадження інтелектуального капіталу, підвищення конкурентоспроможності національних економік в умовах глобалізації. Негативні тенденції гальмування інноваційного розвитку в Україні, зменшують її економічний потенціал та збільшують конкуренті переваги інших країн. Тому держава повинна здійснювати реформи, спрямовані на розвиток інноваційної сфери для підсилення економічного потенціалу в умовах кризи.

Інноваційний розвиток повинен бути одним із пріоритетів економічної політики держави, а як свідчить світовий досвід, він не можливий без системи ефективної державної підтримки, яка зумовлена насамперед масштабами фінансових витрат на проведення досліджень і реалізацію їх результатів. Забезпечувати інноваційний розвиток держава може прямими методами підтримки інноваційної діяльності (фінансування інноваційних процесів із бюджету, використання цільових програм тощо) або непрямими методами (податкові і кредитні стимули, страхування інноваційних ризиків тощо).

Постійний дефіцит фінансових ресурсів в Україні не залишає засобів для розвитку інноваційної діяльності. У сучасних умовах, на нашу думку, податкове стимулювання є одним з найбільш універсальних механізмів сприяння інноваційного розвитку України. Держава через податковий механізм повинна активно впливати на структуру суспільного відтворення, забезпечуючи сприятливі умови прискореного накопичення капіталу в перспективних та пріоритетних галузях і сферах, до яких належить і інноваційна.

Загальна мета стимулювання реалізації інноваційних проектів полягає у зменшенні податкового зобов'язання платника податку. Для зниження податкового навантаження і одночасного стимулювання оновлення основних фондів, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації працівників тощо необхідно застосовувати комплекс заходів, які б сприяли розвитку інноваційних процесів, при цьому збалансовуючи фіскальну та регулюючу функції податків.

Обмежені можливості держави у спрямуванні фінансових потоків в інноваційний розвиток економіки вимагають створення сприятливих умови для залучення додаткових коштів у цю сферу, яка нажаль не є достатньо привабливою не тільки для вітчизняних, а й зарубіжних інвесторів, на основі застосування податкових важелів регулювання інноваційної діяльності. Ефективна система податкового стимулювання дасть змогу налагодити та посилити державно-приватне партнерство у сфері інновацій, тобто налагодження та зміцнення зв’язків між промисловим сектором та наукою, посилити та збільшити фінансування процесів дослідження розвитку та впровадження інновацій

Для оптимального використання витрат на інноваційну діяльність у процесі використання податкових стимулів держава повинна розробити дієву систему підтримки такої діяльності, використовуючи ефективну і надійну систему добору тематики досліджень, розробки і впровадження інновацій підкріплену досконалою нормативно-правовою базою, а також конкретними інструментами податкового стимулювання. Наприклад, умовою отримання суб’єктом господарювання податкових пільг для здійснення інноваційної діяльності має бути спрямування ззаощаджених внаслідок отримання пільг коштів на подальші дослідження і розвиток. Тобто ефективність використання отриманих пільг має бути ретельно оціненою та мати цільовий характер використання коштів, отриманих внаслідок податкових пільг. Крім того законодавчо повинна бути встановлена відповідальність отримувачів пільг у разі порушення умов їх надання.

З огляду на обмеженість бюджетних коштів та потреби фіскального збалансування, запровадження податкових пільг необхідно здійснювати поетапно. Для цього необхідно виділити систему пріоритетів, щодо яких зазначені інструменти застосовуватимуться першочергово. Причому від визначення технологічних пріоритетів (які на сьогодні встановлюються законодавчо) доцільно перейти до більш гнучкої системи встановлення критеріїв відбору пріоритетних технологій та інноваційних проектів, а саме за їхніми функціональними ознаками (тобто тим, які стратегічно важливі питання соціально-економічного розвитку вони вирішують).

Отже, на сьогодні в Україні, необхідно створити чітку, ефективну, законодавчо врегульовану інноваційну систему на основі оптимального поєднання прямих і непрямих методів стимулювання інноваційної діяльності, а в сучасних умовах з акцентуванням саме на непрямих методах – методах податкового стимулювання.

Література:

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 (з наступними змінами і доповненнями) // Режим доступу з http://zakon.nau.ua/doc/?code=334/94-%C2%D0

2. Замасло О.В. Податковий механізм стимулювання інноваційної діяльності в Україні / О.В. Замасло //Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 235-240.

3. Никифоров А. Податкове стимулювання інноваційної діяльності/ А. Никифоров, В. Диба, В. Парнюк //Фінанси України . – 2009. – № 5. – С. 78-86.

4. Крайнєв П.П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю [Текст]: Монографія / П.П. Крайнєв. - К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2004. - 448 с.