С.Г. Блажевський, М.П. Ленюк

 

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

 

МОДЕЛЮВАННЯ ДИФУЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В НЕОДНОРІДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ З МЯКИМИ МЕЖАМИ МЕТОДОМ ГІБРИДНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ОПЕРАТОРА ФУР’Є – ЕЙЛЕРА – ФУР’Є НА ОБМЕЖЕНІЙ СПРАВА ДЕКАРТОВІЙ ПІВВІСІ

 

Розглянемо задачу про побудову обмеженого в області

розвязку  сепаратної системи класичних рівнянь дифузії параболічного типу [1]

      

                              (1) 

за  нульовими початковими умовами, умовами спряження

                              (2)

та крайовими умовами

                                      (3)

У рівностях (1) - (3) беруть участь диференціальні оператори Фур’є 

[2], Ейлера  [3] та диференціальні оператори

                              (4)

    Вважаємо, що виконані умови на коефіцієнти:

,

Припустимо, що задані та шукані функції є оригіналами за Лапласом стосовно змінної  [4]. У зображенні за Лапласом, задачі (2) – (4) відповідає крайова задача: побудувати обмежений на множині  розв’язок сепаратної системи звичайних диференціальних рівнянь.

                                      (5)

за крайовими умовами

                          (6)

та умовами спряження

            (7)

    У рівностях (5) – (7) прийняті позначення:

,

Зафіксуємо ту вітку двозначної функції , на якій .

Фундаментальну систему розв’язків для диференціального рівняння Фур’є   утворюють функції  та   або їх лінійні комбінації  та  [2]; фундаментальну систему розв’язків для диференціального рівняння Ейлера утворюють функції  та  [3].

Наявність фундаментальної системи розв’язків дозволяє побудувати розв’язок крайової задачі (5) – (7) методом функцій Коші [2,5]:

    

                    (8)

Тут  - функції Коші [2,5]:                   

                          (9)

      (10)

       (11)

У рівностях (9) - (11) беруть участь функції:

      Умови спряження (7) та крайова умова в точці  для визначення п’яти величин  та  дають алгебраїчну систему з п’яти рівнянь:

     

                (12)

                                                                  

У системі (12) беруть участь функції

.

та символ Кронекера .

      Введемо до розгляду функції:

      Припустимо, що виконана умова однозначної розв’язності даної задачі:  для із , де  - абсциса збіжності інтеграла Лапласа, та  визначник алгебраїчної системи (12)

                                 (13)

Визначимо головні розв‘язки крайової задачі (5) – (7):

1)     породжені неоднорідністю умов спряження функції Гріна

, ,

                                        (14)

,

,

      2) породжені крайовою умовою в точці  функції Гріна

                                               (15)

      3) породжені неоднорідністю системи функції впливу

                  

              

                                                              (16)

 

У результаті однозначної розв’язності алгебраїчної системи (12) в силу умови (13), підстановки одержаних значень величинтау рівності (8) і низки елементарних перетворень маємо єдиний розв’язок крайової задачі (5) – (7):

    (17)          

Перейшовши в рівності (17) до оригіналу, матимемо єдиний розв’язок параболічної задачі (1) – (3):

      (18)

У рівностях (18) за означенням [4]

                                (19)

                                      (20)

                                    (21)

Особливими точками функцій , та  є точки галуження , та . Ці особливі точки знаходяться на від’ємній піввісі дійсної осі . Це дає нам право «сісти на уявну вісь»  й одержати такі розрахункові формули:

                              (22)

                                         (23)

                             (24)

Тут  означає дійсну частину виразу .

          Зауваження 1: Якщо початкові умови не нульові, то заміною змінних завжди можна перейти до нульових початкових умов.

          Зауваження 2: Вибором параметрів, які беруть участь у формулюванні даної дифузійної задачі, можна із загальних структур виділити безпосередньо в рамках даної моделі будь-який частковий (практично важливий) випадок.

Зауваження 3: Розв’язок параболічної задачі (1) – (3) можна побудувати методом гібридного інтегрального перетворення типу Фурє – Ейлера – Фурє із спектральним параметром в крайових умовах та умовах спряження [6].

 

 

 

      Література:

1.     Тихонов А.Н., Самарський А.А. Уравнения математической физики. – М.: Наука, 1972. – 735 с.

2.     Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений. – М.:Физматгиз, 1959. – 468 с.

3.     Нікітіна О.М. Гібридні інтегральні перетворення типу (Ейлера, Бесселя). – Чернівці: Прут, 2008. – 86 с.

4.     Лаврентьев М.А., Шабат Б.В. Методы теории функций комплексного переменного. – М.: Наука, 1987. – 688 с.

5.      Шилов Г.Е. Математический анализ. Второй специальный курс.- М.: Наука, 1965.-328с.

6.     Ленюк М.П., Лусте І.П. Моделювання процесів дифузії в кусково-однорідному середовищі з м’якими межам. – Чернівці: Прут, 2009. – 74 с.