УДК 330.322

Гончарук І.В.

Львівська комерційна академія

ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА

ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

Ринок акцій в Україні в сучасних умовах не дає підстав для застосування методів фундаментального аналізу для прогнозування оцінки вартості акцій підприємств. По-перше, неможливо визначити вартість підприємства у розрахунку на одну акцію. По-друге, неможливо обчислити вартість акції через дивіденди, насамперед це пов’язано з невиплатою дивідендів українськими емітентами своїм акціонерам. По-третє, відсутня достовірна інформація, пов’язана з процесом виробництва, а також – контроль інвесторів за підприємством.

Спроба застосувати стандартну для ринкових економік методологію визначення доходності цінних паперів майже завжди приносить нульову оцінку, тому що на ринкову вартість акцій майже не впливають класичні чинники: виплати дивідендів, вартість підприємства, зміна грошей в обігу.

Таким чином, на ринок акцій в Україні в обмежених масштабах впливають чинники, які пов’язані з використанням прозорої інформації, що дає можливість використовувати стандартні методи оцінки. В Україні за умов відсутності повноцінних ринкових механізмів, стандартної фінансової звітності і обліку витрат та доходів акціонерних товариств обмежуються їх можливості на лістинг акцій та котирування на фондових біржах. На вартість акцій значно більший вплив мають політична ситуація та прагнення придбати контрольний пакет акцій.

За умов недостатнього розвитку фондового ринку в Україні відсутня можливість визначити реальну ринкову вартість більшості акціонерних підприємств та забезпечити достатню ліквідність. На фондовому ринку в сучасних умовах котируються лише біля 1000 компаній з більше ніж 30000 акціонерних товариств. Решта підприємств за своєю суттю лише номінально можливо віднести до акціонерних товариств, які не мають можливості котирувати на фондових біржах свої акції, що закриває доступ до інвестиційних ресурсів і позбавляє головної переваги акціонерної форми власності.

Суперечливий зміст та несвоєчасність інформації обмежують можливості інвесторів у її використанні. Більшість акціонерних товариств намагається приховати свої реальні прибутки з метою уникнення оподаткування та зменшити сплату дивідендів усім акціонерам. Невиплата дивідендів навіть за умов прибуткової діяльності стала поширеним явищем, внаслідок чого реальними власниками стає лише вузька група осіб, наближених до керівництва.

Т. Затоцька та В. Осецький аналізуючи стратегію нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки доходять висновку, що в Україні майже не задіяний такий механізм залучення коштів, як первинна емісія цінних паперів. Наявне співвідношення відкритих та закритих акціонерних товариств не може вважатись сприятливим для пожвавлення інвестиційної діяльності. Такий наслідок нерозвиненості фондового ринку – додаткове ускладнення в оцінці вартості підприємств. На РЦП відсутні контрольні пакети акцій великих підприємств, що не дає змоги залучити до торгів стратегічних інвесторів. Хаотичний характер торгів акціями обумовлений приватизаційними операціями, не має системного характеру. Акції є низько ліквідними, переважна частина акцій використовується лише на первинному ринку і не спроможна через свою низьку дохідність, ліквідність та надійність обертатись на вторинному РЦП.

Крім того, відсутність відповідних структур та фахівців у сфері інвестиційного маркетингу не дає змоги розширити потенційне коло учасників РЦП за рахунок широких кіл населення. В сучасних умовах ще не сформований зв’язок між власниками дрібних заощаджень та інструментами РЦП. В Україні недостатньо використовуються можливості сек’юритизації банківських активів, що гальмує зростання фондового ринку. Шляхом сек’юритизації здійснюється конверсія боргових зобов’язань (за іпотечними кредитами, споживчими кредитами та іншими зобов’язаннями банків) у цінні папери, що обертаються на ринку.

В Україні в після кризовий період за 9 місяців 2010 року спостерігається зростання використання похідних фінансових інструментів, частина яких на торгах УФБ досягло 58,7%, водночас частка торгів акціями скоротилася з 99,9% до 33,8%. На ринку акцій в Україні відбувається скорочення кількості та обсягу угод. Для інвестора акції мають вищу ступінь ризику, в багатьох випадках з акцій не виплачуються дивіденди, а також вини мають низьку ліквідність. Основними недоліками використання акцій є: відсутність прозорої та достовірної інформації про реальний фінансовий стан більшості акціонерних товариств, намагання приховати прибутки і уникнути оподаткування, що також дозволяє не виплачувати дивіденди. В структурі акціонерних товариств переважатимуть акціонерні товариства закритого типу, проте після зміни законодавства має відбутися реструктуризація акціонерних товариств.