Самаріна С.І.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

 

Класний журнал як віддзеркалення поведінки учнів у школі

на теренах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

 

Формування дисциплінованої поведінки учнів є пріорітетним напрямом роботи учителів загальноосвітніх навчальних закладів, оскільки сучасне суспільство потребує високорганізованої, самостійної, здатної до дотримання моральних норм і правил поведінки особистості. Процес формування дисципліноваї поведінки учнів у школі відбувається під впливом різних факторів, серед яких особливе місце посідає учитель, його здатність до об’єктивного оцінювання рівня вихованості, дисциплінованості учня. Важливою функцією учителя у формуванні дисциплінованої поведінки учнів є ведення шкільної, ділової документації, у якій він має здійснювати об’єктивне оцінювання не лише рівня знань, умінь і навичок учнів, а й документально фіксувати відношення учнів до своїх обов’язків, правил школи.

Досліджуючи вищезазначену проблему, ми звернулися до вивчення історичного досвіду ведення шкільної документації у навчальних закладах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) з метою визначення ролі ділової документації шкіл у процесі формування дисципліни учнів.

Як відомо, до сучасної ділової документації шкіл належить класний журнал – обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.

Аналіз архівних документів другої половини ХІХ – початку ХХ століть показав, що з метою контролю за виконанням учнями шкільних правил, за їхніми успіхами у навчанні й поведінці у школах вищезазначеного періоду також велася внутрішньошкільна ділова документація, перелік якої було затверджено у 1866 р. Міністерством народної освіти (далі МНО). Зокрема, основними діловими документами гімназій, училищ відомства МНО досліджуваного періоду були класний журнал і відомість. Проте, на відміну від сучасного класного журналу, класний журнал наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. використовувався як штрафний журнал, в якому фіксувалися прізвища ледачих, з поганою поведінкою учнів, а також відсутніх на уроках, тоді як “для оцінювання знань призначалася відомість” [6, арк. 1/5зв.].

Вивчення архівних джерел показало, що до класного журналу заносилися відомості про учнів, які запізнилися на уроки, зауваження за порушення вихованцями шкільних правил, “погані оцінки за неуважність й повне незнання матеріалу уроку” [6, арк. 1/5 зв.]. У класному журналі вчителі також відмічали учнів, які були відсутні на уроках [1, арк. 3] і зазначали причини їхньої відсутності [2, арк. 21 зв.-22]. Наприклад, у класному журналі Рачківського двокласного селянського училища напроти прізвищ учнів є запис н/б і у зауваженнях зазначено, що 13 грудня через хуртовину на уроках не було 20 осіб [2, арк. 21зв.-22]. До загальної відомості про успіхи у навчанні і поведінці учнів окрім оцінок зі шкільних предметів виставлявся й бал за поведінку, що видно з аналізу загальної відомості учнів Ніжинської чоловічої гімназії за 1868/68 н. р., у якій є окрема графа під назвою “поведінка”, де зазначено четвертну оцінку за поведінку [4, арк. 2].

На початку ХХ століття на теренах України у практику шкіл було запроваджено класний журнал, схожий на сучасний, який об’єднав у своєму змісті відомість про успішність у навчанні і класний штрафний журнал [3, арк. 2 зв.-3]. Зазначимо, що на початку ХХ століття класний штрафний журнал було замінено щоденником (рос. – дневникъ). до якого теж заносили відомості щодо пропусків учнями уроків, причини пропусків і запізнень, “УСІ ВИПАДКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ШКІЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ” (в оригіналі великі літери), покарання, провини, відомості про виконання покарань та інше [5, арк. 1].

З метою підтримки належної шкільної дисципліни у навчальному закладі до ведення ділової документації теж висувалися певні вимоги. Наприклад, аналіз справи Борзенського дворічного міського училища за 1914/15 показав, що до щоденника записи щодо відсутніх заносили у перервах між першим і другим уроками, а записи відносно провин і покарань учнів здійснювали одні й ті самі особи упродовж навчального дня. Важливо зазначити, що записи відносно причини пропусків уроку здійснювалися лише на основі документів, які підтверджували причину пропусків, наприклад, розписки матері чи довідки від лікаря [5, арк. 1], що, на нашу думку, сприяло посиленню контролю за відвідуваністю учнями школи з боку батьків і було одним із методів боротьби з пропусками уроків.

Отже, у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття основною функцією ділової документації шкіл, зокрема класного журналу і відомості, було покрашення рівня дисциплінованості учнів шляхом контролю за виконанням ними правил навчального закладу, їхнього відвідування уроків, а також фіксації порушень учнями норм шкільної дисципліни з метою їх подальшого покарання.

 

Література

1.           Державний архів Вінницької області (далі – Держархів Вінницької обл.), ф. 680, оп. 1, спр. 28, 94 арк.

2.           Держархів Вінницької обл., ф. 193, оп. 1, спр. 54, 80 арк.

3.           Держархів Вінницької обл., ф. 14, оп. 1, спр. 47, 13 арк.

4.           Державний архів Чернігівської області в м. Ніжині (далі – Держархів Чернігівської обл., м. Ніжин), ф. 1367, оп. 1, спр. 6, 2 арк.

5.           Держархів Чернігівської обл., м. Ніжин, ф. 1358, оп. 2, спр. 11, 20 арк.

6.           Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 707, оп. 32, спр. 59, 229 арк.