Педагогические
науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Тимчак О.Г., Коломієць Ю.В.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди»
Вдосконалення
технологічної освіти в загальноосвітніх школах
Вдосконалення
навчання з будь-якого предмета будується на основі ведучих, вихідних ідей,
положень навчання або на дидактичних принципах і аспектах. Вони достатньо
широко описані у працях П.Р.Атутова, М.Н.Скатуіна та інших. Основою вимог до
змісту навчання з усіх навчальних предметів є дидактичні принципи навчання
тому, що дидактика виконує методологічну функцію до всіх навчальних предметів,
де кожен предмет має і свої основоположні принципи. Такими принципами у
трудовому навчанні, відмінними від дидактичних є :
-
формування творчого відношення до праці;
-
профорієнтаційна спрямованість трудової підготовки;
- з’єднання
навчання з продуктивною працею.
Ці
принципи, думається, повинні лежати в основі специфічних вимог до змісту
трудового навчання учнів 8-9 класів. Також велику роль відіграє і принцип
дидактики - зв'язок школи з життям, з вирішенням завдань прискореного розвитку
країни.
При
визначенні специфічних вимог до змісту трудового навчання ми будемо враховувати
цілі, загальні і особливо приватні завдання трудового навчання, цілі трудової
підготовки а також конкретні умови організації навчально-виховного процесу у
школі та психофізіологічний розвиток старших підлітків.
У
підлітків 8-9 класів інтереси в основному стабілізуються в різних областях
знань і трудової діяльності. В цей час спостерігається стійкий вибір трудової
діяльності у більшості учнів. Знову ж таки, формування в учнів активного, глибокого,
дієвого інтересу до різних видів діяльності проходить в процесі активної
трудової діяльності індивіда, у якій найбільше проявляються індивідуальності
учня та їх здібності. Тому з метою формування адекватної самооцінки своїх
можливостей, особистих якостей і здібностей учнів 8-9 класів потрібно включати
у різноманітну трудову діяльність для того, щоб до закінчення школи вони чітко
і свідомо визначились у своїй майбутній професійній діяльності і намітили шляхи
продовження освіти.
Також у
змісті вдосконалення технологічної освіти повинні бути відображені найбільш
типові знання і вміння, з таким розрахунком, щоб вони повністю розкривали суть
цієї діяльності і це був логічно завершений процес. Практичні завдання і роботи
повинні бути нескладними і не вимагати багато часу на їх засвоєння на рівні,
який дозволятиме виготовляти суспільно значиму продукцію. Це все повинно
викликати моральне задоволення учнів від результатів своєї праці і позитивно
впливати на виникнення інтересу для всієї діяльності і бажання по-справжньому
попробувати себе в ній.
Така
робота сприятиме перевірці учнями своїх можливостей, здібностей і співвідношення
їх з вимогами, які ставляться до людини. У процесі включення у реальні
виробничі відносини може проходити і переорієнтація інтересів і мотивів вибору
майбутньої професії.
Виходячи
із соціально-економічних умов, які склалися у країні в період формування ринкової
економіки а потім всесвітньої економічної кризи (безробіття конкуренція за
робоче місце і т.д.), а також із дидактичного принципу зв'язку навчання з
життям, основоположного принципу та його виховної спрямованості, а також із
висновків психологів, що трудова діяльність підлітка повинна носити алгоритм
діяльності дорослого з метою підсилення їх практичної спрямованості вести
знання про загальні основи і організаційно-економічні принципи виробництва в
умовах перехідного періоду та набуття вмінь і навичок працевлаштування в умовах
конкуренції.
Саме в
таких умовах потрібно також звертати увагу на аналіз дидактичного аспекту уроку,
за допомогою якого, в свою чергу, можна вияснити причини можливої
неповноцінності і неадекватного результату проведеного уроку.
Оволодівши
змістом і методикою аналізу основних компонентів дидактичного аспекту уроку,
керівники шкіл та інші працівники органів управління освітою, які здійснюють
контроль навчально-виховного процесу та його результативності, без особливих
утруднень можуть проаналізувати ефективність дидактичного аспекту уроку в
синтезі.