Педагогічні науки / Методичні основи виховного процесу

Товканець О.С.

Психолого-педагогічна підтримка учнів професійно-технічних навчальних закладів в системі профілактики девіантної поведінки

Вище професійне училище № 3, м. Мукачево, Україна

Одним з найважливіших напрямів виховної роботи з дітьми та молоддю на сучасному етапі є превентивне виховання та профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх [1]. Проблему попередження злочинності серед підлітків і молоді розглядали українські та зарубіжні науковці М. Алемаскін, А. Бєлкін, О. Змановська Л. Зюбіна, І. Козубовська, В. Кондрашенко, Н. Максимова, Г.Міньковський, В. Оржеховська, В.Синьов, П. Лєсгафт, І.Невський, С. Немченко, В. Оржеховська, Є. Петухов, О. Пилипенко, Г. Пономаренко, О. Сєверов, В. Татенко, Т. Титаренко, І.Трубавіна, Т. Федорченко, М. Фіцула, які вказували на соціальні, біологічні, економічні, особистісні причини таких явищ та визначали шляхи їх подолання. Постійну увагу даній проблемі приділяють державні органи[1; 4].

Серед напрямів роботи з попередження злочинності, девіацій особливе місце належить психолого-педагогічній підтримці учнів професійно-технічних навчальних закладів, що відносяться до групи ризику, що стало предметом нашого дослідження.

Мета статті: розкрити способи та прийоми психолого-педагогічної підтримки учнів професійно-технічних навчальних закладів, схильних до девіантної поведінки, та їх вплив на профілактику девіацій.

Підкреслимо, що психолого-педагогічна підтримка груп ризику учнів ПТНЗ спрямована насамперед на відновлення їх нормального психолого-соціаль-ного статусу, підвищення адекватної самореалізації за рахунок опрацювання психологічних труднощів і проблем: інформаційних, поведінкових, мотиваційних, емоційних, характерологічних.

Можна виділити наступні компоненти соціально-педагогічної допомоги учням професійно-технічних навчальних закладів: діагностичний, консульта-ційний, практичний, прогностичний.

Діагностичний компонент - це виявлення причин відхилень у поведінці дитини, вибір оптимальних психолого-педагогічних засобів впливу на нього і створення сприятливих психологічних умов для вирішення наявних проблем.

Реалізація діагностичного компонента соціально-педагогічної і психологічної допомоги учня професійно-технічного училища групи ризику передбачає проведення ряд етапів:

- вивчення підлітка, особливостей наявних у нього проблем;
- формулювання психолого-педагогічної проблеми;

- вивчення соціального оточення учня професійно-технічного училища;

- висунення гіпотез про причини девіантної поведінки;

- формулювання психолого-педагогічного діагнозу;

- розробка рекомендацій, програми психокорекційної та розвиваючої роботи з учнями;

- здійснення цієї програми, контроль за її виконанням.

Консультаційний компонент пов'язаний з організацією процесу консультування дітей групи ризику. Забезпечення консультаційного компоненту соціально-педагогічної і психологічної допомоги дітям групи ризику включає в себе ряд етапів:

- підготовка до консультування, формування у дитини установки на співпрацю;
- встановлення контакту і побудова довірчого діалогу;

- дослідження та аналіз проблемної ситуації, в якій перебуває дитина;

- постановка цілей і прийняття їх учнями;

- пошук рішень і виходу з ситуації, що склалася;

- підведення підсумків консультаційної роботи.

Підкреслимо, що надаючи допомогу у вирішенні складного для учня професійно-технічного училища питання, можна використати різні способи.  Тактовність, чуттєвість, гнучкість, винахідливість, уміння відмовитися від неефективних способів або модифікувати їх - запорука успішності впливу. У психолого-педагогічній літературі виокремлюють значний арсенал способів та прийомів роботи при наданні психологічно-педагогічної допомоги: інформування, використання аналогій, встановлення логічних взаємозв’язків, проведення логічного обгрунтування, стимулювання саморозкриття, навчання висловлення конкретного побажання, використання ситуації парадоксальної інструкці], переконання, емоційне зараження, допомога у відреагуванні на неконструктивні емоції, релаксація, підвищення енергії і сили, переоцінка, домашнє завдання, позитивний настрій, рольове програвання, аналіз ситуацій, внутрішні переговори, трансформація особистої історії, цілеперебудова (цілевлаштування), наповнення змістом «повсякденних» життєвих подій, соціальні проби, надання допомоги у пошуках ідентичності тощо [2; 3].

Практичний компонент передбачає вибір і реалізацію конкретних заходів і форм допомоги підліткам, що її потребують. Орієнтиром у реалізації практичного компонента соціально-педагогічної та психологічної допомоги учням групи ризику можуть служити принципи превентивності, гнучкості, індивідуального підходу, розумного компромісу, привабливої альтернативи, суб’єктної взаємодії з дитиною.

Прогностичний компонент передбачає визначення потенційного розвитку можливої або наявної девіантної поведінки як у групи учнів, так і у конкретної людини на основі пізнання природи цієї поведінки, її закономірностей, минулого і теперішнього стану.

