Хімія і хімічна технологія

Органічна хімія

 

Скрипська О.В., Ягодинець П.І., Крупнік Л.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ОНІЄВІ І ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ ПОХІДНІ 6-БромоКУМАРИНУ

 

Сполуки, що містять кумариновий фрагмент, мають широкий спектр практично цінних властивостей. Їх використовують як люмінесцентні індикатори в аналітичній хімії, оптичні відбілювачі в текстильній промисловості, органічні реактиви в лазерній техніці, отрутохімікати в сільському господарстві, хіміко-фармацевтичні препарати в медицині. Значні перспективи синтетичного використання кумаринових сполук відкриваються завдяки розробці нових методів синтезу відомих похідних кумарину та одержання нових сполук на основі кумаринового скелету. Особливо це стосується заміщених у третьому положенні кумаринів, серед яких важливе місце належить
3-бромацетилкумарину, бромацетильна група якого може бути вдало використана для подальшої спрямованої модифікації кумаринових систем, а ансамблі кумаринового та сконструйованого фармакофорного циклу – претендувати на перспективне місце в ряду сполук з вираженою біоактивністю.

У літературі [1-8] на основі 3-бромацетилкумаринів здійснено синтез та дослідження онієвих і гетероциклічних похідних кумарину, 5,6-бензокумарину, 6,8-дихлорокумарину, 6-фенілазокумарину, 8-метоксикумарину. Серед одержаних сполук знайдено ряд речовин, що володіють високою фармакологічною активністю. Продовжуючи дослідження в області похідних кумарину в даній роботі продемонстровано синтетичний потенціал 3-бромацетил-6-бромо­кумарину.

Завданням даної роботи було розробка методу синтезу онієвих і нітрогеновмісних гетероциклічних похідних 6-бромокумарину.

Вихідною сполукою для досліджень нами вибраний 3-бромацетил-6-бромокумарин 1, який одержували бромуванням 3-ацетил-6-бромокумарину в оцтовій кислоті.

 

 

 


                                                                                           1

Сполука 1 при нагріванні з трифенілфосфіном у бензені легко утворює фосфонієву сіль 2, яка дегідробромується при обробці етанольного розчину водним розчином калій карбонату з утворенням 3-(6-бромокумариніл)карбо­метилентрифенілфосфоріліду 3. Одержаний фосфорілід використали в реакції Віттіга для одержання халконів. В результаті його взаємодії з ароматичними альдегідами в толуені синтезовані a,b-ненасичені кетони 4-5.

 

 

 

 

 

 

 


R = 3-(6-бромокумариніл); R1 = 4-NO2C6H4 (4), 4-BrC6H4 (5).

3-Бромацетил-6-бромокумарин 1 при нагріванні в толуені легко вступає в реакцію алкілювання з піридином, хіноліном і їх похідними, утворюючи четвертинні солі 6-10.

 

 

 

 


R = 3-(6-бромокумариніл); В+ = N-піридиній (6), N-4-метилпіридиній (7), N-хіноліній (8), N-4-метилхіноліній (9), N-бензо[f]хіноліній (10).

Наявність у сполуці 1 бромацетильного угруповання дало можливість здійснити також реакції гетероциклізації з тіосечовиною, 2-амінотіазолом,
2-амінопіридином, 2-амінопіримідином, 6-амінопурином, о-фенілендіаміном і одержати гідроброміди кумариновмісних гетероциклічних систем тіазолу 11, імідазо[2,1-b]тіазолу 12, імідазо[1,2-a]піридину 13, імідазо[1,2-а]піримідину 14, імідазо[2,1-i]пурину 15, 1,2-дигідрохіноксаліну 16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


R = 3-(6-бромокумариніл).

Індивідуадьність одержаних сполук підтверджено методом тонкошарової хроматографії, склад – результатами елементного аналізу, а будова – даними вимірів ІЧ спектрів.

Таким чином, взаємодією 3-бромацетил-6-бромокумарину з трифенілфосфіном і гетероциклічними основами синтезовані фосфоро- і нітрогеновмісні четвертинні солі, а реакцією з нуклеофільними реагентами одержано ряд відповідних гетероциклічних систем.

Література:

1.            Ягодинец П.И., Скрипская О.В., Чернюк И.Н., Шевчук М.И. Синтез и исследование ацилфосфониевых соединений кумарина // Журн. общ. химии. – 1991. – Т. 61, вып. 8. – С. 1856-1862.

2.            Скрипская О.В., Ягодинец П.И., Чернюк И.Н., Шевчук М.И. Синтез и исследование фосфор- и азотсодержащих производных 5,6-бензокумарина // Журн. общ. химии. – 1992. –Т. 62, вып. 3. – С. 661-667.

3.            Ягодинец П.И., Скрипская О.В., Проданчук Н.Г., Чернюк И.Н., Синченко В.Г., Дозирцив Г.М., Питык М.Я. Синтез и противомикробная активность производных фосфор- и азотсодержащих кумаринов // Хим.-фарм. журн. – 1995. – Т. 29, № 1. – С. 49-51.

4.            Ягодинец П.И., Скрипская О.В., Федорив Н.Н., Чернюк И.Н. Удобный метод синтеза гетероциклических производных кумарина / Черновиц. ун-т. – Черновцы, 1990. – 5 с. – Деп. в УкрНИИНТИ 21.08 90; № 1391. – Ук90.

5.            Скрипська О.В., Ягодинець П.І., Горбунов В.В., Шапорев В.П.,
Лопухіна О.О. Гетероциклічні похідні 8-метоксикумарину // Вестник нац. технич. ун-та «ХПИ»: Химия, химическая технология и экология. – Харьков. – 2003. – № 13. – С. 71-77.

6.            Ягодинець П.І., Скрипська О.В. Онієві і гетероциклічні похідні 6-феніл­азокумарину // Вісн. нац. ун-ту “Львівська політехніка”: Хімія, технологія речовин та їх застосування. – Львів. – 2005. – № 529. – С. 106-111.

7.            Koelsch C.F. Bromination of 3-acetocoumarin // J. Amer. Chem. Soc. – 1950. – Vol. 72, № 7. – P. 2993-2995.

8.            Орленко И.В., Коваленко С.Н., Журавель И.А., Черных В.П., Власов С.В., Аитов И.А. Ансамбли циклов с кумариновым звеном. 4. Синтез 3-(имидазо[1,2-а]пиридинил-2)-, 3-(имидазо[1,2-а]пиримидинил-2)- и 3-(пирроло[1,2-а]пиридинил-2)кумаринов // Фізіологічно активні речовини. – 2001. – № 2 (32). – С.25-28.