Экономические науки/3. Финансовые отношения

асистент Журавльова О.Є.

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Україна

Види фінансової стійкості та їх класифікація

Провідну роль в успішному функціонуванні кожного суб’єкта підприємництва відіграє забезпечення його фінансової стійкості. Для будь-якого підприємства фінансова стійкість є однією з якісних характеристик стійкості його фінансового стану не тільки в поточному періоді, але й у перспективі; виступає основою його «виживання», безперервного розвитку та забезпечення конкурентних переваг, тощо. Тому фінансова стійкість суб’єкта підприємництва вимагає постійного аналізу, контролю та ефективного управління, що починається з визначення її виду. Це сприяє більш якісному аналізу фінансової стійкості та забезпечує прийняття правильних рішень. З огляду на це, особливої актуальності набуває проблема класифікації видів фінансової стійкості суб’єктів підприємництва.

Слід зазначити, що питанню класифікації видів фінансової стійкості суб’єктів господарювання у науковій літературі приділено, на наш погляд, недостатньо уваги. Проте деякі спроби з’ясування цього питання все ж таки присутні в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених як Вєхорєва А.О. [1], Гіляровська Л. Т. [1], Ізмайлова К.В. [2], Іонова А. Ф. [3], Селезньова Н.Н. [3] та Ступка Н.М. [4].

Класифікація різних видів фінансової стійкості у науковій літературі наведена відповідно до різних факторів, які впливають на її стан. Зокрема Селезньова Н.Н. та Іонова А.Ф. виділяють три види стійкості: внутрішня, загальна та фінансова. [3, с.343]. Внутрішня стійкість відображає загальний фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується стабільно високий результат його функціонування. Загальна стійкість підприємства досягається рухом грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення грошових надходжень над витрачанням коштів. В свою чергу фінансова стійкість характеризується перевищенням доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими потоками та безперебійний процес виробництва і реалізації продукції. Наведені визначення «загальної» та «фінансової» стійкості по своїй суті є тотожними і не мають відмінностей. На наш погляд, доцільним буде виділяти лише «фінансову» стійкість при цьому допускаючи, що вона включає в себе «загальну» стійкість.

Окрім вищезгаданих видів стійкості Ступка Н.М. виокремлює ще й зовнішню стійкість [4, с.351]. Яка обумовлена стабільністю зовнішнього економічного середовища. Досягається цей вид стійкості відповідною системою управління ринковою економікою в масштабах всієї країни. На наш погляд не доцільно пропонувати поділ стійкості на внутрішню і зовнішню. Оскільки, на нашу думку стійкість це комплексне, багатогранне поняття, яке формується під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Тому не може бути «зовнішньої» чи «внутрішньої» стійкості як такого виду, а можна лише говорити про вплив на фінансову стійкість зовнішніх та внутрішніх чинників.

Ізмайлова К.В. виділяє два види стійкості: фінансову і ринкову [2, c.113]. При цьому фінансова стійкість, на її думку, характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. А ринкова стійкість визначається показниками, що характеризують рентабельність, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, дивідендну політику, тощо. Проте, наведені показники, які засвідчують ринкову стійкість характерні і для фінансової стійкості. Ринкова стійкість науковцями розглядається як здатність підприємства зберігати стабільне функціонування та потенціал для ефективного розвитку за будь-яких змін ринкового середовища. Тому, на нашу думку, поняття «ринкова стійкість» є ширшим і включає в себе окрім фінансової стійкості ще й стійкість господарських зв’язків, стійкість рівня конкурентоздатності продукції, стійкість цінової стратегії підприємства та ін.

Заслуговує на увагу «успадкована» стійкість, яку з поміж інших виділяють Гіляровська Л.Т. та Вєхорєва А.О. [1, с.15]. Полягає вона в наявності певного запасу фінансової міцності підприємства, що сформувався протягом попередніх років, та захищає його від випадковостей і різких змін зовнішніх дестабілізуючих факторів. Продовжуючи думку згаданих науковців, нами пропонується виділяти поряд з успадкованою стійкістю ще й набуту. На нашу думку, набута фінансова стійкість характеризує певний її рівень, який сформований в процесі здійснення господарської діяльності підприємством.

Узагальнюючи різні точки зору науковців щодо видів фінансової стійкості можна запропонувати наступну класифікацію (Рис. 1).

Рис. 1. Класифікація видів фінансової стійкості

За рівнем забезпеченості запасів і витрат фінансова стійкість, на нашу думку, може бути абсолютною, нормальною, нестійкою та кризовою. За ретроспективою виникнення – успадкованою та набутою. В залежності від умов формування фінансова стійкість поділяється на формальну – таку, що створюється і підтримується державою, та реальну – таку, що формується в умовах конкуренції з врахуванням можливостей розширеного виробництва та ефективного фінансового менеджменту. В залежності від періоду, на який здійснюється оцінка, фінансова стійкість поділяється на поточну – тобто на конкретний момент часу, та потенційну – таку, що враховує майбутні зміни внутрішніх та зовнішніх умов.

Наведена вище класифікація видів фінансової стійкості не має конкретної галузевої приналежності тому, на наш погляд, вона може бути успішно застосована для характеристики фінансової стійкості будь-якого суб’єкта підприємництва.

Литература:

1. Гиляровская Л.Т., Вехорева А.А. Анализ и оценка финансовой устойчивости коммерческого предприятия. – СПб.: Питер, 2003. – 256с.

2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152с.

3. Имангулов В.Р. Система показателей финансовой устойчивости организации и анализ действующих методик их определения. //Аудит и финансовый анализ. – 2010. – №5. – С.94-100.

4. Кравченко М.С. Сутність фінансової стійкості промислового підприємства//Вісник економічної науки України. – 2010. – №2(18). –С.61-63.

5. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ: Учеб. пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 479с.

6. Ступка Н.М. Окремі аспекти оцінки фінансової стійкості підприємств. Університетські наукові записки. – 2005. –№4 (16). – С.348-354.