Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Романовський А.О., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Особливості інформаційного забезпечення бібліотечної системи

Активне застосування у навчальному процесі і бібліотечній практиці комп’ютерних технологій певним чином змінює інформаційно-технологічну політику бібліотеки, наближуючи бібліотечно-інформаційну систему до універсальної моделі актуалізації когнітивного простору, вдосконалення процесів кумуляції, організації, збереження і ефективного використання інформаційних ресурсів.

Модернізація бібліотечній діяльності, з урахуванням трансформаційних функціональних змін і запровадження комп’ютерних технологій в усі сфери навчальної діяльності вузу, надають певні підстави розглядати інформаційно-бібліотечну систему і бібліотеку в цілому як оновлену, сучасну установу з домінантою інформаційно-комунікаційних.

Така бібліотечна система інформаційного забезпечення навчальної роботи, на нашу думку, більш адекватно відтворює змістовні процеси, форми, способи, практичні та корисні результати діяльності бібліотеки у цілому та її безпосередню постійну й важливу участь у створенні ЄНС.

В контексті встановлення значення бібліотечно-інформаційної системи, як цілісної форми, що зв’язує і пояснює функціональні особливості, можна стверджувати про цілісність і корисність практичної площини діяльності бібліотеки, вдосконалення прагматичного аспекту роботи в основі яких наступні процеси:

·       формування документних ресурсів, які складають відповідно до профілю друковані й електронні навчально-методичні та наукові видання;

·       створення сумісно з кафедрами електронних когнітивних банків знань, проблемно-орієнтованих репозиторних баз, відкритих електронних архівів;

·       формування оперативного медіа сховища інформаційних масивів як ефективного засобу зберігання і мобільного використання інформації;

·       модернізація інформаційно-пошукової системи;

·       застосування ефективних каналів передачі інформації і доступу до електронних ресурсів;

·       організація корпоративної профільної інформаційної взаємодії - від збереження інформації, оцифрування видань до оперативної доставки її на робочі місця користувачів;

·       розвиток комп’ютерної мережі як ефективного засобу комунікацій внутрішніх і зовнішніх користувачів;

·       використання Інтернет-технології передачі інформації, отримання даних і відомостей у світовому правовому інформаційному потоці.

Принаймні, на новому освітньо-інформаційному ґрунті, пов’язаному із створенням сучасної обчислювальної техніки, ефективним розвитком комп’ютерної мережі, постійним вдосконаленням програмних продуктів і навчальних технологій, бібліотечна система перетворюється в найбільш впливовий, прагматичний, ефективний та адекватний механізм інформаційного забезпечення навчальної діяльності.

Незважаючи на те, що проблема інформаційного пошуку всебічно розглядається в багатьох психолого-педагогічних дослідженнях, сьогодні не існує єдиного, загальноприйнятого визначення поняття "інформаційно-пошукове вміння". Під інформаційно-пошуковими уміння ми розуміємо як складний комплекс розумових і практичних дій, який передбачає:

1) усвідомлення інформаційної потреби і формулювання її в інформаційному запиті;

2) визначення сукупності інформаційних масивів, у яких відбуватиметься пошук;

3) планування і вибір засобів виконання інформаційно-пошукової діяльності;

4) аналіз результатів пошуку.

Тривалий час бібліотечні каталоги і картотеки були майже єдиним засобом пошуку інформації. Але у другій половині XX століття відбулося безпрецедентне і прискорене зростання обсягів даних і відомостей у суспільстві, яке отримало назву "інформаційного вибуху". Це явище стало однією з ознак переходу цивілізації на новий, інформаційний етап розвитку і привело до постановки питання про опанування новими засобами пошуку даних і відомостей.

Важливою відмітною особливістю сучасного суспільства, разом із збільшенням обсягів інформації, є його все більша інформатизація. Під інформатизацією суспільства розуміють процес впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства. Процес інформатизації розпочався в 70-ті роки минулого століття і в останні роки набув глобального характеру. Під впливом інформатизації відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя і професійної діяльності людей: в економіці, науці, освіті, культурі, охороні здоров’я, побутовій сфері. Ці зміни настільки масштабні і вагомі, а їх вплив на життєдіяльність суспільства настільки важлива, що деякі дослідники говорять про формування принципово нового середовища існування – автоматизованої інфосфери.

Саме тому різні аспекти процесу глобальної інформатизації суспільства в останні роки є об’єктами пильної уваги з боку науковців, соціологів, педагогів, психологів, державних та суспільно-політичних діячів.