Д.х.н. Болотов В.В., д.ф.н. Безуглий П.О., к.х.н. Маміна О.О.,

Бондаренко Є.Л.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІЗОЛЮВАННЯ ХЛОРОФОРМОМ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН З ТКАНИНИ ПЕЧІНКИ ТРУПУ ПРИ ГНИЛЬНИХ ЗМІНАХ

Розробка нових методів аналізу біологічного матеріалу на наявність лікарських речовин, які характеризуються наркотичними та токсичними ефектами, а також удосконалення існуючих методів їх контролю є актуальною задачею, оскільки протягом останнього десятиріччя відмічається значний зріст їх виробництва та розповсюдження.

Актуальним напрямком хіміко-токсикологічних та криміналістичних досліджень є аналіз біологічного матеріалу, що піддався гнильним змінам, особливостями якого відмічаються розкладення отрут, значний вплив домішок.

Метою даної роботи є проведення порівняльної оцінки методів ізолювання лікарських речовин (на прикладі кодеїну та барбамілу) гідрофільними та амфіфільними розчинниками з розробленою нами методикою їх виділення хлороформом та використання цієї методики при дослідженні тканини печінки трупу при гнильних змінах.

Результати порівняльної оцінки загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання досліджуваних речовин – водою, підкисленою оксалатною кислотою (Васильєвої О.О.), спиртом етиловим, підкисленим оксалатною кислотою (Стаса-Отто); частковими методами – водою, підкисленою сульфатною кислотою (Крамаренко В.П.), водою, підкисленою сульфатною кислотою з наступним очищенням гель-хроматографією (Попова В.І.), водою, підлужненою натрію гідроксидом (Валова Р.) з розробленою нами методикою ізолювання отрут хлороформом свідчать, що застосування хлороформу забезпечує більший вихід отрут, у порівнянні з гідрофільними та амфіфільними розчинниками (діаграма).

1
	2

Для дослідження впливу процесів гниття на результати ізолювання отрут хлороформом проби по 10,0 г тканини печінки трупу з 1,0 мг речовини та контрольні проби зберігали протягом 1, 10, 20, 30 та 40 діб при температурі 5°C, потім досліджували за розробленими методиками, які наведені у схемі[1,2].

Результати досліджень представлені в таблиці та свідчать, що через 40 діб можна виділити до 41,2 – 49,8% кодеїну та 57,2 – 67,8% барбамілу.

Таблиця

Вміст кодеїну та барбамілу в тканині печінки трупу при гнильних змінах у залежності від терміну зберігання (середнє з трьох визначень)

Речовина	Термін зберігання проби, діб	Введено речовини, мг	Виділено речовини, %
Кодеїн	1	1,0	63,9 – 76,5
	10	1,0	57,5 – 64,1
	20	1,0	52,8 – 61,5
	30	1,0	46,1 – 54,6
	40	1,0	41,2 – 49,8
Барбаміл	1	1,0	73,8 – 82,6
	10	1,0	69,5 – 78,1
	20	1,0	65,8 – 74,5
	30	1,0	61,1 – 71,6
	40	1,0	57,2 – 67,8

Таким чином, встановлено, що застосування розроблених методик ізолювання отрут хлороформом дозволяє отримувати надійні та відтворювані результати при аналізі біологічного матеріалу, що піддався гнильним змінам.

Література

1. Маміна О.О., Болотов В.В. Пробопідготовка при ізолюванні отрут основного та кислотного характеру з тканини печінки трупа хлороформом.

// Запорожский медицинский журнал -2006.-№ 5 .- С.38-41.

2. Маміна О.О., Болотов В.В. Порівняльна оцінка методів очищення хлороформних витяжок з біологічного матеріалу.// Фармацевтичний журнал – 2006.- № 5 -С.81-85.

Схема

Аналіз лікарських речовин основного та кислотного характеру

в тканині печінки трупу

Речовини основного характеру Речовини кислотного характеру

До середньої проби масою 10 г підрібненої тканини печінки трупу додавали 0,5 мл 0,1 М розчину кислоти хлористоводневої

До середньої проби масою 10 г підрібненої тканини печінки трупу додавали 0,5 мл 25 % розчину амонію гідроксиду

Безперервна екстракція отрут хлороформом

Проби розтирали з 20-30 г безводного натрію сульфату в ступці до утворення сипкої маси. Одержану сипку масу переносили в скляну колонку та проводили безперервну екстракцію 100 мл хлороформу зі швидкістю елюювання 60-80 крапель в хвилину. Хлоформні витяжки фільтрували через фільтр з 0,5-1 г безводного натрію сульфату.

Екстракційне очищення витяжок з біологічного матеріалу

Екстракція домішок гексаном

Отримані хлороформні витяжки упарювали на водяному огрівнику при температурі 40ºC досуха. Сухий залишок розчиняли в 20 мл 0,1 М розчину кислоти хлористоводневої. Домішки екстрагували гексаном тричі по 15 мл (гексанову фазу не досліджували)

Отримані хлороформні витяжки упарювали на водяному огрівнику при температурі 40ºC досуха. Сухий залишок розчиняли в 20 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду. Домішки екстрагували гексаном тричі по 15 мл (гексанову фазу не досліджували)

Екстракційне очищення витяжок при застосуванні хлороформу

Очищення витяжок методом тонкошарової хроматографії

Кількісне визначення методами: високоефективної рідинної хроматографії, газо-рідинної хроматографії, УФ-спектрофотометрії, екстракційної фотометрії, похідної спектрофотометрії.