Зазначимо, що, здійснюючи прогнозування девіантної поведінки учнів професійно-технічних училищ, необхідно зібрати вичерпну інформацію: по-перше, про особливості прояву різних видів девіацій учнів ПТНЗ, по-друге, про об'єктивні та суб’єктивні фактори, які, з одного боку, провокують девіантні відхилення в поведінці учнів, з іншого - зменшують і нейтралі-зують ці прояви.

Прогнозування може бути наступних видів: прогнозування девіантної поведінки або загальне прогнозування, прогнозування індивідуальне, по відношенню до конкретного учня, прогнозування групове, коли ми маємо справу з груповими девіаціями. Можна також здійснювати прогнозування окремих видів девіацій. Здійснюючи прогнозування загальне, групове або індивідуальне, необхідно провести докладний аналіз факторів, що дозволяють прогнозувати девіантну поведінку учнів професійно-технічних училищ. 

Як відзначають більшість дослідників девіантної поведінки, велику роль у провокуванні девіантності відіграють фактори біопсихогенного характеру: емоційні «сплески», нестійкість поглядів, настрою, нездатність до об'єктивної оцінки себе, своєї поведінки і навколишньої дійсності, ситуативність мислення.

До прогностичних чинників відносять умови сімейного виховання. Сім’я відіграє величезну роль у формуванні в підлітка механізмів соціальної адаптації. Не існує такого типу виховання в сім’ї, який однозначно б викликав відхилення в поведінці дитини, але несприятлива сімейна обстановка сприяє порушенню процесу соціалізації учнів і призводить до накопичення в ньому девіантного потенціалу. 

Серед факторів, що дозволяють прогнозувати девіантну поведінку учнів, важливе місце займає становище учня в групі.  Втрата підлітком комфортного становища в навчальному колективі призводить до того, що він шукає ту групу, де ця комфортність буде наявна. Таким чином, з більшою часткою вірогідності можна прогнозувати, що порушення відносин підлітка в навчальній групі викликає загрозу появи відхилень у поведінці зі сторони учня професійно-технічного училища. Пріоритет у вивченні становища підлітка в навчальній групі належить педагогам, які, взаємодіючи з майстрами виробничого навчання, психологами і соціальними педагогами, розробляють програми допомоги тим, хто цього потребує.

Ще один фактор, який необхідно врахувати при прогнозуванні, - це вплив референтної групи на підлітка.

Всі вищеназвані фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку. Для конкретного учня професійно-технічного навчального закладу або групи учнів той чи інший фактор може бути домінуючим. Результати вивчення конкретного учня чи класного колективу заносяться в карту прогнозування.

Мета прогнозування девіантної поведінки учнів професійно-технічних училищ полягає в розробці моделі поведінки учня, в якій би знайшли відображення три вертикалі: «вчорашній», «сьогоднішній» та «майбутній» стан і лінії поведінки підлітка. На основі цієї моделі можуть бути розроблені профілактичні та корекційні програми.

Зазначимо, що розроблені моделі не можуть бути статичними, у них постійно повинні вноситися корективи в залежності від тих проявів, які ми спостерігаємо у підлітка або групи підлітків, і відповідно вноситися корективи до профілактичних та корекційних програм.

Соціально-педагогічні та психологічні впливи на особистість підлітка групи ризику під час надання йому різного виду допомоги виконують певні функції:

1. Виховна функція передбачає відновлення тих позитивних якостей, які переважали у молодої людини до появи девіантності, звернення до його пам'яті про його добрі справи.

2. Компенсаторна функція полягає у формуванні у молодої людина прагнення компенсувати той чи інший соціальний недолік посиленням діяльності в тій галузі, яку він любить, в якій може добитися успіхів, яка дозволяла б йому реалізувати свої можливості, здібності і, головне, реалізувати потребу в самоствердженні .

3. Стимулююча функція спрямована на активізацію позитивної, соціально корисної, предметно-практичної діяльності молодої людини; вона здійснюється за допомогою засудження або схвалення, тобто зацікавленого емоційного ставлення до особистості молодої людини, її вчинків.

4.Коригуюча функція пов'язана з виправленням негативних якостей особистості молодої людини і передбачає застосування різноманітних методів і методик, спрямованих на коригування мотиваційно-ціннісних орієнтацій, установок поведінки.

Таким чином, психолого-педагогічна підтримка учнів професійно-технічних навчальних закладів полягає у своєчасному і систематичному вивченні психофізичного розвитку особистості, мотивів поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчально-виховного закладу з профілактики девіантної поведінки.

Література

1.Положення про психологічну службу системи освіти України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.osvita.irpin.com/viddil/

2. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения (Психолого-педагогический аспект): Пособие для учителя [Текст] / Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. – К.: Радянська школа, 1989. – 248 с.

3.Рибалка В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості [Текст]/ В. Рибалка. – К., Шкільний світ, 2009.–128 с.

4.Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації
профілактичної роботи / Лист МОН №1/9-623 від 13.09.10 року [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/8993