Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Здобувач Чорній О.В.

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

Проблеми принципи ефективного використання основних засобів у аграрному виробництві

Матеріально-технічна база є основним фундаментом, який забезпечує функціонування агропромислового комплексу і визначає рівень розвитку усіх його складових частин і галузей та сприяє розвитку і вдосконаленню сільськогосподарського виробництва у рослинництві, тваринництві і інших галузях АПК. Слабка матеріально-технічна база та нерозвиненість агросервісного обслуговування сільських товаровиробників не дозволяє раціонально використовувати земельні ресурси сільськогосподарських підприємств. Саме тому всі розвинені країни світу вкладають значні кошти у розвиток матеріально-технічної бази сільського господарства, оскільки в кінцевому результаті вона визначає результативність сільськогосподарського виробництва: сприяє зниженню собівартості продукції, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва.

Лібералізація цін на матеріально-технічні ресурси в кінці 80-х та на початку 90-х років XX ст. змінила вартісні параметри основних виробничих засобів, їх абсолютні і питомі розміри. Істотне підвищення вартості основних засобів промислового виробництва, поглиблення нееквівалентності обміну сільськогосподарської та промислової продукції зумовили спад інвестиційної активності, подовження строків їх оновлення, підвищення ступеня зношення, зниження темпів науково-технічного прогресу.

Поліпшення забезпечення всіх галузей АПК в необхідній кількості основними засобами та оптимізація їх складу є важливими факторами подолання сучасної кризи у сільському господарстві та підвищення ефективності його функціонування [1]. Сучасний перехід на досконаліші методи господарювання потребує більш ефективного використання діючих та освоєння нових виробничих потужностей різногабаритної техніки, поліпшення генетико-селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, вдосконалення складу і структури основних засобів.

Підвищення оснащеності сільського господарства основними засобами до економічно обґрунтованого рівня, удосконалення їх видового складу і структури дозволять обновляти і модернізувати матеріально-технічну базу, сільськогосподарських підприємств із використанням досягнень науково-технічного прогресу, прискорити вирішення важливих завдань щодо подальшої інтенсифікації виробництва, впровадження у галузях рослинництва і тваринництва прогресивних технологій, сприятимуть підвищенню ефективності їх використання, росту продуктивності праці тощо.

Однією з важливих умов виконання поставлених перед сільським господарством завдань щодо нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції є раціональне забезпечення товаровиробників основними засобами виробництва у відповідності до їх спеціалізації [2]. Раціональний рівень забезпеченості господарств засобами праці обумовлює вищу ефективність їх використання і відповідні результати господарської діяльності підприємства. Необхідною умовою вирішення цього завдання є визначення науково обґрунтованої потреби господарств певного виробничого напрямку в засобах виробництва з врахуванням природно-економічних умов їх господарської діяльності. Наявність системи науково обґрунтованих нормативів оснащеності сільського господарства основними засобами праці підвищує об'єктивність планових завдань і є важливим фактором їх оптимізації.

Таким чином, існує безпосередній зв'язок між спеціалізацією господарств та показниками економічної ефективності. Наше дослідження показало, що найкращі показники ефективності основних засобів спостерігаються у господарств, які зберегли сталий (сформований) напрям спеціалізації і, відповідно у них оптимальніше поєднані активна та пасивна частини основних фондів (що в свою чергу є запорукою кращої ефективності виробництва).

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів і виробничих потужностей того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження, а з другого – від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша – збільшення екстенсивного завантаження; друга – підвищення інтенсивного навантаження.

Формування сучасного ринку технічних засобів та інженерно-технічного сервісу в сільському господарстві повинно базуватись на ринкових принципах економічних взаємовідносин між його суб'єктами. Основними принципами є забезпечення рівних економічних можливостей у взаємовідносинах виробників матеріально-технічних ресурсів, їх постачальників, агротехсервісних та машинно-технологічних обслуговуючих підприємств з споживачами цих ресурсів і послуг – виробниками сільськогосподарської продукції; повинна бути державна підтримка технічного і технологічного переобладнання заводів тракторного і сільськогосподарського машинобудування з метою виведення галузі на світовий рівень, досягнення конкурентоспроможності вітчизняної техніки на ринку матеріально-технічних ресурсів, створення конкуренції між вітчизняними машинобудівельними підприємствам, обмеження діяльності монопольних структур; державна підтримка сільськогосподарського товаровиробника для його економічного зміцнення, підвищення рівня платоспроможності, зміцнення матеріально-технічної бази шляхом застосування економічних і законодавчо-правових важелів, а також виділення бюджетних цільових коштів на придбання техніки і освоєння прогресивних технологій виробництва продукції.

Література:

1. Месель-Веселяк В.Я.Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 2005. - № 6. – С. 17-26.

2. Підлісецький Г.М. Матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва: тенденції і перспективи / Г.М. Підлісецький // Економіка АПК. – 2002. - № 4. – С. 8-16.