Економічні науки/6.Маркетинг і менеджмент

К.е.н. Ткачова С.С.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Франчайзинг у ресторанному бізнесі:

переваги та стримуючі чинники

За умов розвитку ресторанного бізнесу в Україні шляхом активного формування ресторанних мереж, що прогнозується експертами та аналітиками у найближчій перспективі, франчайзинг визначається однією з найефективніших систем.

Теоретичні та практичні аспекти франчайзингу достатньо широко представлено у науковій та навчальній літературі, у галузевих періодичних виданнях, у мережі Інтернет. Франчайзинг – це система мережевого (сітьового) бізнесу, до складу якої входить компанія франчайзер, що розробила, успішно використовує та продає елементи власного бізнесу, та компанії або підприємці – франчайзі, які придбали у франчайзера право користування брендом (торговельною маркою) та методами ведення бізнесу [1].

Асоціація франчайзингу України, компанія «Укрстандартфраншиза» та ін. активно пропагують використання франчайзингу в різних сферах, у тому числі й у ресторанному бізнесі, кількість франчайзерів в якому постійно зростає. Так, за даними Асоціації франчайзингу України, у 2007 році у ресторанному бізнесі працювало 55 франчайзерів, у 2009 році – 119 [2]. За цим показником ресторанний бізнес поступається тільки торгівлі, але резервів для більш активного розвитку є багато. Визначенню переваг від використання франчайзингу, а також чинників, що стримують його розвиток в Україні в цілому та в ресторанному бізнесі зокрема, присвячена наукова робота.

Франчайзингові проекти реалізують як мережі підприємств швидкого обслуговування та формату Quick&Casual, так і мережі елітних підприємств ресторанного господарства.

Ресторанний бізнес України є привабливим для міжнародних компаній, які за умов стабілізації політичного та економічного стану держави, мають наміри реалізувати стратегічні програми щодо організації та розвитку франчайзингових ресторанних мереж в Україні. Підтвердженням вищезазначеного є наявність достатньо широких переліків пропозицій (каталогів) з продажу франшиз на організацію ресторанного бізнесу. Так, наприклад, з 51 пропозиції тільки 5 належить вітчизняним компаніям та відносяться до фаст-фудів [3]. Інші франшизи з організації кафе, кав’ярень, піцерій, ресторанів, фаст-фудів належать міжнародним компаніям, бренди яких мають як національне, так і світове визнання.

Світова практика довела, що франчайзинг спроможний сформувати певну ієрархію переваг від рівня економіки держави в цілому до рівня споживачів ресторанних послуг.

Проаналізуємо кожну складову ієрархії. Так, на державному рівні франчайзинг сприяє:

- зростанню обсягів інвестицій в економіку держави;

- формуванню та підвищенню загальної культури підприємництва;

- створенню нових робочих місць;

- набуттю нових ідей, методів і технологій у бізнесі;

- створенню комплексної системи практичного навчання малому підприємництву.

На галузевому рівні франчайзинг спроможний забезпечити:

- підвищення здорової конкуренції між суб’єктами господарювання;

- зростання рівня забезпеченості споживачів підприємствами ресторанного господарства та місцями в них;

- підвищення якісного рівня розвитку ресторанного бізнесу;

- охоплення ресторанними послугами ринкових ніш соціальної спрямованості, таких як: шкільне харчування, студентське харчування, харчування у промислових підприємствах, в офісах, у закладах лікування тощо.

На рівні суб’єктів господарювання, які виступають як франчайзери, франчайзинг гарантує:

- активний розвиток мережі підприємств;

- зростання частки ринку, що займає мережа;

- економію власного капіталу та трудових ресурсів (власний капітал франчайзера мінімально задіяний у розширенні бізнесу);

- отримання додаткових доходів;

- можливість здійснення стратегічного управління мережею.

На рівні франчайзі франчайзинг забезпечує отримання таких переваг:

- унікальна можливість організації власної справи, гарантовано якісного та надійного бізнесу;

- отримання готової ринкової ніші в бізнесі;

- використання відомого бренду (торговельної марки) та можливість придбання позитивної репутації серед споживачів та інших учасників ринку;

- значно більша кількість споживачів, ніж у конкурентів;

- використання загальних для мережі маркетингових інструментів;

- системна допомога франчайзера в організації та розвитку бізнесу;

- отримання досвіду роботи за передовими вітчизняними або міжнародними стандартами;

- зацікавленість керівництва в отриманні позитивних результатів та зниженні витрат, оскільки франчайзі – це власник бізнесу.

