«Экономические науки»/ 6. Маркетинг и менеджмент
Мазур О.П
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТУ, Україна
Необхідність застосування інструментів стратегічного менеджменту на
сучасних підприємствах
В ринкових умовах кожне підприємство, як і кожна успішна людина, повинні
ставити перед собою цілі, розробляти
стратегію. Відсутність стратегії може
стати тим фактором, що ускладнить розвиток
бізнесу успішних компаній. Запровадження системи стратегічного менеджменту в західних країнах
було результатом об’єктивної необхідності. Досвід свідчить, що починаючи з 50 –
х. рр. ХХ ст. зарубіжні компанії основним завданням вважали досягнення прибутку
не лише сьогодні, але й у перспективі. Менеджери таких підприємств не тільки
могли розробити стратегію, а і гнучко зв’язувати її з конкретними тактичними
задачами. Входження України в Європейську інтеграцію підсилює актуальність
впровадження методів та інструментів стратегічного менеджменту.
Вивченням теорії стратегії займалися такі дослідники
як А.Томпсон і Д.Стрікленд,
І. Ансофф, М.Мескан, О. Віханський, Г.Мінцберг, С. Попов,
а також вітчизняні автори З. Шершньова і С. Оборська. [6]
Метою дослідження – формулювання основних принципів побудови «Дерева цілей»,
моделювання, виявлення основних недоліків та шляхів їх подолання.
Стратегія компанії складається з великої кількості
відповідей на питання «Як»? Як організувати випуск товарів? Як розподілити
ресурси? Як задовольнити потреби клієнтів? Як перевершити конкурентів?
Відповідь на питання «Як» специфічна для кожної компанії. Одні фірми можуть диверсифікувати
свою діяльність, інші приймають рішення сконцентровані на одному виді
діяльності.
Варто звернути увагу на те, що нерідко
поняття стратегії тлумачиться саме в аспекті довгостроковості. На нашу думку,
період, на який визначається стратегія, є похідною величиною і залежить від
мети підприємства, сутності та обсягу стратегічних дій, які передбачаються до
реалізації. Тобто можна сказати, що стратегія не є функцією часу, а передовсім
виступає функцією змісту, напрямку розвитку. На відміну від довгострокових
планів стратегія може бути переглянута в будь-який момент .Без очікування кінця
планового періоду стратегія може бути заново визначена у зв'язку з реалізацією
попередньої і т. д.
Метод побудови «Дерева цілей» - це наочне і графічне
зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей. Він має ієрархічний
характер і полягає в наступному: підприємство визначає головну ціль яка
поділяється на окремі складові – на проміжні цілі (цілі ресурсів) від
реалізації яких залежить її досягнення. Проміжні цілі, в свою чергу,
поділяються на під цілі, на завдання і окремі дії. Взагалі не існує
універсальних методів щодо «Дерева Цілей». Способи його побудови залежать від
характеру мети, обраного методологічного підходу, а також від того, хто
розробляє «Дерево цілей», як він бачить між цільовий взаємозв’язок. «Дерево
цілей» формує конкретну систему залежностей, яка дозволяє виділити місце і роль
кожної цілі в процесі її досягнення, розмежувати їх за ступенем важливості. Цілі
мають бути точними, не суперечити одна одній, бути реальними,
взаємопідтримуючими, узгодженими, сформованими, виходячи зі змісту діяльності
підприємства. Від того наскільки точно, якісно сформовані та синтезовані цілі
залежить подальша діяльність підприємства. Тому що якісна ціль є передумовою
стабільного конкурентного становища, є основою для розробки стратегії і
тактики. Визначені менеджером компанії точні цілі піднімають продуктивність та
ефективність праці, адже точні цілі завжди мобілізують, стимулюють можливості
людей і направлені на те, щоб працівники жили інтересами компанії, а не просто
приходили на роботу. Саме цей фактор являється вирішальним в кризових умовах.
На рис. 3. представлена схема взаємовпливу
інструментів стратегічного менеджменту в процесі формування моделі дерева
цілей. Крім вище названих інструментів, в схему додано такі поняття як досвід
менеджера (на практиці, дуже часто це єдиний інструмент. яким користується
керівник), а також ряд моделей, що представляють собою різні варіанти побудови
стратегії або її частини. Фахівець вибирає найбільш оптимальний варіант на
основі розроблених критеріїв та ситуації, що існує на даний момент.
Початковими інструментами формування дерева цілей є
відомі теоретико-практичні принципи побудови дерева цілей; варіанти моделей, що
зберігаються в програмному забезпеченні інформаційної системи; можливість
графічної побудови и програмної перевірки формування різних моделей.
Поєднання представлених інструментів дозволяють
використати досвід інших компаній, що знайшов відбиття в бібліотеці моделей, а
також врахувати особливості розвитку свого підприємства за допомогою додавання нових компонент. Результатом моделювання є
формування декількох моделей та критеріїв вибору, за якими менеджер
затверджує головну модель.
В подальшій програмі досліджень є розробка критеріїв вибір цілей та
результативних моделей.