Біологічні науки 8.

Денисенко О. Ю., Кофан І. М.

Дніпропетровський національний університет

Зв'язок між рівнем фізичного розвитку та успішністю студентів природничих спеціальностей

Серед багатьох видів діяльності людини, навчальна діяльність студентів вищих навчальних закладів є окремим видом інтелектуальної та творчої праці. Одним із важливих завдань сьогодення у розвитку всебічно розвиненої особистості є завдання збереження здоров’я студентської молоді, зміцнення її психічного здоров’я і стійкості до стресових ситуацій. Загальновідомо, що навчання студентів у вищих навчальних закладах потребує великих зусиль, напруженої розумової праці і, на жаль, не завжди враховуються фізичні особливості самого студента. Відомо, що фізичний розвиток при різних умовах визначає рівень фізичної працездатності. Як відомо, відхилення в стані здоров’я студентів надзвичайно високі. Дотримання правильного гігієнічного розпорядку дня тісно взаємодіє з показниками фізичної працездатності і станом здоров’я студентів. Виходячи з вище викладеного, метою роботи було дослідження зв’язку між рівнем фізичного розвитку та успішністю студентів природничих спеціальностей.

Нами було обстежено 58 студентів природничих спеціальностей (30 дівчат та 28 юнаків) другого курсу. Було проведено два контрольних обстеження фізичного стану студентів: на початку навчального року восени, та наприкінці навчального року весною. Проаналізовані показники діяльності серцево-судинної, дихальної, м’язової систем та успішність навчання студентів.

Нами застосовано визначення фізичного розвитку за показниками, які лімітують рівень фізичного розвитку підлітків різного віку, запропонований Коробейніковим Г. В. із співавторами. Визначали інтегральні критерії: коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) та функціональний вік (ФВ). КФР визначається за сумою відношення індивідуальних даних показників фізичного розвитку до належних значень цих параметрів.

За результатами проведених досліджень було виявлено, що показники фізичного розвитку серед студентів природничих спеціальностей відрізняються, відповідно у дівчат та юнаків. Встановлено достовірно вищі абсолютні показники фізичного розвитку та морфофункціонального дозрівання у юнаків, порівняно з дівчатами. В той же час, показники ФВ і КФР у дівчат достовірно вищі, ніж у юнаків. Отриманий результат свідчить про прискорене біологічне дозрівання у дівчат порівняно з юнаками, що обумовлює більші значення КФР та ФВ.

Гендерні особливості процесу біологічного дозрівання характеризується випереджанням темпів розвитку у дівчат у період статевого дозрівання. Але після формування статевих функцій, спостерігається інтенсивність зростання антропометричних показників разом з м’язовою, дихальної та серцево-судинної системами у хлопців. Таким чином, поряд з загальними закономірностями існують різниці у темпах, строках і показниках зростання і розвитку дівчат і хлопців.

Успішність студентів природничих спеціальностей характеризувалась наступними показниками. За літню сесію дівчата отримали в середньому такі бали: 4,55 ± 1,2, за зимову – 4,6 ± 1,75; хлопці: за літню – 4,42 ± 1,35, за зимову – 4,54 ± 1,6 бали.

Вивчення структури взаємозв’язків між фізичним розвитком і успішністю в динаміці навчального року у студентів природничих спеціальностей показало наявність статевих особливостей.

У дівчат на початку року виявився зворотний зв'язок між показниками успішності та частотою серцевих скорочень в спокої. Це свідчить про більший внесок у вегетативне забезпечення успішності студентів показнику рівня функціонування системи кровообігу. Ймовірно, це пов’язано з процесом адаптації в навчальний процес на початку навчального року. Виявлено зворотній кореляційний зв'язок між становою м’язовою силою та успішністю, що вказує на зростання чиннику фізичного розвитку у забезпеченні ефективності успішності. Зворотній зв'язок між затримкою дихання і успішністю свідчить про гетерохронність фізичного розвитку на початку року. Наприкінці навчального року у студенток структура взаємозв’язків між фізичним розвитком і успішністю змінюються. Спостерігається прямий зв'язок між зростом та успішністю. Зворотній зв’язок спостерігається між життєвою ємністю легень і успішністю. Зворотній зв'язок між артеріальним тиском (систолічним) та успішністю. Отримані дані по ЖЄЛ і успішності свідчать , що ефективність успішності у студенток наприкінці навчального року залежить від загального стану дихальної системи. Виявлено також зворотній зв'язок між артеріальним тиском (систолічним) і успішністю, що пов’язано з розвитком втоми від учбового навантаження та стресів наприкінці навчального року.

У юнаків на початку навчального року спостерігаються достовірні кореляційні зв’язки між показниками ЧСС у спокої та після 20 присідань та успішністю. Рівноспрямованість векторів частоти серцевих скорочень відносно показників успішності може бути пояснена гетерохронністю морфофункціонального розвитку на різних рівнях фізіологічної організації організму. Існує прямий зв'язок між ЖЄЛ та успішністю. Спостерігається також прямий зв'язок між АТ (систолічним) з успішністю. Наприкінці навчального року структура взаємозв’язків між фізичним розвитком та успішністю у юнаків змінюється. Кінець навчального року характеризується розвитком процесу стомлення, яке формується протягом навчального року. Це відображається у наявності зворотного напряму зміни векторів функцій ЖЄЛ та АТ (діастолічного). Отриманий результат вказує, що розвиток процесу стомлення характеризується включенням компенсаторних механізмів запобігання зниження успішності. Як результат цього процесу спостерігається на фоні стабілізації одних показників зростання інших параметрів фізичного розвитку (ЧСС та СМС).