Споживачі ресторанних послуг отримають від розвитку франчайзингу в Україні:

- можливість широкого вибору ресторанних послуг, які за якістю та ціною відповідатимуть їх вимогам;

- вивільнення часу за умов харчування поза межами дому;

- зацікавленість у відвідуванні закладів однієї мережі як результат реалізації програм лояльності;

- підвищення загального рівня культури споживачів та культури харчування зокрема за рахунок знайомства з національними кухнями, кулінарними традиціями держав світу тощо.

Розвиток франчайзингу в Україні стримують певні чинники, які, на нашу думку, можуть також бути поділені між умовними рівнями ієрархії, що розглядаються у науковій роботі.

На рівні держави роль стримуючих чинників відіграють:

- недосконалість нормативно-правової бази франчайзингу;

- відсутність програми розвитку франчайзингу як складової державної програми підтримки малого та середнього підприємництва;

- недостатня кількість консалтингових і маркетингових компаній, здатних надавати кваліфіковану допомогу потенційним франчайзерам та франчайзі [4];

- відсутність мотиваційних механізмів щодо підвищення зацікавленості підприємців до використання франчайзингу;

- недостатня підтримка розвитку вітчизняних ресторанних мереж соціальної спрямованості тощо.

На галузевому рівні розвиток франчайзингових мереж гальмується:

- недостатньою кількістю відомих брендів у ресторанному бізнесі;

- низьким рівнем ділової культури у підприємницькому середовищі;

- достатньо високим рівнем впливу на функціонування та розвиток ресторанного бізнесу з боку контактних аудиторій;

- відсутністю дієвих механізмів стандартизації та сертифікації ресторанних послуг тощо.

На рівні франчайзерів відчувається нестаток професійних франчайзі, які мають необхідні знання, навички та досвід роботи у ресторанному бізнесі; складність стратегічного управління мережею; викликає стурбованість ризик зашкодити бренду, знизити його репутацію за рахунок неякісної роботи франчайзі, порушень стандартів якості, обслуговування. Франчайзі вимагають від франчайзерів більш детально опрацьованих документів та більше реальної допомоги щодо організації та розвитку бізнесу, підвищення ефективності рекламної діяльності.

На рівні франчайзі складність в отриманні переваг від франчайзингу пов’язана з недостатньою кількістю власного капіталу; з небажанням обмежень дій з боку франчайзера; з недостатнім рівнем обізнаності щодо особливостей франчайзингу; з високим рівнем ризику щодо створення бізнесу у регіонах України, де рівень конкуренції є нижчим, але й рівень доходів населення є значно нижчим за столичний.

Підсумовуючи дослідження чинників, що впливають на впровадження франчайзингу у ресторанний бізнес України, відмітимо, що франчайзинг є реальним засобом формування та розвитку вітчизняних та міжнародних ресторанних мереж. Нейтралізація чинників, що стримують активне впровадження франчайзингу, посилить переваги цієї прогресивної системи розвитку бізнесу. Важливим є розгляд переваг та проблем ефективного використання франчайзингу за умовно виділеними рівнями ієрархії, до складу якої включено рівень економіки держави, галузевий рівень, рівень франчайзера та франчайзі, а також рівень споживачів ресторанних послуг.

Результати наукової роботи планується використати під час розробки концепції стійких конкурентних переваг підприємств ресторанного бізнесу.

Література:

1. Режим доступу: <http://franchisinguniverse.ru>.

2. Режим доступу: <http://www.kava.lviv.ua>.

3. Режим доступу: <http://isf-company.com>.

4. Калєнік, К. В. Франчайзинг як складова стратегії розвитку туристичного бізнесу [Текст] / К. В. Калєнік // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку : матеріали V Міжнар. наук.–прак. конф. (6-7 травня 2010 р., м. Луганськ). – Вип. 5. – Луганськ : [матеріали]. – Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – С. 40-45.